Парафія Пресвятої Діви Маріі Неустанної Допомоги, Бровари

Парафия Божьей Матери Ченстоховской. Мариуполь.

пʼятниця, 28 червня 2013 р.

ЗЦІЛЕННЯ РОДУ


о. Роберт де Грандіс
ЗЦІЛЕННЯ РОДУ

Дві історії від перекладача на російську мову

Історія Ірини
Таких своєрідних «сімейних» пар останнім часом з’явилося доволі багато. Мама одна виховує сина чи дочку, дитина виростає, завершує навчання, починає працювати, і так триває до зрілості, до сивини і до лисини.
Психологи рекомендують вчасно «перерізати пуповину». Легко сказати, але переважно справа впирається в квартирне питання і не дуже великі кошти. Думаючи про все це, Ірина приїхала у Меджугорє. Дочці уже за тридцять. Кілька місяців тому вона почала зустрічатися з якимось хлопцем. Що з цього буде? У дочки не було перед очима прикладу вдалого сімейного життя, Ірина ростила її без чоловіка, дала все, що змогла – виховання, освіту, тепло й турботу. Віру дати не вдалося, сама прийшла до неї лише у зрілому віці, коли дівчинка уже виросла. Тепер же, на реколекціях посту й молитви, Ірина знову й знову поверталася думками до своєї історії, ніби Сама Богородиця ніжною рукою торкалася її болючих ран.
Останнього дня російська група здійснювала Хресну дорогу на вершину гори Кріжевац. Біля підніжжя Ірина вирішила, що пройде весь шлях босоніж. Вона зняла взуття і, зробивши перші кроки, одразу зрозуміла, що буде боляче.
Її ступні аж запалали, каміння нещадно впивалося у плоть, але чомусь не ранило. (Пізніше Ірина дізналася, що відсутність травм на Хресній дорозі – одне з багатьох меджугорських чудес). Але їй все одно подобалося це сходження. Вона дала волю сльозам і всім серцем співчувала Господу, який йшов на Голгофу. Разом з Ним вона несла тепер на вершину свій хрест: усіх своїх рідних, усю сім’ю, усі свої особисті помилки та невдачі, щоби все віддати і довірити Ісусу.
… Дочка з цікавістю слухала розповідь про поїздку, раділа за маму, але про спільну молитву не було й мови. А невдовзі мама дізналася, що її дочка чекає дитину. Стосунки з хлопцем почали згасати і через деякий час, коли вагітність стала помітна, взагалі припинилися.
Ірина переживала, мабуть, більше за дочку. Саме у цей скрутний період хтось приніс у молитовну групу безіменну ксерокопію книжки на польській мові, й сказав, що вона неодмінно повинна це прочитати. Ірина згадала, що я знаю польську, звязалася зі мною і невдовзі почала отримувати фрагмент за фрагментом роздруківку книги «Зцілення роду» по-російськи.
В очікуванні продовження багаторазово прочитувалися одні й ті ж сторінки. Тяжкі думки про майбутнє дитини непомітно змінилися турботами й покупками милих дитячих речей. Образа на доччиного приятеля кудись зникла. Раптом вдалося все пробачити, і стало легко. Тепер у своїх молитвах Ірина дякувала Богові й тому хлопцеві за дар життя, за внука, народження якого мати й дочка з нетерпінням очікували.
До пологів залишався місяць. Батько дитини зявився у квартирі, коли дочка Ірини була вдома сама. Він просто сказав: «Ходімо додому». І вони пішли. Хлопчика назвали Степаном.

Моя історія
Коли ця книга потрапила мені до рук, одразу виникло переконання, що її потрібно перекласти на російську незалежно від того, чи хтось візьметься за її видання. Прізвище автора, здавалося, мені десь траплялося, але лише під кінець роботи над перекладом я зненацька згадала, звідки воно мені відоме.
Працюючи кілька років у Польщі, я брала участь у багатьох харизматичних форумах, куди приїздили відомі особи з Руху Оновлення у Святому Дусі: Тардіф, Хосе Прадо, Жак Верлінде… Прізвище де Грандіса я не відзначила у памяті з двох причин. Перша – це моє не дуже добре на той час знання мови, а друга – я, мяко кажучи, не дуже повірила власним очам.
Це було наприкінці 90-х років. На молитовний форум звідусіль із Польщі з’їхалося кілька тисяч осіб. Отець де Грандіс служив Святу Месу, просячи Бога про зцілення присутніх і запропонував всім, кого торкнеться Цілитель Ісус, помахати над собою носовою хустинкою. Під час усього богослужіння білі паперові хустинки постійно здіймалися над натовпом то тут, то там. Їх було стільки, що складалося враження, ніби люди видають бажане за дійсне. Закрадалася думка й про «підставних качок». Однак ті, хто були ближче до вівтаря, пробиралися до мікрофона й зі сльозами щастя свідчили: сліпим очам повернулася гострота зору, глухе вухо почало чути, кульгавий перестав кульгати… Найбільші сумніви у моєму серці посіяли слова де Грандіса про те, що під час нашої молитви Ісус зцілив чотирнадцять осіб від діабету й приблизно стільки ж від раку. Вони дізнаються про це пізніше, коли обстежаться у лікаря, сказав він. Усі співали хвалу Ісусу, а в мені боролися суперечливі почуття…
Не памятаючи нічого цього, я захоплено працювала над перекладом численних молитов, наведених у книзі, й помічала, що багато текстів торкаються моїх болючих струн. Почала до них повертатися і повільно, із зупинками, промолювати кожну тему.
Розлучення у нашому роду почалися ще в 30-ті роки, і потім не було жодної пари, яка б прожила усе життя разом. Батько закохався в іншу жінку й пішов від нас, залишивши трьох дітей. Другий його шлюб теж розпався. Він вирушив у експедицію в Заполяр’я і невдовзі там помер.
Моя сім’я по обох лініях неодноразово змінювала місце проживання, і ми втратили зв’язок з усіма батьковими рідними, яких я знала в дитинстві. І ось, молячись про зцілення свого роду, раптом дізнаюся, що в Москві живе моя рідна сестра по батькові, яка народилася у другому шлюбі. Ми списалися по електронній пошті, потім зідзвонилися й обидві ходили ошаленілі від щастя в очікуванні зустрічі, яка невдовзі відбулася. Скільки було розмов, скільки радості, скільки схожості! Умить відновилася вся батьківська лінія: я дізналася, коли померла моя мила бабуся Ліза, де тепер мої дядьки та тітки, що роблять кузени й кузини, з якими я колись гралася у хованки, і востаннє ця гра так болісно затягнулася…
Можу оцінити всю дотепність Господа, який влаштував так, щоби я цілковито забула ім’я отця де Грандіса, і це забуття тривало саме доти, допоки у моєму роду не відбулося чудо зцілення. Якби я памятала про свої сумніви, можливо б, не взялася за цей переклад і не довірила Христу вилікувати мій родовід за допомогою цієї книги.
Слухаючи історію Ірини, я зрозуміла, що, існуючи в Росії в одному екземплярі, книга «Зцілення роду» уже почала приносити свої плоди.

Наталія Кандудіна
перекладач на російську мову


ПЕРЕДМОВА АВТОРА
Ця книга зорієнтована переважно на католиків з метою познайомити їх з порівняно новими і доволі суперечливими аспектами харизматичного служіння зцілення. Щоби дати загальне уявлення про таку практику зцілення, я звернувся до поминального плачу невідомого автора, узявши звідти такі слова: «Ісус в моєму серці, а дід мій в могилі».
Предок у могилі – це проблема всезагальна. Християнину зцілення роду дає шанс розпізнавання та оздоровлення сімейних впливів, які тягнуться з минулого і проявляються в майбутньому. Родове зцілення показує, що негативні дії та вчинки наших предків можуть якимось чином проникати у нашу «кров» і брати плату з наступних поколінь. Переміна стосунків з цими проблемними джерелами й називається зціленням роду. Це цікава й захоплююча ділянка цілющого служіння.
Я не є експертом у цій сфері й тому не беруся робити в цій книзі всебічний аналіз явища. Сподіваюся лише пробудити цікавість до теми, яка згодом може стати предметом скрупульозного вивчення та дослідження.
Я хотів би закликати читача притихнути перед обличчя Господа і попросити Його, щоби Він відкрив нам правду про зцілення в поколіннях. Випадки й спостереження, наведені у цій книзі, можуть породити запитання, на які не знайдеться відповідей. Читач повинен представити свої сумніви Господу, закликати Його мудрість, керівництво й осяяння.
Цей матеріал призначений для зрілих християн, які несуть служіння зцілення. Остерігайтеся робити його доступним для новачків, які можуть неправильно зрозуміти ці дані й скористатися отриманими дарами на шкоду. Без практики й точності оцінок ці дари можуть бути використані невірно.
Щоразу, коли ми входимо в духовне царство, ми повинні памятати про духовну боротьбу. Запропонована тут молитва про звільнення та опіку має особливу силу. Я раджу застосовувати її щоразу, коли ви торкаєтеся питання зцілення роду.
Благослови, Господи, всіх, хто читає цю книгу, на глибоке незворотне оздоровлення усіх їхніх сімейних стосунків.

МОЛИТВА
Стою перед обличчям Ісуса Христа й віддаюся Його волі. Одягаюся у «повну зброю Божу», щоби зуміти «дати відсіч хитрощам диявольським» (Еф. 6.10-11). Я не уступлю, «підперезавши правдою бедра…, вдягнувшись у броню справедливості» (Еф. 6.14). Несу «щит віри», щоби «згасити всі розпечені стріли лукавого» (Еф. 6.16). Беру «шолом спасіння і меч духовний, тобто Cлово Боже» (Еф. 6.17).
В ім’я Ісуса Христа розп’ятого, померлого та воскреслого, зв’язую усіх злих духів у повітрі, атмосфері, воді, вогні, вітрі, на землі, під землею і в пеклі. Усуваю також вплив всякої загиблої та грішної душі, яка може бути тут присутня, і зв’язую усіх посланців сатанинської обителі, шабашу відьом, чаклунів, сатаністів, які можуть тут з’явитися будь-яким надприродним чином. Закликаю Кров Христа у повітрі й атмосфері, у воді, вогні, вітрі, на землі й в оточуючих нас її плодах, під землею і в пеклі.
В ім’я Ісуса Христа забороняю усім названим противникам спілкуватися між собою і підтримувати один одного будь-яким чином, а також як-небудь діяти й спілкуватися зі мною, окрім тих випадків, коли я накажу їм в ім’я Ісуса Христа.
В імя Ісуса Христа я закриваю Кров’ю Христовою це місце і все, що тут є, всю сім’ю і всіх тут присутніх, наші помешкання, майно і фінансові засоби. (Повторюється тричі).
В ім’я Ісуса Христа я забороняю всім духам погибелі, відьмацьким зборищам, сатанинським групам та посланцям сатани ранити мене або якось мстити мені, моїй сім’ї, моїм близьким, а також завдавати шкоди нашому майну.
В ім’я Ісуса Христа, ціною Його дорогоцінної Крові, я розриваю і знищую всяке прокляття, таємну мітку, вроки, чари, приворот, ворожбу, пастки, закляття, заговори, обман, оману, перепону, шахрайство, втручання, відволікання уваги, духовну залежність або вплив, а також всяку хворобу тіла, душі й свідомості.
Я виганяю злого духа з нас, з цього місця, з людей і речей, накликаного на нас кимось із названих посланців або приставленого до нас унаслідок наших помилок та гріхів. (Повторюється тричі).
Піднімаю Хрест Ісуса Христа між собою і всіма поколіннями мого родового дерева. Проголошую, що не виникне жодного безпосереднього контакту між поколіннями. Будь-яке спілкування буде профільтроване через дорогоцінну Кров Господа Ісуса Христа.
Непорочна Діво Маріє! Наділи мене ясністю, могутністю та силою Твоєї віри! Отче, молю, зішли мені на допомогу Твоїх Ангелів та Святих. Дякую Тобі, Господи Ісусе, за те, що Ти – моя Мудрість, Праведність, Освячення та Спасіння. Я піддаюся дії Святого Духа і приймаю Твою правду про родове зцілення. Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і навіки вічні! Амінь.    


ЧАСТИНА І
Вступ
Щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави,
дав вам дух мудрості та обявлення, щоб його добре спізнати;
щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли,
до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими,
і яка безмірна велич його сили для нас, що повірили,
за діянням могутності його сили.
(Еф. 1.17-19)

Розділ 1
 ЩО ТАКЕ ЗЦІЛЕННЯ РОДУ?
Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі.
Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив.
Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші.
Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані.
(Іс. 53.4-5)

Кожен бере свій початок в іншому. Після того, як у 1979 році я повністю присвятив себе служінню зцілення, я багато подорожував Сполученими Штатами Америки й іншими країнами світу й усе більше розумів, наскільки глибокі зв’язки, які з’єднують всіх і вся. Проблеми та страждання мешканців Австралії або Індії нічим не відрізняються від проблем і страждань жителів Сан-Хосе в Каліфорнії чи Бостона в штаті Массачусетс.
Коли я грішу, певним чином слабшає все Тіло Христове. І так само, коли я творю добро, все Тіло Христове зміцнюється.
Цілковито осягнути це, скоріш за все, неможливо, але можна зробити висновок, що кожен з нас має свої витоки в іншому. Мені видається вірним старий вираз: жодна людина не є «одиноким островом у безкрайньому океані». Твоє страждання – це моє страждання, а моя радість – також твоя.
Долаючи бар’єри часу. У період мого служіння зціленню я зосередився на внутрішньому зціленні й часто мав справу з душею дитини, яка живе у дорослій людині. Цей дорослий, схоже, досі переживає наслідки ран та емоційного болю, завданого в п’ятирічному віці, й, нехай він приглушений, але дає про себе знати уже в зрілому віці. Підведення цієї пораненої дитини до Господа Ісуса може якимось чином звільнити дорослого.
Емоційні розлади. Рух внутрішнього зцілення дійшов до розуміння того, наскільки важливе зцілення емоційних ран, отриманих ще в материнському лоні. Наприклад, переживання матері, яка не хотіла, щоб дитина зявилася на світ, або, яка під час вагітності брала участь у судових розглядах, негативно впливають на плід і призводять потім до емоційних розладів підростаючої дитини. Ставлення до дитини також сильно впливає на психіку ще не народженої дитини.
Невідоме джерело. Займаючись духовним зціленням, я помітив, що навіть коли людина занурюється у минуле аж до моменту свого зачаття, то й тоді не завжди вдається знайти джерело її проблеми. Іноді страждання продовжує точити її зсередини, живлячись із невідомого джерела.
Сімейні риси. У місії зцілення усе більше почала підніматися тема спадковості. Те, що фізичні характеристики передаються у спадок, нам відомо давно. Ми легко здогадуємося, що хвилясте волосся дісталося комусь від матері чи форма носа – від дідуся. Відомо також, що в одних сімях є схильність до певної хвороби, наприклад до раку, діабету, хвороб серця. А в інших, у свою чергу, люди мають схильність до проблем із зубами чи зором.
Десь усе це почалося. Усі більше відкриттів, пов’язаних зі спадковістю, торкаються уже не стільки фізичних моментів, скільки психологічних. Вам не доводилося чути про гнів чи впертість, як про характерну особливість певної сімї? Якщо я постійно серджуся, отже і мій батько так само спалахував, і мій дід також, тому що десь усе це повинно було розпочатися. Злість, як правило, бере свій початок в невтамованій потребі любові.
Поховані заживо. Люди мають здатність уникати неприємних переживань, закривати перед ними двері. Вони відгороджуються від спогадів про самогубства, аборти, психічні розлади, намагаються забути випадки трагічної смерті в сім’ї. Ми емоційно ховаємося від цього. У більшості сімей є свої страшні таємниці, та оскільки вони закриті й не вилікувані, то практично поховані заживо. Насправді ці джерела болю просто ігноруються, але не ліквідуються.
Поховані, але не зовсім. Що відбувається з тим, що поховано заживо? Коли-небудь воно дасть про себе знати. Якщо до нас ставляться без любові, ми почуваємося обділеними й ображеними. Але услід за цим самі проявляємо байдужість до людей і завдаємо образ іншим. Виходить так, що той, хто не аналізує своєї реакції на негативні події, у подальшому знову й знову до них повертатиметься. Якщо людина підходить до подій правильно уже в той момент, коли вони здійснюються, то вона може розв’язати проблему раз і назавжди. Застарілі, невирішені, непрощені страждання переважно тягнуться у спадок, судячи з усього, вони кодуються в генах і передаються наступним поколінням. Можна сказати, що в деяких випадках духовні рани виявляються значно старшими за тих, хто він них страждає.
Страх Генрієти. Візьмімо гіпотетичну жінку, назвавши її, наприклад Генрієтою. Припустімо, вона патологічно уникає чоловіків. Цей страх може походити від її прабабусі, з якою певний чоловік справді вчинив дуже погано. І розкриття цієї ситуації відкриває нові можливості для внутрішнього зцілення.
Відчути пастку. Святий Павло у Посланні до Римлян (7.15) пише: «Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю». Напевно, кожен із нас переживав щось подібне. Завдання полягає в тому, щоби відділити себе від глибоко закоренілих стереотипів невідомого походження.
Зміна стереотипу. Британський хірург-психіатр, доктор Кеннет Мак-Алл поділився зі мною декількома способами лікування у цій галузі. Він навчив мене дивитися на деякі життєві проблеми так, ніби їхнє джерело розташоване поза нашим життям. Хоча він йде ще далі, кажучи про зцілення померлих молитвами живих, я не буду зосереджуватися на цьому аспекті. Молитви за померлих є частиною католицької традиції і, безумовно, є важливим предметом вивчення. Але наша тема – розмова про зцілення живих за допомогою молитов за померлих, про зцілення успадкованих психологічних, фізичних та духовних каліцтв, які передаються в генах із покоління в покоління. Мова йде про зцілення конкретних важких випадків психічної, фізичної, мисленнєвої, емоційної та духовної ознак. Тут йдеться про благословення «всього нутра мого» (Пс. 103.1) шляхом прощення, з надією на зміну стереотипів у наступних поколіннях.
Діагностика. Завдяки харизматичним дарам ми можемо, наприклад, виявити, що ірраціональний страх Генрієти виник із-за того, що з минулого за нею тягнеться непереборене потрясіння її прабабки. Я впевнений, що всі ці дари розпізнання доступні християнам, наповненим Святим Духом. Питання тільки в тому, як їх застосувати у нашому житті.
Під проводом Духа Святого. Ми отримуємо таку інформацію, яку неможливо отримати «нормальними» способами. Тільки Святий Дух, який проникає у наші думки та серця, може бачити наші найглибші потреби (Рим. 8.27) і знає, що вже піддається зціленню. Святий Дух за допомогою дарів дозволяє нам побачити або відчути «поховані заживо» емоції давніх часів, з якими ми продовжуємо боротися.
Діагноз і терапія. Поясню популярно: Святий Дух веде нас до джерела проблеми – це і є діагноз. Ми ж показуємо це джерело Ісусу Христу, і це є терапією.
Він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі…
і його ранами ми вилікувані.
(Іс. 53.4-5)                     

Любов прийде легко. Генрієта (у своєї свідомості або в уяві) може привести свою прабабку, яка пережила психічну травму, до джерела всепрощення – Ісуса Христа. Розіпятий Христос скаже їй: «Я помер, щоб ти була вільна». У люблячій і всепрощаючій присутності Христа-Цілителя ця жінка відчує гіркоту свого непрощення, і тоді вона звільниться. Коли це станеться хоча б в уяві Генрієти, можна очікувати ланцюгової реакції зцілень, що переходять з покоління в покоління. Вона відчує, що життя не настільки небезпечне й незатишне. І любов прийде легко, просто серед повсякденних справ.  
Він зцілює завжди. Я не знаю, чи може насправді якесь зцілення торкнутися самої прабабки, яка давно померла, але знаю, що близька активна зустріч з Ісусом Христом – неважливо чия і де – завжди принесе якусь форму зцілення. І знаю також, що Він не обмежений ні місцем, ні часом.
Як поводилася сімя де Грандіс. Багато років тому група експертів, які займалися родовим зціленням, такою молитвою допомогла й мені самому.
Загалом, у процесі внутрішнього зцілення ми закликаємо Духа Святого, щоби допоміг нам прискіпливо вдивитися у своє життя (перший, другий, третій рік і т.д.) і щоби зосередив  нашу увагу на тих обставинах, які Він хоче зцілити уже зараз. Тоді ми просимо Господа висвітлити нам детально ситуацію, на якій ми зупинилися, і поставити діагноз.
Саме таким перевіреним методом діяла та конкретна група. І завдяки баченню і слову пізнання, Господь вишикував поведінку сімї де Грандіс у поколіннях.
Крадіжка овець та убивство. Під час групової харизматичної молитви у тій психологічній клініці Оновлення у Святому Дусі ми занурилися у моє минуле приблизно на сім поколінь і побачили моїх предків, які втікали з Іспанії до Франції. Предок, який не вмів вести справи, позичив гроші у жінки, а потім на додачу ще й став батьком її дитини. Коли вона почала наполягати, щоби він одружився з нею, він у приступі люті почав бити її й нехотячи убив. У результаті сімя була змушена втікати з Іспанії, а потім їй довелося знову втікати, цього разу із-за крадіжки овець. (Пам’ятаю, батько мені розповідав, що наша сім’я утекла з Франції до Італії із-за крадіжки овець, але тоді я йому не повірив). Значно пізніше, кілька років тому, я дізнався, що мій дід убив людину уже в Італії й утік до Сполучених Штатів.
Приклади браку любові. Досвідчені експерти молитви, опираючись на отримані дари Святого Духа, виявили в моєму роду всілякі окультні практики й ритуали, убивства та всі різновиди поганих вчинків, які тільки можна собі уявити. У моїй сім’ї існує давня традиція звичної поведінки без проявів любові до інших людей. І багато рис, які свідчать про відсутність любові у моїх предків, певним чином відобразилися і на моїй натурі. Господь хотів торкнутися Своєю любов’ю тих ділянок і зцілити їх, щоби мої вчинки не були результатом не вилікуваних негативних емоцій з минулого.
Прощення і є зціленням. Коли я прощаю членам моєї сімї, я обрізаю пута їх гріха і представляю їх Господеві Ісусу. І тоді, частіш за все, я добиваюся одужання. Плоди цього зцілення проявляються у збільшеній здатності піклуватися про людей і виявляти до них любов.
Відкриття тих давніх випадків з моєї сім’ї і розуміння того, що я потребую зцілення, надихнуло мене на пошук нових даних, які стосуються родового зцілення. І зараз я упевнений, що ми торкнулися лише надводної частини айсберга.
На образ і подобу Божу. На моє глибоке переконання, у більшості сімей приховані численні таємниці. Моя сімя – не виняток. Окультні практики, вбивства, ланцюг образ та вчинків, позбавлених любові, схоже, торкнулися усіх поколінь. Господь, відкриваючи нам двері, показує, як ми можемо використовувати впливи минулого, щоб вони мобілізували нас на досягнення зрілості. Дозволимо ж Господу змінювати нас на Його образ і подобу.
Господь дає перший урок. Багато років тому, коли я жив у Мобілені, штат Алабама, я любив слухати радіопрограму, під час якої дзвонили слухачі. Саме у той період я вперше почав цікавитися звязками між живими та мертвими. Під час тих передач було багато дзвінків від людей, які розказували, що бачили духа померлої тітки або сестри. Я тоді подумав, чи не хоче Господь чогось мене навчити? Але в той час я ще не знав, як застосувати цю інформацію.   
Розпуста генерується у поколіннях. Наступна частина інформації з цієї сфери надійшла до мене наприкінці 1979 року, коли я працював над внутрішнім зціленням однієї негритянки. Жінка та її сестри мали проблеми щоразу, коли опинялися в громадських місцях. Вони привертали до себе увагу чоловіків більше, ніж самі цього хотіли. Усі вони були добрими католичками, мали приємну зовнішність, але при цьому чоловіки до них тягнулися значно сильніше, ніж до інших жінок.
У нашій молитві ми сконцентрувалися саме на цій проблемі. Під час молитви з тією жінкою я побачив образ: білий корабель з невільниками. Оскільки вона була зрілим аніматором, розуміла весь процес внутрішнього зцілення, то ми вирішили разом із нею вгледітися у цей образ. «Що-небудь бачиш?», – запитав я. Вона підтвердила, що бачить корабель, який везе чорних рабів. Коли вона почала описувати подробиці, я у своїй свідомості побачив те ж саме: вигляд корабля і одяг людей вказували на те, що ми бачимо часи рабства.
Негритянка описала жінку, з якою відчула родинний звязок. Вона одразу ж зявилася і в моїй картині: на голові у неї була червона хустинка, а своєю поведінкою вона явно провокувала чоловіків. Ми задумалися над тим, чи може розпусна поведінка передаватися із покоління в покоління. Довелося погодитися, що ця незрозуміла привабливість для чоловіків була результатом легкої поведінки предка.
Процес зцілення. У своїй уяві ми поставили цю жінку-рабиню перед Обличчям люблячого і прощаючого Ісуса Христа й перерубали зв’язки, які пов’язують живих та мертвих. Кілька місяців потому жінки відчули явні плоди зцілення свого життя, перш за все це стосувалося заміжжя.
Порядок дій. Нумо гляньмо ще раз, у якій послідовності відбувалися дії. Святий Дух відкрив нам образ, який показав джерело цієї надмірної чоловічої уваги. У своєї уяві ми привели до Ісуса того предка, який його ображав, і перерубали узи грішної вседозволеності між предком негритянки та нею самою. Ця історія намалювала нам яскраву картину того, як непристойна  манера поведінки здатна проникнути в причинно-спадковий ланцюжок роду.
Святий Дух відкриває таємницю. Уся проблема спадковості – це одна суцільна таємниця. Однак я все ж вірю, якщо дозволити Святому Духові вчити нас, то Він відкриє перед нами багато подробиць цієї загадки. Вірю також, що Він покаже нам, як скористатися цим знанням, щоби відбулося зцілення, яке перевершує будь-яку нашу уяву.
Ми відповідальні за наші сім’ї. Хочу навести цитату з книги отця-францисканця Джона Хемпша «Зцілення твого роду»: «Сім’ї – це основа суспільства, його життєві клітини. Вони займають особливе місце в Божому плані загального розвитку. Причому сім’ї, утворені через таїнство шлюбу, особливо милі Господу. У Старому Заповіті є багато прикладів благословення сімей, які люблять Бога, що виявляється через зовнішні ознаки, такі як багатство, суспільний статус і навіть здоров’я. Однак найважливіше те, що зовнішнє благополуччя завжди відображало послух цієї сім’ї Богу й дотримання Його Закону.
Тому, коли сімя намагається жити разом в любові, що не знає егоїзму, прославляє Бога, довіряє Йому у всьому і дякує Йому, то така сімя житиме у добробуті й гармонії. Якщо ж сім’я нехтує усім цим, поводиться нечемно, то її торкнеться Божа справедливість, яка проявиться через домашні конфлікти, заздрість, зради, підозрілість, нещастя, незгоду подружжя, розлучення, непокірність дітей, скандали, алкоголізм, судові тяганини тощо.
Наступні покоління можуть також сповна почерпнути від справедливості Божої із-за неправедного життя попередніх поколінь. Якщо потомки з власної волі вирішать поводитися так само, як і їх батьки та пращури, то понесуть відповідальність і за свою поведінку, і за те, що сталося до них.
Питання покори Богу або Його ігнорування є не особистим вибором, а явищем, яке переходить із покоління в покоління. Покоління так тісно повязані між собою, що зерно, посіяне в одному з них, проростає в наступному чи навіть перескакує через одне-два покоління».
Незважаючи на це «…навіть один член сім’ї може стати знаряддям Бога у визволенні всіх інших у цьому роду або в цьому домі».
Бог обіцяв, що ціле місто Содом буде врятоване, якщо там знайдеться хоча б десять праведників (Бут. 18.32). Ной став інструментом спасіння для своєї сім’ї (Бут. 7.1). Молюся, щоби Бог вселив нам почуття молитовної відповідальності за свої сім’ї. Отець Джон Хемпш нагадує, що «почуття відповідальності – це знак зрілості людини». Він підсумовує, що молитва про зцілення роду повинна бути продиктована прагненням позбавити від можливих проблем своїх потомків.
Потенційна сила. У наступних розділах я хочу поділитися деякими роздумами, які, як мені здається, дуже близькі до істини, коли заходить мова про оздоровлення звязків між поколіннями. Сподіваюсь, ви представите їх Богу, щоби краще в них розібратися. Я хотів би запропонувати вам міцний фундамент, а не глибоку теологічну працю. Моя мета – дати зрозумілий вступ, за допомогою якого читач повинен зробити перші кроки в молитві за інших, щоби оздоровити свій родовід. На мій погляд, ця тема є найголовнішими дверима, які Господь відкрив перед нами за останній час. Мова йде про величезну потенційну силу добра для нинішнього та прийдешніх поколінь.
Він освячує нашу свідомість. Постійно почуваюся підлеглим, знаючи, що Отець Небесний любить нас так інтенсивно й так сильно хоче нас зцілити, як навіть ми самі того не прагнемо. Коли змінюються покоління, Він щоразу посилає Духа мудрості та обявлення, щоби в нас жила надія, до якої Господь нас покликав (пор. Еф. 1.17). Він терпляче відкриває нам нові перспективи пізнання і «роз’яснює» фрагменти Біблії на нових рівнях розуміння. У той же час, Він часто відкриває двері до більш глибоких таємниць психології та науки – цих надзвичайно важливих елементів у справі зцілення.

Теми для роздумів:
·         Усюди люди мають схожі проблеми.
·         Емоційний стан батьків впливає на плід у лоні матері.
·         Нам відкривається нове уявлення про спадковість.
·         У людей є властивість відгороджуватися від болючих переживань.
·         Втеча від невилікуваної травми призводить до того, що біль ховається заживо.
·         Емоційна рана може передаватися з покоління в покоління.
·         Людина може страждати від ран, які старші за неї саму.
·         Ми можемо успадкувати слабкості наших предків.
·         Ці слабкості можна виявити і вилікувати.
·         Процес зцілення складається із діагностики і терапії.
·         Нашими діагностичними інструментами є дари Святого Духа.
·         Терапія – це Ісус Христос.
·         Ми приводимо до Ісуса хворих.
·         Господь Ісус хоче нашого одужання більше ніж ми самі.

МОЛИТВА
Отче, славимо Тебе і дякуємо Тобі, що ведеш нас
і керуєш нами на Твоєму шляху до прощення.
Забери нас туди, де слова стають неважливі.
Дай нам мудрість і вміння налаштуватися,
щоб ми могли торкнутися Твоєї правди і пізнати її
у межах слів і поза ними.
Дай нам зараз надійну основу, яка нам потрібна,
щоб ми могли увійти в сферу родового зцілення
і звільнити тих, хто перебуває у неволі.
В імя Ісуса Христа. Амінь.



Розділ 2
ФУНДАМЕНТ
Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі,
побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос.
На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі;
На ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.
(Еф. 2.19-22)

Звикання до нових способів молитви. Я хотів би звернути вашу увагу на кілька елементів, завдяки яким можна стверджувати, що молитва справді підходить для родового зцілення. До цих елементів відносяться:
1)      вступне звернення до Слова Божого;
2)      налаштування на підсвідомість;
3)      певна рефлексія на тему католицького вчення про чистилище та про молитви за душі померлих.
Я молюся, щоби читач з вірою затримався на цих моментах і попросив Духа Святого просвітлювати його далі.
Коли я вперше зіштовхнувся із роботою з родового зцілення доктора Мак-Алла, кілька копій касет я розіслав різним людям. Хтось із них передав касету священику із руху Оновлення у Святому Дусі. Але той повернув її назад, не зумівши осягнути її змісту. Зізнаюся, коли я вперше почув про ці ідеї, мені самому вони видалися надто революційними.
Частіш за все ті, хто починає молитися мовами, не вірять у можливість пророкування, поки самі з цим не зіштовхнуться. Тоді вони кажуть, ну гаразд, пророцтво – це нормально, а от відпочинок у Святому Дусі – цього не може бути. Коли переживуть відпочинок у Дусі, змінюють свою думку, але не вірять у зцілення. У більшості своїй люди не вірять в реальні речі, поки самі цього не відчують.
Цілитель – це Ісус. Оскільки сам по собі процес зцілення в поколіннях – справа  експериментальна й доволі незвідана, хочу запропонувати фундамент, який дасть вам відчуття безпеки. Як християни ми повинні бути переконані у своєму усвідомленні, що наш цілитель – це Ісус Христос. Так, ми ходимо до лікарів і психологів, ми приймаємо ліки, але в глибині душі ми розуміємо, що це все лише способи та інструменти, якими користується сам Ісус або дозволяє нам ними користуватися. Він, хто сформував нас в лоні матері, Він, хто створив наше життя, Він і є наш справжній лікар. Ісус пропонує нам різноманітні способи бути здоровими та вільними.
Багато разів у своєму житті я одужував завдяки психологічним методам, освяченим Святим Духом. Саме через заглиблення в психологію Господь зцілив мене і дав напрямок моєму пастирському служінню.
За гріхи батьків платять діти – так навчає Біблія. Наведу кілька уривків зі Святого Письма, в яких описується, як батьківські гріхи відображаються на потомках.
Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їх беззаконства. (Пл. Єр. 5.7)
… Батьки їли недоспілі грона, а на зубах у дітей оскома (Єз. 18.2).
Узагалі ж було б непогано уважно розібрати перші дванадцять стихів книги Єзекиїла. Отець Джон Хемпш підкреслює, що цей текст Біблії є основою усієї науки про зцілення в поколіннях.
… Я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене. (Вих. 20.5)
Про святий вплив батьків також говорить Біблія. Ці рядки свідчать про те, що ми несемо відповідальність за побожне життя наших потомків.
І творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої. (Вих. 20.6)
Щасливий чоловік, що Господа боїться,
що в його заповідях вельми милується.
Потомство його на землі буде потужне,
рід праведників буде благословенний.
(Пс. 112. 1-2)

Визначення «несвідомого» за Юнгом. У психології людини несвідоме визначається як «… всі психічні умовності поведінки, недоступні безпосередньо свідомості людини». Швейцарський психіатр Карл Юнг (1875-1961 рр.) став відомим переважно завдяки своїм дослідженням у сфері несвідомого. Саме він ввів у вжиток поняття «особистого» та «колективного несвідомого». До особистого несвідомого відносяться давно забуті події і приглушені важкі спогади, а до колективного – досвід певної соціальної групи і навіть людської раси. Юнг був переконаний, що люди несвідомо глибоко реагують на всі події, що відбуваються у їхньому житті.
Особисті висновки. Із вчення Юнга я виніс те, що між життями людей безумовно існує зв’язок, який триває і після смерті. Те, що відбудеться з людиною у цьому житті, а особливо те, як вона на це реагує, вплине на майбутні покоління.
Отже, особисте несвідоме може містити в собі емоційний характер не лише наших найближчих предків, але й всієї сімї упродовж століть. У випадку колективного несвідомого ми є носіями захованого досвіду минулих поколінь усієї людської раси.
Якщо в сімї не погашений конфлікт, він безумовно перейде до наступних поколінь. Якщо жінка переживає якусь проблему, яку вона не в змозі вирішити, то ймовірно ця проблема перейде до дітей, а потім – до наступних потомків.
З психологічної перспективи ми бачимо, що необхідне таке зцілення, яке виправить і відновить усе те, що в минулих поколіннях було порушене і стало причиною нинішнього болю.
Усе, що в мені є. Гарною ілюстрацією до цього контексту є псалом 103: «Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє – його святе імя». У мені присутні не лише події, пережиті мною особисто, але й також події, пережиті моєю сімї упродовж віків. Усе, що в мені відторгає благословення, потребує прощення, зцілення і звільнення.
Часткові ефекти. Згідно з католицьким вченням, навіть якщо людина розкаялася у своїх гріхах і отримала відпущення, усе ж наслідки скоєних нею проступків проявлятимуться і після фактичного усунення вини. У випадку з прабабкою нашої Генрієти мова може йти про такий незцілений наслідок, який у Генрієти виразився у страху.
Видіння голодного родича. Ця історія з особистого досвіду дивовижно яскраво показує, як Ісус може звільняти людей від впливу попередніх поколінь. Кілька років тому в Італії я молився з 35-річною жінкою, яка страждала від приступів переїдання. Вона виправдовувалася тим, що всіх надлишків могла позбутися за допомогою блювоти, що й робила після кожного прийому їжі.
Коли я приступив до молитви, я попросив Господа поставити діагноз і почав чекати слова пізнання. Переді мною відкрилося слово Святого Духа, і воно вказувало на предка. Я сконцентрувався на цьому образі й попросив Господа мудрості. Яким чином це відбувається? Поки я ось так чекав і слухав, я раптом почав відчувати голод. В образі я побачив голодуючу людину, ув’язнену в тюрмі. Отримавши таке пояснення, я прикликав силу і владу Ісуса Христа й встановив, що між жінкою, за яку я молився, і тим ув’язненим існує родинний та психологічний зв’язок.
Цього ж вечора жінка пішла до каплиці молитися, і там їй привиділися селяни, які збунтувалися проти влади із-за нестачі продовольства. Їм нічого було їсти, із-за цього відбулося повстання. Вона бачила також свого родича, який помирав у тюрмі з голоду.
Судячи з усього, вона пережила звязок із колективним несвідомим. Виявляється, таке теж можливо. Під час молитви на візуалізацію необхідно здійснити акт прощення, і вона привела того вязня до Господа Ісуса Христа. І що ж трапилося далі? Наступного дня вона прийшла до мене і заявила, що не залишилося жодних ознак потягу до переїдання. Наскільки мені відомо, колишня залежність у подальшому до неї так і не повернулася, тобто зцілення було повним.
Як відбувався процес зцілення. І знову діагноз був поставлений за допомогою дару пізнання. Додатково був призваний дар мудрості, щоби зуміти застосувати слово пізнання. Психічний зв’язок був розірваний, а найкращим лікарем виявився цілитель Ісус Христос.

Поняття чистилища. Хотілось би поділитися думками, які, сподіваюсь, будуть корисні для розуміння родового зцілення. Мова йде про чистилище. По-перше, ми повинні повернутися до нашого тезису, що «жодна людина не є одиноким островом», усі ми повязані одне з одним більше, ніж можемо собі уявити. Попросімо ж Господа, щоби Він відкрив нам духовний зір і розширив горизонти.
Позиція Католицької церкви. Слово «чистилище» походить від латинського дієслова «чистити». Згідно з ученням Католицької церкви, чистилище – це не обов’язково якесь місце, скоріше, це стан, у якому проходять етап очищення померлі душі, які за життя не любили Бога всім серцем і всіма помислами своїми. У чистилищі вони найбільше страждають від відсутності Бога, і прагнення до Нього робить їх досконалішими та більш люблячими, аж поки не відбудеться довгоочікувана зустріч.
У посланнях святого апостола Павла, у спадку отців раннього християнства, у багатовіковій церковній традиції  міститься вчення Церкви про чистилище та важливість молитви за померлих. У всі часи християни молилися за померлих, особливо, під час святої меси. Тексти молитов за померлих, які звучать під час богослужіння, також почерпнуті зі стародавніх книг. Свята Тереза Авільська, Святий Тома Аквінський та багато інших святих висловлювалися про користь і вигоду для здоровя, яку отримують живі, коли жертвують святу месу за померлих.
Що каже про чистилище Біблія. На підтвердження вчення про чистилище можна навести Другу Макавеївську Книгу (12.39-46). Після битви Юда закликав народ до молитви й принесення жертви за померлих. Він зібрав близько двох тисяч срібних драхм, які відправив у Єрусалим, щоб принести їх в жертву за вбитих товаришів. «… тим вельми гарним і благородним вчинком він виявив, що мав на думці воскресіння, – бо якби він не надіявся, що поляглі встануть (з мертвих), зайвим і смішним було б молитися за мертвих. При цьому мав він на увазі прекрасну нагороду для тих, що благочестиво вмирають, – що за свята й благочестива думка! – Тому він і приніс жертву переблагання за мертвих, щоб вони звільнилися від гріха». (ІІ Мак. 12.43-46)
У Новому Завіті ми також зустрічаємо фрагменти, які торкаються теми чистилища і молитви за померлих. «Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день», – пишеться у Другому Посланні до Тимотея (1.18). А в Першому посланні до Корінтян (3.15) Павло пише: «А коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь». Нарешті в Євангелії від Матея (12.32) читаємо: «І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Духа Святого, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому».
Уроки доктора Моуді. Існує багато письмових свідоцтв людей, які пережили фактичну смерть і потім повернулися до життя. У своїй книзі «Життя після життя» Р. Моуді описує кілька історій людей, які після смерті опинилися ніби у пастці: вони ніяк не могли вибратися до світла. Такий стан характеризується як етап виправлення і вдосконалення. Більш широко ця тема розгорнута в іншій книзі доктора Моуді «Роздуми над життям після життя», в якій автор розповідає: «Кілька людей поділилися зі мною, що в певний момент вони помітили інших людей, які були ніби зачинені, запроторені у своєму нещасному стані. Ті, хто описував цих людей, сходилися у своїх свідченнях. По-перше, було загальне враження, що ці нещасні не можуть відірватися від земного життя. Одна людина розповідала, що душі, яких вона бачила, здається «не могли перейти на іншу сторону, тому що їх бог все ще живе тут. Тобто, вони залишаються привязаними до якого конкретного обєкта, людини чи ситуації…». Доктор Моуді робить висновок, що ці люди, скоріш за все, будуть перебувати там доти, доки не зникне причина, яка їх тримає у такому стані.
Хіба ці описи, зібрані доктором Моуді, не нагадують чистилища? Стає очевидним, що, працюючи в сфері духовного та родового зцілення, не можна забувати про чистилище і про молитву за померлих.
Речі, які нас вражають. На основі всього вище сказаного чітко видно, що після смерті існує такий стан, у якому з людьми, які не любили Бога всією душею, відбувається процес, у результаті якого вони стають більш люблячими. Нестача любові може виникнути із-за тих невирішених, похованих заживо, конфліктів, які мають своє продовження в «страху Генрієти» і у випадках постійного гніву в сімї. Тут є над чим задуматися, чи не так?
Висновки. Знову будуємо нашу роботу на фундаменті, яким є Ісус Христос. Додаємо до цього наукові знання з галузі психології, медицини та історії Церкви, тексти з Біблії, свідчення конкретних людей і власний здоровий глузд. Усе це складаємо разом і заглиблюємо в молитву. Потім дозволяємо минути деякому часу, допоки все не впорядкується і ми не утвердимося в тому, що відчуваємо. Можливо, це і є той момент, коли потрібно так само, як Марія «зберігати все це, роздумуючи в своїм серці» (Лк. 2.19).

Теми для роздумів:
·         Люди мають здатність остерігатися навіть добрих речей, якщо вони їх не відчули на собі.
·         Ісус Христос справді зцілює.
·         У процесі зцілення Господь Ісус може використовувати психологію та медицину.
·         Існують психологічні причини зцілення роду.
·         В особистому несвідомому ми підсумовуємо багатовіковий досвід своє сімї.
·         Невирішені конфлікти передаються з покоління в покоління.
·         Памятати про чистилище і молитися за померлих – головна умова родового зцілення. 


МОЛИТВА
Отче, дякуємо Тобі за засоби,
якими Ти користуєшся, щоби діяти у нашому житті.
Благословляємо і прославляємо Тебе за це,
що даєш нам основу знань для зцілення роду.
Просимо Тебе, Отче,
заповни пустоти між опорами фундаменту,
щоб ми мали не ту основу, яку маємо,
а ту, яка нам потрібна.
Ми хочемо стояти на твердому ґрунті з Тобою.
Просимо, дозволь нам за допомогою Святого Духа
розпізнати вплив минулих поколінь.
Відчини наші серця, щоб ми побачили правду.
В імя Ісуса Христа. Амінь.



ЧАСТИНА 2
Діагностика. Що відкриває нам Святий Дух

Нам же Бог обявив Духом, бо Дух досліджує все,
навіть глибини Божі.
(1 Кор. 2.10)

Розділ 3
ОКУЛЬТНІ ЗВЯЗКИ

Нам бо треба боротися не проти тіла й крови,
а проти начал, проти властей, проти правителів
цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах.
(Еф. 6.12)

У вищому світі. Окультизм приваблював людей у всі часи. Деякі президенти Сполучених Штатів Америки, включно з Франкліном Рузвельтом, вдавалися до окультних засобів при прийнятті відповідальних рішень. На сторінках «Time Magazine» 1988 року писалося про захоплення астрологією дружини президента Рейгана й про те, що «… Ненсі Рейган не перша серед перших леді шукає відповіді за межами науки. До неї була Мері Тодд Лінкольн, яка брала участь у спіритичних сеансах, намагаючись увійти в контакт зі своїм померлим сином Віллі, а ще раніше до одного з ясновидців зверталися Едіт Вільсон та Флоранс Гардінг». Окультні практики, передбачення майбутнього, магія та спіритизм поширені й у нашому сучасному суспільстві.
У моїй сім’ї. Коли мені було років вісім, я спостерігав, як мої сестри та брати розважаються спіритичними сеансами, використовуючи спеціальну таблицю. Я бачив, як по ній рухалася тарілочка, вказуючи на окремі букви, із яких складалися фрази. Це було дуже цікаво! Можна цим захопитися, не усвідомлюючи жодної небезпеки.
Сірий простір. Ми уже знаємо, що в духовному світі існують добрі та злі духи. Кажучи конкретніше, там перебувають також ті душі померлих, «які не знайшли спокою», які не зустрілися із Богом у всій повноті. Саме ці душі, що не знайшли спокою, є для християн ненадійним сірим простором.
Заборонений звязок. Найважчим у питанні зцілення роду є саме цей звязок із душами, що не отримали спокою. Чи не веде нас пошук будь-яких контактів з ними до забороненого спіритизму?
«Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує; або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців. Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою» (Втор. 18.10-12).
Зєднуємося у Христі. Я упевнений, що нам нічого не загрожує, поки ми проявляємо обережність і спілкуємося тільки з Господом, але в жодному випадку не з мертвими! Разом із пророком Даниїлом (Дан. 9) ми молимося за наших предків і просимо Господа пробачити їхні злодіяння. Ми покликані з’єднуватися з людьми через Христа, ми повинні любити їх в Ньому і переривати наші грішні зв’язки.
Спіритизм. З іншого боку, спіритизм є окультною практикою, коли за допомогою медіума живі люди входять у ймовірний контакт з померлими з метою консультації. У пошуках таких контактів мається на увазі, що джерелом інформації та сили є саме померлі, а не Бог. Насправді ж у спіритизмі беруть участь демонські сили. А щоби отримати зцілення роду, ми повинні вдаватися до дії Святого Духа.
Напрямок серця. Щоби в процесі родового зцілення уникнути можливого відхилення у спіритизм, ми повинні стежити за напрямком свого серця – це головний і найчіткіший знак, що ми залишаємося на шляху Господньому.
На одну із моїх зустрічей, присвячених родовому зціленню, прийшов чоловік, якому Господь дав конкретний урок, показавши, як непомітно для себе можна збочити із Господнього шляху на хибну стежку. У своїй свідомості цей чоловік побачив, що його іспанські предки спершу мали щастя володіти даром мудрості, але оскільки використовували його для передбачення майбутнього, Святий Дух відійшов від них і взялися до справи окультні сили. Їхній напрямок серця призвів до того, що знання вони почали сприймати не як дар Божий, а як окультну силу.
Така ж небезпека є і в нас. Неправильний і користолюбний напрямок серця може призвести до того, що ми перестанемо користуватися істинними дарами Святого Духа і відхилимося в окультизм. Ця проблема змушує нас невпинно концентрувати увагу на Ісусі Христі. І ми повинні дозволити Йому утримувати нас у чистоті мотивації. У дарах Святого Духа Бог дав нам надзвичайно потужні інструменти й можливості, щоби входити у сфери, які потребують зцілення, і приносити звільнення.
Спосіб, обраний Богом. Святий Дух – це світло, яке пробивається крізь завісу, що відділяє живих від мертвих. Саме Він досліджує, аналізує і ставить діагноз. Святий Дух виявляє ті приховані знання, які Господь використовує для зцілення. Послання Святого Духа до духовно пробуджених християн стає все зрозумілішим завдяки дару мудрості, слову пізнання і пророчому баченню. Цей спосіб обрав сам Господь Бог, щоби залучити нас до справи зцілення. Коли ми здобуваємо дари Святого Духа, ми отримуємо саме ті дари, які необхідні у даній ситуації.
Переслідування. Чимало людей переживають муки фізичної, емоційної та духовної ознак унаслідок окультних дій. Можливо, це результат занять окультизмом самої людини або когось із її далеких предків. Доктор Мак-Алл та інші спеціалісти у своїй практиці зареєстрували випадки зцілення від хвороб, що приписувалися до психічних, тоді як насправді йшлося про звільнення від демонічних впливів.
1975 року, коли в Мобілені, штат Алабама, я працював над фільмом «Лікарі в молитві», я попрохав кількох членів Харизматичної громади лікарів поділитися перед камерою своїм досвідом зцілення. Із того, що вони мені розповіли, багато не увійшло до фільму. Двоє з них незалежно один від одного займалися з пацієнтами, яких рідні намагалися покласти до психіатричної лікарні. Обоє лікарів прийшли до цих хворих у супроводі священників. І в обох випадках Господь звільнив пацієнтів під переслідування демонів, і вони повністю одужали. Уже згодом ці лікарі познайомилися і розповіли один одному про свій досвід.
Наслідки окультизму. Доктор Мак-Алл розповів історію чотирирічного хлопчика Джона, який страждав від постійних приступів епілепсії. Під час приступів троє дорослих ледь втримували його. Доктор Мак-Алл з’ясував, що батько Джона уже 15 років товаришує з медіумом. Коли батько попросив у Господа пробачення за заняття окультизмом, а потім спалив усю окультну літературу, у сина припинилися приступи. Він став цілком нормальною дитиною.
Прокляття. Іншим різновидом духовного закабалення є прокляття. Чимало з тих, хто займається духовним зціленням, розпізнають у світлі Святого Духа, що саме прокляття, які тягнуться із давніх часів, є причиною певної недуги. На півдні Сполучених Штатів доволі часто трапляються фізичні наслідки заклять вуду. Якщо Дух Святий може торкатися людей і звільняти їх фізично, то так само можуть впливати на людину й злі духи, які закабалюють і її саму, і її потомків. Розрив цих проклять, звернення до світла та любові Господа частіш за все призводить до звільнення за умови, що людину не звязують жодні інші впливи.
Доктор Мак-Алл розповідає про 45-річну алкоголічку, яка своєю залежністю повністю зруйнувала сімейне життя. Її мати дуже захоплювалася спіритизмом і намагалася встановити контакт з померлим чоловіком. Доктор з’ясував також, що пристрасть тієї жінки до алкоголю повязана з прокляттям, кинутим на адресу її матері за те, що та не погодилася колись підписати юридичні документи без попереднього ознайомлення з ними. Дізнавшись ці подробиці, Мак-Алл зняв з неї це прокляття, і жінка звільнилася від пристрасті до алкоголю, а її сімейне життя швидко налагодилося.
Зняття проклять. Щоби зняти прокляття, ми молимося таким чином:          

В імя Ісуса Христа, силою Його заступництва
я виступаю проти прокляття (детальніше).
Закликаю дорогоцінну Кров Ісуса
і знімаю прокляття з моєї сім’ї (ім’я),
Іменем Ісуса Христа.

Цю молитву краще повторити тричі, оскільки, коли відбувається бунт проти Пресвятої Трійці, прокляття також буває промовлене тричі. Це важливо ще й для того, щоби люди, які завдали це зло, зрозуміли, що вони не зможуть повернути прокляттю силу.
Впливи. Іноді у процесі звільнення ми наштовхуємося на блокаду, створену іншими впливами. У своїй практиці я мав випадок, коли чоловік відчував печіння у роті. Він лікувався у клініці університету Алабами й у клініці Бостона, але ніде не змогли йому допомогти. Коли я поклав на нього руки, першим словом, яке прийшло від Святого Духа, було слово «окультизм». Я запитав його, чи відвідував він якогось цілителя чи ясновидця. Він відповів ствердно. Я попросив його відректися від пошуків допомоги в окультизмі й почав молитися. Він справді відрікся, але легше від цього не стало. Я продовжував молитися, і наступним уточненням діагнозу Святого Духа стало слово «вплив». Тоді я запитав його, чи отримав він від того цілителя якийсь предмет. Він підтвердив, що отримав щось на зразок талісмана. Я запропонував йому позбутися цього предмета. Він погодився, і його дружина викинула талісман. Я знову став молитися, і печіння у нього в роті припинилося. Минув час, нещодавно я зустріч цього чоловіка, і він підтвердив, що та проблема більше не поверталася.
Послідовність. У цьому прикладі зцілення немає якихось яскраво виражених зв’язків із минулим. Однак, тут добре видно, як відбувається діалог зі Святим Духом у процесі зцілення. І так само легко, уповаючи на Святого Духа, можна виявити духовні впливи окультизму, що тягнуться із далеких поколінь. Звісно, не завжди є можливість безпосередньо від людини почути підтвердження, що вона піддалася окультному впливу, але все ж її зцілений дух дає нам зрозуміти, що лікування пройшло успішно, а це і є найкраще підтвердження.
Пройдімо ще раз цей процес:
1.      Підчинивши себе Господу Ісусу, я поклав руки на людину.
2.      Я попросив Господа відкрити джерело проблеми.
3.      Я чекав слова Божого.
4.      Господь відповів, що джерелом був окультизм.
5.      Я отримав підтвердження від того чоловіка, що він справді звертався до окультних практик.
6.      Людина відреклася від окультизму.
7.      У ній не відбулося жодних змін.
8.      Я попросив Святого Духа поглибити діагноз.
9.      Я знову чекав слова від Господа.
10.  Господь відповів «вплив».
11.  Я обговорив це з чоловіком.
12.  Він погодився на співпрацю і знищив талісман.
13.  Я знову молився.
14.  Печіння припинилося.
Цей процес можна описати ще коротше: просимо, слухаємо, діємо; просимо, слухаємо, діємо.
Дещо більше про впливи. Інший приклад залежності відбувся із дочкою лікаря, що жив на східному узбережжі. Батько дістав для неї чимало ліків, щоби усунути біль у горлі. Але ліки не допомагали. Коли наша громада почала за неї молитися, ми помітили, що у неї на шиї висить золотий медальйон у формі рогу. Такий золотий ріг переважно носять для відлякування злих духів. Ми зупинили молитву й наполягли на тому, щоб вона зняла цей предмет. Дівчина послухалася, і коли ми почали знову молитися, її горло одужало.
Знищення окультних предметів. Отець Джон Хемпш вважає, що «всі предмети, які були використані в окультній або спіритичній практиці, повинні бути знищені, інакше вони можуть притягувати злих духів». Він підкреслює, що «те ж саме трапляється і при використанні астрологічних символів». Тому, якщо ми спілкуємося з людьми, які займаються окультизмом, потрібно бути дуже уважними до того, щоб не приймати жодних зовнішніх впливів на зразок подарунків у вигляді знаків зодіаку, статуеток Будди, книжок, образків, талісманів і т.п.
Внутрішні впливи. Варто також звернути увагу на можливі внутрішні залежності. Якщо хлопець зустрічається із дівчиною, яка займається окультизмом, саме цей вплив може стати причиною того, що до нього почнуть навідуватися демони. І поки він не перестане зустрічатися з нею, ця внутрішня залежність не припиниться. У союзі двох душ існує таке глибоке взаєморозуміння, яке виходить далеко за межі звичної здатності розуміння. Психологи стверджують, що 90% спілкування здійснюється за межами вербальності. У близькому спілкуванні наша душа може дотикатися до іншої душі й по-доброму, і по-поганому. Одним із приводів, який змушує людей сильніше любити Бога, є приклад життя когось із святих. І те ж саме відбувається у протилежній ситуації. Якщо обертатися серед зіпсованих людей, які мають злі помисли, то так чи інакше їх злоба торкнеться і вашого духа й може заразити вашу душу.            
Саме так частіш за все відбувається навернення: люди, які тривалий час противилися Господу, під впливом оточуючих їх добрих людей і речей (наприклад, Біблії) в один прекрасний день раптом розмякшуються. Оточення змінює їхні душі, хоча не одразу, а часто після тривалої внутрішньої боротьби. Врешті-решт, вони все ж таки відкривають своє серце і дозволяють добру перемогти.
Але коли ми перебуваємо серед речей, повязаних з окультизмом, наприклад книг, символічних прикрас чи деяких форм сучасної музики – ми отруюємо свою душу.
Наприклад, чимало харизматиків не терплять деяких різновидів року, тому що Святий Дух та їх власні душі противляться зараженню. Ми також повинні відсікти від себе все, що несе в собі небезпеку зарази – агресивного змісту книжки, фільми жахів, негативного змісту фантастику – усе, що схиляє наші душі до прийняття злих духів. І в той же час ми повинні безперервно відкриватися на дію Святого Духа, підтримуючи добрі знайомства, слухаючи гарну музику, читаючи духовну літературу, прославляючи Бога і т.д.
Не вдавайтесь до заклиначів мертвих та до знахарів по пораду не ходіть,
щоб не осквернитись вам ними; я – Господь, Бог ваш.
(Лев. 19.31)
Процес очищення. Ті, хто сьогодні ще якось повязані з окультними практиками, можуть негайно почати процес очищення, молячись таким чином:

Господи, прошу у Тебе прощення за те, що займався тим і тим (картами Таро, гороскопами, ворожінням, спіритизмом та ін. – перечисліть якомога детальніше). Відрікаюсь від усіх окультних практик та підтверджую, що Ти – Господь мого життя.

Потім додайте:

Відрікаюсь від тебе, сатана, і від всякого твого впливу у моєму житті. Я наказую тобі в імя Ісуса Христа припинити діяти у моєму житті.

Потім попросіть Господа, щоби наповнив Духом Святим усі ті вчинки й спрямував вас до справжньої дружби й істинного пізнання, щоби ви могли будувати в Ньому своє нове життя.         

Теми для роздумів:
·         У духовному світі існують добрі, злі духи та душі, «що не знайшли спочинку».
·         Зло окультизму може передаватися з покоління в покоління.
·         Християнин спілкується з померлими тільки через Ісуса Христа.
·         До спіритизму вдаються ті, хто хоче отримати пораду або здобути силу.
·         Неправильний напрямок серця може призвести до окультних способів добування знань.
·         Дари Святого Духа – ось істинне джерело таємного знання.
·         Окультні практики можуть спровокувати хвороби.
·         Демонічні прокляття можуть бути виявлені й зняті.
·         Іноді союз двох людей може стати причиною окультного зараження.
·         Щоби позбутися окультного впливу, слід обірвати старі зв’язки.

Він бо спасе тебе від сітки птахолова і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;
(Пс. 91.3-4)


МОЛИТВА
В імя Ісуса Христа беру меч Духа Святого
І звільняю себе і все нинішнє покоління моєї сім’ї
від наслідків окультного зараження
далеких та близьких предків.
Усі контакти зі злом, які проникли у мій рід,
зараз повинні припинитися.
Закликаю Тебе, Духу Святий,
Прийди і заповни все Своєю любов’ю, радістю та спокоєм.
Амінь.


Розділ 4
АБОРТИ ТА ІНШІ ПРОЯВИ НЕЛЮБОВІ
Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного!
Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!
(Йо. 13.34)
Заклик до любові. Коли ми вникаємо у походження нашої сім’ї і бачимо всі негативні почуття, вчинки й відсутність любові, то ми розуміємо, яка прірва лежить між нашим досвідом та природою нашого небесного Отця. Бог є любов, і Він закликає, щоб ми були такими ж, як Він. Який Отець, такий і син. Який Отець, така й дочка. Євангелії – це заклик до любові.
Якщо ми не отримаємо любові, то залишимося пораненими й травмованими. Коли самі не любимо, то ранимо й травмуємо інших. І це страждання, яким ми «нагороджуємо» одне одного, передається із покоління в покоління доти, доки не потоне у прощенні.
Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні,
прощайте один одному, як Бог у  Христі вам простив. (Еф. 4.32).
Відчуття причетності. Якщо розглядати проблеми абортів, викиднів, мертвонароджених дітей, то між окремими випадками можна легко побачити взаємозвязок. Усюди простежується одна потреба: прийняти цих дітей з любов’ю. Однією з форм прояву любові до ненароджених дітей є називання їх іменем. Завдяки цьому вони здобувають відчуття причетності до сімї і визначають своє місце у ній.
Господь говорить нам в Біблії, що знає нас дуже добре, що від самого початку Він творив нас з любовю і для надзвичайної мети.
Ти створив моє нутро,
ти мене виткав в утробі матері моєї.
Хвалю тебе, що створив мене так дивно;
діла твої предивні,
ти душу мою знаєш вельми добре.
Кості мої не були сховані від тебе,
коли постав я таємничо,
коли мене творено в землі глибоко. (Пс. 139.13-15)
Імя для дитини. Роздуми отця Хемпша: «Цілком очевидно й зрозуміло, що Бог бачить кожен момент життя немовляти у лоні матері. «Перш ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе». (Єр. 1.5) Незважаючи на це, Він хоче, щоб ми представили Йому всіх наших дітей незалежно від того, живі вони чи зазнали аборту, викидня, народилися мертвими чи померли під час пологів. Тепер наше завдання: забезпечити якомога тісніше єднання кожної дитини з Богом. «Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже». (Лк. 18.16)
Діти, які загинули не народившись або прожили всього кілька годин, частіш за все залишаються без імені, внаслідок чого можуть почуватися відторгнутими суспільством, тому що ім’я є ознакою приналежності до конкретної сім’ї та до людської сім’ї загалом. У програмі сімейного зцілення дуже важливо приділити увагу тому, щоби дати імена ненародженим дітям або тим, які рано померли. Ігнорувати цей момент – означає начхати на їх людську гідність».
Як таким дітям даються імена? Поділюся однією приватною історією. На занятті одна жінка розповіла, що її мати відчула глибокий спокій після того, як дала імена своїм сестрам, що загинули під час пологів. «Мені 41 рік, і мама часто розповідала мені історію своєї матері (моєї бабусі), яка померла під час пологів і водночас втратила свою новонароджену дівчинку. Бабуся була сиротою, і перед народженням моєї мами вона уже втратила одну дитину.
Якось ми з мамою разом молилися, і мама, молячись за свою маму, дала імена тим двом дітям. Ми довірили їх небесному Отцю у світлі Ісуса Христа і помолилися за тих дітей і за їхню матір. Після цього мама уже ніколи не поверталася до тієї розмови. Після того, як дітям дали імена й довірили їх Господу, в її житті настав спокій».
«Мені було дуже гірко». Ось ще одна історія.
«Тричі у мене траплялися викидні, й жодного разу не приходило до голови дати цим дітям імена. Учора після вечірньої меси я пішла у свою кімнату і там молилася приблизно годину. Я знову пережила біль і відчуття провини за те, що втратила цих дітей.
Коли востаннє я була вагітна, я не хотіла цієї дитини і памятаю, як прокинулася у лікарні зі сльозами, тому що мені було дуже гірко. Сьогодні вночі я побачила своїх дітей такими, якими вони могли б бути зараз, 16 років і старші. Тепер у них є імена, і мені стало спокійніше. Я не усвідомлювала, що багато років заштовхувала всередину себе цей біль і почуття провини. Я так сильно боялася, що це може проникнути в мою свідомість чи у підсвідомість! А тепер у мене є троє дорослих дітей, які очікують мене в небі з Ісусом».
Вони виглядають дорослими. Цікаво, що чимало жінок, які ділилися зі мною своїми молитовними враженнями, розповідали, що багато років потому Господь показував образи їхніх дітей уже в дорослому віці. Доктор Мак-Алл зібрав чимало історій, в яких жінки ділилися схожими враженнями. Одна з його пацієнток розповіла таке:
«Якось під час молитви я побачила 21-річного хлопця. Він почав мені розповідати про своїх братів та сестер. Я була приголомшена, адже 21 рік тому в мене був викидень, і цей мій син заговорив зі мною про тих дітей, які у мене народилися після цього».
Родинні впливи. Дитина, яка народилася після викидня чи аборту, може носити в собі печать провини й страху своєї матері. Тому вона потребує особливої молитви про зцілення від цих наслідків. Психіка і здоровя дитини можуть страждати також від впливу загиблої сестри або брата. Це наочно показує історія Джоан. Доктор Мак-Алл описує випадок дев’ятирічної дівчинки, поведінка якої різко змінилася у п’ятирічному віці. Джоан стала некерованою, не могла зосередитися у школі, поводилася неадекватно. Врешті-решт у неї виявили епілепсію. Навіть мати боялася тієї істоти, на яку перетворювалася її дочка під час приступів. Дівчинка пробігала перед носом проїжджаючих машин, лякала брата ножем і стверджувала, що вона ніяка не Джоан. Мак-Алл «пройшовся» по цілому родоводу, але не зміг знайти причину такої поведінки. Одного разу він просто посадив дівчинку на коліна й заговорив з нею про сім’ю. Коли вона сказала, що у неї троє братів і три сестри, він виправив її, мовляв, сестер тільки дві. На що дівчинка розізлилася і назвала свою маму вбивцею. Вона сказала, що у неї була сестра Меліса, яку мама убила.
Невдовзі зясувалося, що справді ще до народження Джоан її мати після грубого медичного втручання була змушена зробити аборт. Ніхто про це знав, як ніхто й не знав того, що дитину вона хотіла назвати Мелісою. Мак-Алл відслужив за Мелісу святу месу, і життя цієї сім’ї налагодилося: Джоан перестала буйствувати, її здоров’я нормалізувалося. Після цього ця сім’я посильно допомагала іншим сім’ям, в яких діти страждали від незрозумілих приступів, схожих на епілепсію.
Перші 90 днів. Англійський психіатр Франк Лейк дійшов до висновку, що перші девяносто  днів у материнському лоні визначають все подальше життя дитини. Дитина вбирає від матері любов, прийняття, тепло або злість, ненависть, відторгнення. Іноді їй доводиться переживати поєднання одного й іншого. Коли я приступаю до молитви за внутрішнє зцілення, я прошу Ісуса просвітити мене, щоби роздивитися кожен із цих девяноста днів. Чимало людей живуть із відчуттям відторгнення, незважаючи на те, що оточені любовю в своїх сімях, в колі друзів і серед колег. Щось незрозуміле змушує їх страждати від одинокості та покинення. Однією з причин може бути те, що перебуваючи в лоні матері, вони не були бажаними дітьми.
Звільнення від вини. Для жінки, яка перенесла аборт, звільнення від почуття провини є, мабуть, найважливішою частиною духовного зцілення. Аборт порушує фундаментальну заповідь природи – «Не убий!». Ніхто не повинен нам пояснювати, що убивство – це зло, тому що кожен з нас знає це інтуїтивно. Можна якось собі пояснювати й виправдовувати вбивство, але наша підсвідомість противиться цим поясненням, бо добре знає, що вбивство – зло. Тому неминуче виникає внутрішній конфлікт: свідомість повинна якось поладнати із підсвідомістю. І внутрішній мир неможливий без зізнання душі: «Я згрішила, я вчинила дуже погано, каюся!» Покаяння відновлює гармонію між внутрішньою та зовнішньою людиною і відкриває шлях до зцілення. За моїми спостереженнями, жінка, яка пережила аборт, потребує внутрішнього зцілення шляхом прощення і, наскільки можливо, звільнення від почуття провини.
Поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі.
Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа, Бога вашого,
бо він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, –
і уболіває над нещастям. (Йоіл 2.12-13)
Етапи зцілення. Якщо ви знайомі з тими, хто пережив аборт, поділіться своїми знаннями про те, як крок за кроком можна прийти до зцілення.
1.      Уявити собі загиблу дитину перед Ісусом.
2.      Побачити, як Ісус обіймає її.
3.      Побачити, як Ісус обіймає вас.
4.      Попросити Господа, щоби відкрив вам, якої статі ця дитина.
5.      Назвіть її іменем.
6.      Через Ісуса попросіть дитину пробачити вам здійснений аборт.
7.      Попросіть Господа, щоб Він вам пробачив.
8.      Пробачте собі.
9.      Дайте дитині вашу любов.
10.  Подивіться, як Господь золотим мечем обрубує негативний звязок між вами і дитиною.
11.  Подивіться, як Ісус бере вашу дитину з собою. Можете закликати Божу Матір, щоби Вона оточила дитину материнською любовю.
Причини саморуйнування. 1978 року в чиказькому університеті Лойоли професор Ендрю Фельдмар займався вивченням людей, схильних до самогубства. Він помітив, що ця схильність зростає у кожного завжди в одну й ту ж пору року. Заглиблюючись в особисті обставини, Фельдмар з’ясував, що практично в усіх випадках матері намагалися розлучитися з його підопічними шляхом аборту. І саме в річницю цієї невдалої акції людина переживає спокусу позбутися життя. Більш того, вона часто обирає саме той спосіб, який намагалася застосувати його мати. Якщо мати використовувала хімічні засоби, дитина буде схильна отруїти себе ліками або ще чимось. Якщо це була якась гостра зброя, дитина намагатиметься себе зарізати.
Не з власної волі. Доктор Мак-Алл детально дослідив проблему самогубства. Він дійшов до висновку, що ніхто не йде з життя з власної волі, але буває доведений до цього. Це можна порівняти з людиною, яка перебуває у палаючій квартирі і встає на підвіконня, щоб врятуватися від вогню, та випадає назовні. Ми не повинні осуджувати самогубців. Більшість психіатрів переконані, що цей акт здійснюється не з власної примхи, а в результаті нестерпних життєвих обставин.
Самогубство діда. На одній із зустрічей жінка розповіла про самогубство свого діда: «Коли під час святої меси ми почали молитися про людей, які тримають нас в неволі, і тих, кого ми самі зв’язуємо, у мене відбулося зцілення від гніву, ненависті й непрощення. Пятдесят девять років тому мій дід на очах моєї матері здійснив самогубство. Він був глибоко зранений розіграшем, який вчинили з ним його кузен та моя бабуся. Вони дразнили його, роблячи вигляд, що бабуся йому зраджує. Після цього самогубства в школі від моєї мами почали відвертатися учительки-монахині та діти. Мама дуже страждала із-за цього. Вчорашньої ночі я зрозуміла, що уже пробачила моєму дідусеві самогубство, але ще повинна пробачити йому від імені моєї матері. Мені необхідно було пробачити йому від імені малятка, що перебувало в її лоні, і ще я повинна була пробачити йому мої прикрощі, завдані мені моєю матір’ю. А після цього я зрозуміла, що потрібно пробачити й бабусі за той вчинок. Сьогодні вночі я звільнилася від усіх негативних емоцій і могла уже молитися за неї з любовю.
Трагічна загибель. У випадках, коли хтось в роду загинув або помер насильницькою смертю, також необхідне духовне зцілення. Насилля, пережите у минулих поколіннях, відображається на нашому житті, й це буває навіть видно. Я молився якось в одній з харизматичних громад, яка складалася переважно з чорношкірих. І під час співу незнайомими мовами я явно розпізнавав мови рабів, які працювали в полі.
Насилля в роду. За моїми спостереженнями, жорстоке поводження з нашими предками передається із покоління в покоління. Якось я молився над однією мексиканською дівчиною і раптом відчув, ніби мене б’ють. У цю ж мить їй привиділася картина насилля та вбивства. Ми зрозуміли, що заново переживаємо щось, що трапилося дуже давно.
Іншим разом, коли я молився за другу людину, я відчув присутність духу мазохізму. Святий Дух показав мені бридку сцену мазохізму та жорстокості, повязану з одним із предків. Я почав кликати Ісуса, просячи його про ясність, мир та прощення тієї ситуації, я молився, щоби Він перервав зв’язок між людиною, що живе нині, і тією жахливою подією у житті її предка. Врешті-решт, цей зв’язок був припинений і зцілення тієї людини було очевидним.
Біль у шиї. Ця історія стосується трагічної загибелі предка. Під час наших молитовних зустрічей одна жінка пояснила нам, що змушена носити ортопедичний комір, тому що в неї защемлений шийний нерв, із-за чого два пальці втратили чутливість. Під час зустрічі вона попросила громаду молитися за її предків, і коли ми разом молилися, почав вимальовуватися образ молодого чоловіка, який жив пять поколінь тому. Він був арештований і засуджений до смертної кари шляхом відсікання голови або повішення – це було не дуже зрозуміло. Коли виник цей образ, біль у шиї стала нестерпною. Громада одразу ж почала молитися про цього предка. Зразу після цього жінка пішла на месу, вона відчула, що цей предок присутній поруч. Вона попросила Господа підвести його до Причастя. Того ж дня в одного з її онімілих пальців зявилася чутливість, а другий почав діяти частково. Ми продовжували молитися, і через тиждень другий палець також повернувся до норми, а ще через кілька днів вона уже могла зняти лікувальний комір, проблема з шиєю зникла повністю. Тепер щоразу, як виникає якийсь біль, вона молиться за своїх предків, і біль відступає.
Паралізуюча самотність. Ця ж жінка поділилася з нами ще одним спостереженням: «Протягом мого життя, як тільки хтось проявляв до мене хоч найменше відторгнення, мене охоплювало таке відчуття самотності, яке мене буквально паралізувало. І нещодавно, молячись разом з групою за родове зцілення, я побачила молоду жінку, в якої вся сімя загинула в якійсь битві. Схоже, це була війна індіанців, адже в мені є індіанська кров. Та жінка з дитиною була взята з рідного дому в чужу сімю. Але вона не могла забути своїх рідних, не могла звикнути до нового оточення і завжди почувалася глибоко одинокою та нещасною. Громада помолилася разом зі мною за ту дівчину. І невдовзі я відчула її присутність під час Євхаристії. Тоді я попросила Ісуса, щоби Він призвав її до себе. Я плакала, як ніколи».
Ось інша історія. «Під час молитовного зібрання ведуча запропонувала молитися про оздоровлення звязків з минулими поколіннями. Коли наша молитва торкнулася теми божевілля, я зімліла у Святому Дусі. Усе життя в мене було відчуття, ніби щось роздирає мою свідомість на шматки, я боялася, що зійду з розуму. А тепер я згадала свого батька і запитала Господа, чому тато жодного разу не сказав мені, що любить мене? І почула у відповідь: його батько теж ніколи не говорив йому, що любить. Я знову запитала чому, і Господь мені показав мого рідного батька, якого його батько не любив, тому що мій батько народився як плід розпусти.
Я продовжувала розпитувати Господа далі, тому що відчувала, що проблема таїться у давно минулих поколіннях. І Господь показав мені пару, які глибоко любили один одного. Вони мали двох синів, але один із них загинув за жахливих обставин, здається, перевернулася карета. Мати бачила його загибель і збожеволіла від горя. Батько ж почав повністю ігнорувати іншого сина, який залишився живий. Після цього відкриття я почала розуміти, чому в різних випадках я вчиняла так, а не інакше. Цього разу я плакала, як ніколи, усвідомлюючи всі мої звязки і втрати. Тепер я вдячна Господу, що нарешті від них позбулася».
Усе, що ви звяжете на землі, буде звязане на небі, і все, що розвяжете на землі, буде розвязане на небі. (Мт. 18.18)

МОЛИТВА ПРО ДАР БАЧЕННЯ
Ті, хто раніше не отримував жодних образів, задумайтеся, можливо, і вам доступна така молитва. Я хочу молитися зараз за вас, щоби ви отримали дар бачення.

Боже Отче, прибігаємо до Тебе, просячи про дар бачення.
Дозволь кожному з нас відкритися на Тебе, Господи,
і на Твою благотворну дію,
що відкриває дар духовного бачення.
В імя Ісуса Христа. Амінь.

Сцена побиття. Чергове свідоцтво: «Молись і проси Господа відкрити тобі джерело негативних емоцій. Він відкриє. Одного разу отець де Грандіс молився зі мною, і він увесь час бачив картину побиття. Я не зумів це ні з чим повязати, і ми не заглиблювалися у це. У мене немає таких здібностей постійно бачити якісь образи. За все життя це трапилося лише один раз чи двічі. А всі мої проблеми були повязані з гнівом та станом депресії. Я гадав, що мій гнів повязаний із тим, що в семирічному віці батько на моїх очах втопив маленьку дитину. Батька арештували, і я вважав, що мій гнів спрямований проти Бога. Дід після цього вчинив самогубство, і все життя для мене виглядало суцільним потоком нещасть.
Але коли я попросив показати мені джерело мого гніву, виникла картина, яка стосувалася 80-х років ХІХ століття. Я побачив на узвишші великий будинок, що нагадував палац, землі навколо й біля підніжжя пагорба халупи рабів. Була ніч, горіло багаття. Я бачив чорних мускулястих рабів та жінок в хустках, завязаних навколо голови. Я побачив усе дуже чітко. І раптом я побачив вісімнадцятирічну дівчину-мулатку, прив’язану до стовпа. Її бичували. Я звернув увагу на багатий дім і зрозумів, що цю сцену спостерігала інша жінка. Це була найпідліша істота, яку я тільки зустрічав. Видіння тут же зникло.
Три тижні потому ми з мамою сиділи в ресторані, коли до нас підійшов незнайомий чоловік, який виявився невідомим мені кузеном. За розмовою він поділився, що дослідив наш родовід: діди й прадіди були власниками плантацій і тримали багато рабів. І що білі господарі змішали свою кров з чорношкірими рабинями. Я одразу ж збагнув, що ту дівчину били за звязок із кимось з великого дому.
Кузен розповів ще чимало подробиць, які підтверджували побачену мною картину. І я переконався, що гнів та образа можуть передаватися у спадок від одного покоління до іншого. Після відповідної молитви моє життя значно змінилося на краще».

Якщо ми постійно своєю поведінкою проявляємо нелюбов, це може бути пов’язано з поведінкою минулих поколінь нашої сім’ї. Ця обставина потребує серйозної уваги та вивчення, щоби її виявити та піддати цілющій молитві. Ті, хто відчуває, що в їхньому житті є схожі проблеми, можуть молитися приблизно таким чином.


МОЛИТВА ПРО ЗЦІЛЕННЯ
В імя Ісуса Христа,
Моїм християнським свідченням
я звільняю свої минулі покоління від усіляких впливів
ненависті, образи, прикрощів, ревнощів, заздрості,
похоті, жадоби, лінощів, гордині, непрощення,
всього негативного, всього, що не від царства Божого.
Закликаю дорогоцінну кров Ісуса Христа наповнити мене і мою сімю.
Духу Святий, в імя Ісуса Христа звільни мене й очисти
від всіх негативних емоцій,
які залишилися від всіх минулих поколінь. Амінь.

У наступному розділі ми запропонуємо детальну молитву, яка охоплює найрізноманітніші сторони родових проблем.
Ніхто не вміє любити до кінця. Цей розділ не всім читатиметься легко. Ті, хто пережили аборт або його спробу, чи спровокували викидень, можуть відчути докори сумління та біль за скоєне. Для тих, хто поводиться жорстоко і без любові, або хто сам став жертвою жорстокості, це читання також може бути болісним. Скоріш за все, у кожного з нас буде свій привід задуматися над цим текстом. Ніхто не вміє по-справжньому любити і прощати, ми всі тільки прагнемо цього. Господь – це Бог оновлення, Він присутній і діє в нашому служінні зцілення, і ми сподіваємося на Нього незалежно від того, які ми і в яких обставинах перебуваємо.

Теми для роздумів:
·         Бог є любов.
·         Ми страждаємо, коли нас не люблять.
·         Якщо ми самі не любимо, ми ранимо інших.
·         Всі померлі чи занапащені немовлята повинні мати імена.
·         Дитина, яка народилася після викидня або аборту, може носити в собі провину матері.
·         Жінки, які зробили аборт, самі потребують зцілення.
·         Бог завжди приносить зцілення, якщо ми довіряємо Йому свої рани.


МОЛИТВА
Отче, прибігаю до Тебе, тому що хочу Тобі довіритися і відкритися.
Молю Тебе, прийди і зціли весь холод нелюбові у моєму житті.
Господи, вилий Твою любов на мій рід,
щоби вона обійняла нас, проникла і зцілила.
В імя Ісуса Христа. Амінь.


ЧАСТИНА ІІІ
Засіб зцілення: кров Ісуса Христа
І знайте, що не тлінним золотом чи сріблом
ви були вибавлені від вашого життя суєтного,
яке ви прийняли від батьків ваших,
а дорогоцінною кровю Христа,
непорочного й чистого ягняти.
(1 Пт. 1.18-19)

Розділ 5.
МОЛИТВА ПРО ЗЦІЛЕННЯ РОДУ

Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.
(Лк. 23.34)
Два способи. У цій частині книги розповідається про два способи, якими ми реально можемо впливати на зцілення роду в поколіннях. Першим з них є особиста молитва за історію своєї сім’ї. Другим надзвичайно потужним способом зцілення сімейних травм є Євхаристія, поєднана із молитвою про очищення по материнській та батьківській лінії.
Прийди, Господи! У цьому розділі запропоновані молитви, які охоплюють чимало сторін. Це негативні переживання і вчинки, пов’язані з подружніми стосунками, дитячі страждання, сексуальні гріхи, психічні патології, депресії, страхи, погані та маніакальні звички, залежності, прояви жорсткості, злочини, випадки насильницької та трагічної смерті, невирішені конфлікти, розірвані стосунки, безсердечність, несправедливість, ідолопоклонство, страждання від несхожості на інших і т.п. Всепрощення розкриває перед нами двері до повного одужання.
Але спершу необхідно відректися від всіх окультних і езотеричних зв’язків, які обплутують нас і наших предків, і попросити Господа Ісуса дати нам Свою дорогоцінну Кров і воду Хрещення і наповнити нас своїм життям і любов’ю. Це найбільш підходяща ситуація, коли треба просто попросити: «Прийди, Господи!»
Після глибокого заглиблення групи в ці молитви, повинні прозвучати свідоцтва про зцілення. Не можна поспішати! Іноді виникає відчуття, що цей каскад молитов надто втомливий і що заторкуються якісь дуже болючі струни. Не поспішайте! Затримайтеся саме над цим і памятайте, що Ісус – це найкращий археолог, й ви не маєте потреби копати самі. Святий Дух Сам виносить на поверхню те, що потребує зцілення.
      

МОЛИТВИ

Я НАРОДЖЕНИЙ БУТИ ВІЛЬНИМ
Господи Ісусе,
Дякую Тобі сьогодні за Твою присутність поруч зі мною.
Знаю, що любиш мене і кличеш по імені.
Ти приходиш дати волю бранцям.
Дякую Тобі за любов та милосердя,
які невпинно закликають мене вирватися з полону
й прийняти Твоє життя з надлишком.
Господи, славлю Тебе і благословляю Тебе!
Віддаюся Твоїй опіці, Господи,
вкриваюся Твоєю дорогоцінною Кров’ю
і прошу всіх ангелів, святих і Богородицю
молитися за мене.
Він бо спасе тебе від сітки птахолова
і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми,
і ти втечеш під його крила;
щит і забороло – його вірність.
(Пс. 91.3-4)

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ТИ МЕНЕ ПОРАНИВ
Господи, я зважуюся на глибоке прощення,
щоби очиститися від усіх джерел гіркоти та образи.
Зараз я зосереджуюсь на людині,
від якої упродовж минулого тижня мені дісталося найбільше
роздратувань та переживань.
Я прощаю її зараз від всього серця.
Я прошу Тебе, Господи, благословити її.
Я визволяю від вини усіх, хто завдав мені ударів за останній місяць.
Ісусе, я люблю Тебе і заради цієї любові я говорю моїм кривдникам:
«Незважаючи на те, що ви мене поранили, я вас не раню.
Я даю вам Ісуса. Прощаю вас і приймаю такими, які ви є».
Актом власної волі зараз я прощаю усіх,
хто травмував мене від початку цього року.
Усяка досада, гнів, лють, крик та хула
мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою.
Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні,
прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив.
(Еф. 4.31-32)

ЗА ТОГО, ХТО ПОРАНИВ МЕНЕ ПОНАД УСЕ
Господи, зараз я молюся за ту людину,
яка поранила мене понад усіх у моєму житті,
яка й досі продовжує завдавати мені болю.
Я підводжу її до Тебе, Господи, і прошу благословити її.
Терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно,
коли б хтось мав на кого скаргу.
Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само.
(Кол. 3.13)

…І ПРОЩАЮ СЕБЕ
Господи Ісусе, я прошу Тебе про благодать,
щоби я міг до кінця простити собі найважчий гріх,
найстрашнішу зраду у моїх стосунках з Тобою.
Я прощаю це собі, Господи.
Ти уже простив мені, і тепер я приймаю від Тебе
Благодать істинного прощення себе.
І нехай панує в серцях ваших мир Христовий,
до якого ви були покликані, в одному тілі,
та й будьте вдячні.
(Кол. 3.15)

ПРОСТИ ЇХ ГОСПОДИ!
Господи, я прошу Тебе про всіх членів моєї родини,
які майже не повязані з Тобою.
Господи, прости їх грішність.
Я поєдную мою молитву з молитвою пророка Даниїла,
коли він заступався за народ, кажучи:
«Тож тепер, Боже наш, вислухай молитву слуги твого
та його благання, і воззри обличчям твоїм ласкавим
на спустошену твою святиню, заради тебе самого, Господи.
Прихили, Боже мій, вухо твоє і вислухай, розплющ очі твої
і споглянь на наші руїни й на місто, на яке прикликано твоє імя,
бо ми складаємо перед тобою наші благання,
покладаючись не на справедливість,
а на твоє велике милосердя.
Господи, вислухай! Господи, зваж і вчини;
не забарися – задля тебе самого, Боже мій,
бо твоє імя прикликано на твоє місто і на народ твій!»
(Дан. 9.17-19)

ІСУС – ГОСПОДЬ
Господи, звертаюсь до Тебе, розуміючи, що мої предки,
можливо, займалися окультизмом, спіритизмом, ворожінням
та іншими способами отримання інформації забороненим шляхом. Прости, Господи!
В імя Ісуса Христа силою Святого Духа я застосовую Твою владу,
дану мені як християнину, і знищую силу зла, що володіла моїми предками.
Я знімаю всі закляття, прокляття, чари, злі побажання, злі наміри, вуду, чорну магію і всі темні плями на моїй спадковості.
Виступаю проти всіх сатанинських ритуалів, приворотів, спіритичних звязків та духовних залежностей і забороняю їм діяти через моїх предків.
Я протистою всім наслідкам звязків моїх предків з віщунами, гадалками, ворожбитами, окультними ясновидцями та тими, хто викликає духів.
Відрікаюсь від участі в спіритичних сеансах, в гаданнях, від застосування карт таро, гороскопів та від інших окультних розваг.
Відрікаюсь від усіх способів поведінки, через які сатана може на мене впливати.
Я припиняю поширення у світ сатанинських справ через мою сімю. Господи, прошу Тебе, поклади край усім наслідкам окультних практик в моєму роду.
Я позбавляю сатану усякого впливу на моїх предків і передаю їх у владу Ісуса Христа. Господи, прошу Тебе спонукати до святості й набожності чоловіків та жінок мого роду. Нехай присвятять вони себе Твоїй істині!
Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я,
що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса
всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,
і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є
Господь на славу Бога Отця.
(Флп. 2.9-11)     
  
ДОТОРКНИСЬ, ЗЦІЛИ!
Молюся, щоби вода мого хрещення зараз всоталася усім корінням мого родового дерева й досягла усіх поколінь. Нехай очищувальна життєдайна Кров Ісуса протече через перше, друге, третє покоління і так – до найбільш раннього. Нехай Кров з Хреста Господнього проллється на всіх дітей, на батьків, на їх батьків до двадцятого покоління, торкаючись їх, зцілюючи і повертаючи їм цілісність. Підіймаю Хрест Ісуса Христа між собою та всіма поколіннями моєї сім’ї, усуваю вплив усіх сил, які псують моє життя і діють у мені, через мене і проти мене.
Бо це кров моя (Нового) Завіту,
яка за багатьох проливається на відпущення гріхів.
(Мт. 26.28)

ПОВНОТА ШЛЮБУ
Іменем Ісуса Христа я виступаю проти всіх, глибоко вкорінених у моїй сім’ї, випадків нещасливого шлюбу. Я кажу «ні» усім проявам сухості та нелюбові у шлюбі, усьому, що погано впливає на стосунки чоловіка та дружини. Я блокую ненависть, побажання смерті, хтиві та егоїстичні стосунки між подружжям. Я перекриваю шлях усім видам насилля, помсти, усім зрадам та обманам. Я забороняю чари та будь-яку закодовану шкоду шлюбним стосункам, що переходять у спадок. В ім’я Ісуса Христа я усуваю усі впливи сімейних конфліктів, розлучень, розбитих сердець; я кладу кінець усім почуттям відторгнення, пустоти, покинення, безвиході та відчаю у шлюбі.
Отче, прости моїм рідним усі злочини проти таїнства шлюбу! Дай нашому роду міцні та вірні подружні пари, зв’язані любов’ю, добротою та самопожертвою.
Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити.
(П.п. 8.7)

ЗЦІЛЕННЯ ДИТИНСТВА
Господи, зараз я перериваю усі випадки травмування дітей у моїй сімї.
Я виганяю усі види зла: аборти, викидні, небажані вагітності, відторгнення народжених дітей та позашлюбних дітей. Відрікаюся від усяких дій та думок, спрямованих проти життя, від будь-якої емоційної та фізичної наруги над дітьми. Усім випадкам важких пологів та патологічних вагітностей я кажу «Ніколи більше!»
Господи, прошу Тебе, прости моїм предкам усю шкоду, яку вони завдали своїм дітям. Благаю Тебе, Господи Ісусе, увійди Своєю силою у всі ці болі та зупини їх поширення!
Отче, призови членів моєї сім’ї до палкої та мудрої батьківської любові! Нехай цінують вони дар кожного життя. Нехай відчують всі діти мого роду, що їх люблять, і нехай ростуть вони на славу Твою.
Ісус сказав їм: «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне.»
(Мт. 19.14)

ЗЦІЛЕННЯ ІНТИМНИХ СТОСУНКІВ
Приношу Тобі, Господи, сексуальні гріхи моїх предків. Відрікаюся від усіх випадків непристойного оголення, насильства, блуду, розпусти, збочень; відрікаюся від проявів жорстокості, садизму, мазохізму, німфоманії, педофілії, проституції в моєму роду. Я виганяю всі сексуальні примари, страхи, онанізм, агресію, комплекси, і всім демонам, які наганяють ці відчуття, я наказую в ім’я Ісуса Христа негайно забратися геть. Я піднімаю меч Духа Святого і розсікаю ним цей ланцюг зла.
Прости нас, Отче! Зішли сексуальне здоров’я і благодать туди, де була недуга. Боже, зроби так, щоби моє родове дерево засяяло красою здорових інтимних стосунків! Зроби так, щоби кожен прояв сексуальності був чистим та угодним Тобі.
Господи, благословляю Тебе, прославляю Тебе і дякую Тобі, що проливаєш на це Твоє світло і Твою благодать і благословляєш зараз увесь мій рід.
Це ж саме воля Божа: святість ваша – щоб ви стримувались від розпусти,
щоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані,
не в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога. 
(1 Сол. 4.3-5) 

ЗЦІЛЕННЯ ПСИХІКИ
Силою Крові Христової я перериваю зараз всі психічні відхилення, що тягнуться від моїх предків. Ставлю заборону всім видам поведінки, що суперечить соціальним нормам, усім проявам непристосованості та агресії, параної, шизофренії, психопатії, істеричності, нервовим зривам. Я ставлю заборону дрібному педантизму та впертості, маніакальним депресіям та дивацтвам. Я перериваю всяке приниження та пригнічення чоловічої гідності в моїй сім’ї. Я оголошую кінець усякому приниженню, ображанню та пригніченню жіночності.
Я усуваю усі приховані факти самознищення, які стрясали мою сімю впродовж історії. Господи, наповни ці сімейні рани Твоїм прощенням та миром! Отче небесний, впиши психічне здоровя у мій генетичний код! Наповни кожного з нас розумом Христа, нехай наша свідомість наповниться ясністю, врівноваженістю та здоровими стосунками з навколишніми. Я усуваю все, що таємно сковує і тяготить мене, позбавляючи можливості утішатися, розважатися і відкрито радіти життю.
Прошу Тебе, Господи Ісусе, про зростання в моїй сімї духа радості, легкості та веселощів. Дякую тобі, Ісусе!
І не вподібнюйтеся до цього світу,
але перемінюйтеся обновленням вашого розуму,
щоб ви переконувалися, що то є воля Божа,
що добре, що вгодне, що досконале.
(Рим. 12.2) 

БЕЗ СТРАХУ І З ЛЮБОВЮ
Іменем Ісуса Христа я перериваю всі факти страху в моєму роду. Я беру в свої руки владу над страхом перед невдачею та відторгненням. Я кажу «ні» водобоязні, страху висоти, боязні виходити з дому, боязні відкритого простору, боязні польоту та страху болю. Я забороняю боязнь людей, боязнь успіху, страх виступати публічно, боязнь натовпу, боязнь чоловіків та жінок. Я ставлю заборону страху смерті, боязні Бога, страху перед майбутнім.
Господи, утверджую у всіх поколіннях моєї сімї, що в любові немає страху. Заповни історію моєї сім’ї Твоєю довершеною любов’ю, щоби всі страхи поглинуло небуття. Прославляю Тебе, Господи, і благословляю Тебе!
Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх,
бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові.
(1 Йо. 4.18)

ЗЦІЛЕННЯ ВІД ЗАЛЕЖНОСТЕЙ
Зараз я підіймаю меч Святого Духа і знищую усі наслідки залежностей, поганих та маніакальних звичок. Я ставлю заборону усім залежностям від азарту, накопичення, марнослівя, пияцтва, куріння, вживання наркотиків. Знищую усі факти приховання талантів та матеріальних засобів. Я відрікаюся від скупості та злодійства. Отче, прости та визволи мою сімю від усіх залежностей! Уповаю на Твоє милосердя, щедрість та благодать.
… послав мене, щоб принести благу вість убогим,
лікувати скрушених серцем,
проголосити невольникам свободу,
ув’язненим відкрити очі
(Іс. 61.1)

ЗЦІЛЕННЯ ВІД ХВОРОБ
В ім’я Ісуса Христа я наказую відступити усім фізичним хворобам, які вкоренилися в моїй сім’ї. Піднімаю меч Духа Святого і руйную усі пута, які зв’язують мене з хворобами серця, кровоносних судин, крові, травлення, нирок, печінки, органів дихання та залоз внутрішньої секреції. Я ставлю заборону хворобам раку та всім видам пухлин, гормональним та генетичним відхиленням, хворобам дітородних органів та венеричним. Даю відсіч усім деформаціям тіла, хворобам опорно-рухового апарату, кісток та суглобів, невралгічних та шкірних захворювань. Відміняю всі хвороби зі слухом та зором, головними болями, хвороби зубів та плоскостопість. Забороняю усі рідкісні та незрозумілі хвороби.
Іменем Ісуса Христа я відсікаю від себе всі факти фізичних травм, отруєнь та каліцтв у минулих поколіннях. Я віддаю Тобі, Господи, приховані причини усіх моїх недугів та слабостей, прошу Тебе, звільни мене від хвороб, які дісталися мені у спадок від предків та припини їхнє поширення у моїй сім’ї.
Отче небесний, прости моїх предків, які вибрали хворобу, щоби сховатися від життєво важливих рішень, і прости тих, хто вирішував свої проблеми нездоровими та непорядними шляхами. Нехай цей досвід моїх предків спливе за рікою часу з мого родоводу. Люблю Тебе, Господи!
І куди він тільки приходив, – у села чи міста,
чи в слободи, – клали на майданах хворих
і просили його про змогу бодай доторкнутися краю його одежі;
і хто тільки торкався його, ставав здоровий.
(Мр. 6.56)

ВІД ПІДСТУПНОСТІ – ДО ХРИСТА
Я знищую всяке зло, посіяне обманщиками, вимагачами, гнобителями, шантажистами в моєму роду, зачиняю двері всім кримінальним вчинкам, усякій користі та жорстокості. Виступаю проти впливу помсти, насилля, злочинних дій. В імя Ісуса Христа нехай припиняться всі підступи та злочини в моєму роду!
… нам здається, що маємо добре сумління,
бажаючи у всьому поводитися добре.
(Євр. 13.18)

ЗАМІСТЬ НЕНАВИСТІ – ЛЮБОВ
Силою Духа Святого я розриваю дію глибоко вкоріненої в моєму роду ненависті – до інших, до себе, до Бога, ненависті расової, міжнаціональної і міжрелігійної. Отче, прости нас! Дозволь, щоби в моєму роду було багато люблячих чоловіків та жінок. Дозволь їм нести миролюбя у цей світ, бути інструментами Твого миру, давати утішання та визволення іншим.
Щоб ви любили один одного, як я вас полюбив!
(Йо. 15.12)

МИРНА СМЕРТЬ В ЛЮБОВІ
Я прошу зараз про всіх членів моєї сімї, які померли у ранньому віці, без любові, без оплакування, без молитви і без повних любові та надії християнських похоронів. Я охоплюю моєю молитвою всіх, хто помер трагічною, насильницькою та нещасною смертю – від насилля, отруєння, кулі, пожежі, вибуху, від ножових та шабельних ударів, шляхом утоплення або повішення, від війни, від звірів, від голоду та холоду. Я ставлю перед Тобою, Отче, усіх моїх предків, які померли незрозумілим чином, які здійснили самогубство, загинули від нещасного випадку або були страчені.
Нехай зникне із нашого роду схильність до неприродної і трагічної смерті! Господи, нехай Твоя цілюща та всепрощаюча любов торкнеться зараз усіх поколінь моєї сім’ї. Дозволь, Господи, віднині усім моїм рідним помирати легко, у мирі та усвідомленні, що вони люблені.
Прошу, щоби їх перехід із життя в смерть був християнським. Господи! Не дозволь нікому в моєму роду піти з життя без особистого пізнання Ісуса Христа.
А Ісус їй: «Я воскресіння і життя.
Хто в мене вірує, той навіть і вмерши – житиме!
Кожен, хто живе і в мене вірує, –
не вмре повіки…»
(Йо. 11.25-26)

ГОСПОДИ, ЗРОБИ НАС ОДНІЄЮ СІМ’ЄЮ
Зараз я зупиняю вплив усіх випадків втечі з моєї сім’ї. Я здобуваю владу над усіма фактами розриву з моєю сім’єю та релігією, я блокую втечу з дому всіх дітей, дорослих та батьків для вступу в шлюб, в армію, в секти. Я знищую всі причини ізоляції, замикання в собі й таємної втечі. Отче, оточи любовю моє родове дерево і прийми нас усіх у Твоєму всепрощаючому серці. Дозволь нам бути відкритими, чуйними один до одного і здатними до взаємної довіри.
Глядіть, як добре і як любо,
Коли брати живуть укупі!
(Пс. 133.1)

СПРАВЕДЛИВІСТЬ І МИЛОСЕРДЯ
Іменем Ісуса Христа я ставлю заслін усім фактам несправедливості в моїй сімї. Кровю Христовою я ліквідую всі протоптані поколіннями шляхи гріха: позбавлення когось своїх прав та майна, утримання в неволі, неправдиві обвинувачення, всі види утисків, примусу, побиття. Я зупиняю несправедливість політичну, соціальну, расову та знищую всі види тиску, утиску, позбавлення даху над головою та вигнання. В ім’я Ісуса Христа я звільняю зараз свій рід від бездомності та безвиході. Я виступаю проти скрутних умов життя, різкого клімату й суворих зим. Я пориваю зі всіма фактами голоду, покинення, знедоленості, нужди й ганьби. Отче небесний! Силою Духа Святого зціли цю гірку память моїх минулих поколінь, прости усіх, хто завдав їм ці страждання. Господи Боже, зішли моїй сімї торжество справедливості, нормальні умови існування, достатню кількість їжі та грошей, домівку, тепло та затишок!
Тобі сказано, о чоловіче, що є добре
й чого Господь від тебе вимагає:
лише чинити справедливість, любити милосердя
й покірно ходити перед твоїм Богом.
(Міх. 6.8)

СЛУЖИТИ ЄДИНОМУ БОГУ
Я виступаю проти усякого ідолопоклонства в моєму роду і пориваю з усім, що прив’язувало до себе минулі покоління: нехай не буде богом дім, багатство, засоби транспорту, їжа, пиття, звання, кар’єра, влада, близькі та кохані люди, тварини, гроші, власність. Приймаю рішення служити одному лише Богу – Богу єдиному і живому.
Коли ж вам не любо служити Господеві,
то вибирайте собі сьогодні, кому хочете служити:
чи богам, яким служили батьки ваші по той бік ріки,
… я ж і мій дім служитимемо Господеві.
(І.Н. 24.15)

ПОЗБАВЛЕННЯ ВІД МУК «БІЛОЇ ВОРОНИ»
Я відсікаю від себе всі страждання, пережиті моїми предками із-за того, що вони були «не такі, як всі». Здобуваю владу над образами із-за зовнішньої несхожості: кольору шкіри, очей, волосся, нестандартного росту, фігури, фізичних відхилень і недоліків. Я розриваю ланцюг страждань, пов’язаних з незнанням мови і культури, з приналежністю до іншої національності й раси, з відторгненням із-за хвороби, із-за низького походження, із-за поганої репутації батьків та рідних.
Я ставлю заслін стражданням від принижень із-за відсутності здібностей та пізнього розвитку, виступаю проти страждань від усвідомлення своєї нікчемності та непридатності. Кажу «ні» усім образливим прізвиськам та насмішкам над іменами та прізвищами. Боже, усунь в моєму роду погану реакцію на «чужих» та «несхожих». Прости всіх, хто завдавав іншим такі страждання. Нехай Твоя всепрощаюча любов проникне і зцілить увесь мій родовід. Дякую Тобі, Ісусе!
Ти створив моє нутро,
ти мене виткав в утробі матері моєї.
Хвалю тебе, що створив мене так дивно;
діла твої предивні,
ти душу мою знаєш вельми добре.
(Пс. 139.13-14)

ОЧИЩЕННЯ МОВИ
Я виступаю зараз проти усіх труднощів взаєморозуміння: проти боязні висловлюватися, проти замикання в собі, проти дефектів мови, особливо заїкання. Дякую Тобі, Господи, за зцілення Твого народу! Я відкидаю усі факти непристойного висловлювання, лайки, образ і наклепу. Боже, прости і зціли мою мову та мову моїх родичів, нехай в моєму роду зявиться багато людей, які словами зможуть зціляти, потішати та примиряти. Дякую Тобі, Господи!
Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість,
бо вкрилися соромом і почервоніли тії,
що бажають мені лиха.
(Пс. 71.24)

СОКИРА УЖЕ НАПОГОТОВІ
Я протистою усім випадкам безкінечного страждання, прихованого бажання страждати і прагнення до незгод. Я руйную зараз усі напрацьовані схеми страждань із-за усвідомлення своєї недієздатності, безнадійності та низької самооцінки. Я кажу «ні» усім повторюваним у моїй сім’ї невдачам, зламаним долям та відчуттю відсутності коріння та приналежності. Я відрікаюсь від емоційних травм, замкнутості та байдужості до власної долі. Відрікаюсь від образ та непрощення, від безсилля та одинокості, від негативних думок і вчинків, від байдужості й усіх шляхів зла, якими ходили мої предки. В імя Ісуса Христа!
Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев:
кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду,
буде зрубане та вкинуте у вогонь.
(Лк. 3.9)    

Тепер прошу Тебе, Господи, потужним подихом Святого Духа охопи всі покоління мого родоводу й подаруй їм Твоє прощення. Дякую Тобі, Господи, що торкаєшся до нас, торкаєшся до наших сердець і доль й приносиш цілковите зцілення. Молю Тебе, Боже, про це в імя Ісуса Христа. Амінь.

СВІДЧЕННЯ
«Розгладжую твої шрами». Ось що розповіла одна молода жінка: «Коли я була маленькою, наді мною знущалися не лише фізично, але й морально. Мати постійно обзивала мене дурною, дивачкою та іншими образливими словами. І ці образи постійно звучали у моїх спогадах. І ось зараз, під час духовних практик, я зайшла у каплицю і почала молитися про це. Я сказала: «Господи, чому я продовжую мучитися від цього, адже я їй усе це пробачила?» Сльози текли у мене струмками, як з бездонної бочки. І Господь відповів мені: «Твоє 25-річне серце пробачило їй, а серце п’яти-шестирічної дитини продовжує страждати, тому що не розуміє, чому з ним так поводяться». Коли я це почула, я раптом відчула, ніби мене омиває тепле масличко й дочиста змиває старий засохлий осад на стінках посудини. І мені почулося, що Господь говорить: «Усуваю й інші твої рубці та шрами».
Владність як перешкода. Це історія звільнення від батьківського впливу.
«Моя мати була жінкою владного характеру, вона завжди домінувала, підчиняла всіх собі. До того ж, вона була доволі красивою. Я люблю її, але з певного часу почала зауважувати, що дуже схожа на неї, поводжуся точнісінько так як вона, успадкувала від неї ті речі, які в дитинстві мені зовсім не подобалися. Я розмовляю так, як вона, повторюю її інтонації, навіть почерк у нас схожий. І чим старшою я стаю, тим більшою виявляється схожість.
Я довго просила Господа, щоби Він позбавив мене від цієї схожості. Не хочу бути такою ж, тим паче, що у мене росте пятнадцятирічний син, який став для мене всім після Ісуса. І я помічаю, що вчиняю з ним так само, як моя мати вчиняла зі мною. Замість того, щоб допомагати йому в його житті, я несвідомо підпорядкувала його собі. Напевно так само і її мати чинила з нею.
Під час молитви за весь наш рід я відчула, що ось, настав момент, коли слід припинити цю погану спадковість. Коли отець де Грандіс «заглибився» у минуле, я побачила чимало людей, які боролися за свій авторитет і вплив. Потім я відчула, що Господь усунув нездорові амбіції і все врівноважив. Кожна людина з мого минулого була зцілена й звільнена. Не залишилося жодного сумніву, що Господь перервав звязок із матірю, який мені заважав».
Любов до покинутих дітей. Ще одне свідчення.     
«Двадцять один рік тому я чекала чергову дитину, а ситуація для цього була зовсім не сприятлива. Я тоді хворіла, перебувала під наглядом лікарів, була цілком без грошей. Думала, що не впораюся з новонародженою дитиною, і навіть чоловік порадив мені подумати про аборт. Як католичка я не могла на це зважитися і знайшла для себе оптимальне рішення: почала мріяти про викидень. Саме так і трапилося. Коли в лікарняній палаті я побачила малесеньку живу людинку, я була шокована. Перш ніж покликати на допомогу, я взяла склянку води, полила на неї і сказала: «Я хрещу тебе в імя Отця, і Сина, і Святого Духа».
Мені сказали, що я не втратила здатності народжувати дітей, але більше їх у мене не було. Довгі роки я носила в собі цей біль, але нарешті Бог дав мені любов до чужих покинутих хлопчиків. Я взяла до себе додому крихіток, від яких відмовилися батьки, полюбила їх, як своїх, а вони полюбили мене».
(Пізніше ця жінка розповіла, що в молитві вона побачила свою дитину, яку втратила. Вона зрозуміла, що це був хлопчик, і дала йому ім’я. Вона побачила його з Господом, живого й неушкодженого. Її вразило те, що всі діти, яких їй дав Господь на виховання, були хлопчиками. Вони стали для неї величезним даром і способом зцілення).
Тим, які люблять Бога, –
покликаним за його постановою,
усе співдіє на  добро.
(Рим. 8.28)
Поширена зараза. «Я отримав довгого листа, – пише отець Джон Хемпш, – в якому жінка розповідає, як в пятирічному віці вона потрапила до ворожки. Мати привела її до жінки, і та щось робила, використовуючи духи, пудру і карти таро. Ось, що було написано у листі: «Коли я виросла, я заглибилася в атмосферу окультизму й чарів. Дванадцять років я не мала жодних контактів із Церквою, зате втілювала в життя все, що радила «добра ворожка». Під час вагітності вона дала мені заговорений відвар якихось спеціальних трав, які ніби-то допомагають при пологах. Моя новонароджена дівчинка постійно плакала, її неможливо було заспокоїти, і одразу після хрестин плач припинився. На жаль, я дозволила тій жінці ще й няньчити мою дівчинку. Якось та ворожка поділилася зі мною, що колись віддала дияволу душу свого чоловіка.
Зараз моїй дочці 22 роки, вона приймає наркотики. Про релігію та молитву й чути не хоче.
Я повернулася до лона Церкви, почала багато молитися, уві сні мені являвся Ісус, і все скріпило мене в рішенні розірвати з тією жінкою стосунки. Вона цьому, звісно, не зраділа, почала мені мстити. Невдовзі після цього я впала й пошкодила собі хребет. Не допомогла навіть операція, боліла ліва сторона і нижня частина хребта, лікарі виявили зміщення хребця і не змогли допомогти.
Обидві мої дочки далекі від релігії, жодні духовні речі їх не цікавлять, і в обох нестримний агресивний характер. В однієї та іншої були спроби суїциду. Що ж стосується моєї матері, яка свого часу водила мене до ворожки й чарувала наді мною, то вона помирала повільно й у страшних муках. Один її син наклав на себе руки, іншого задавив автобус, а третього у 15-річному віці вбили. Чимало моїх тіток і дядьків стали алкоголіками й померли від пияцтва. Для моїх батьків було нормою мати інтимні стосунки на стороні».
Після цього листа ми зустрілися і молилися про зцілення роду цієї жінки. Результат перевершив усі сподівання: в її сімї почали відбуватися позитивні зміни. Але вже з самого листа було зрозуміло, що без палкої молитви про зцілення тут не обійтися. Уся сімя була заражена злом через чари, ворожіння та інші окультні практики. Яких би невинних форм це не набувало – «білої магії», «нешкідливого замовляння» та ін. – це практично завжди встановлені стосунки із сатаною і відмова від дії Бога в нашому житті. І як наслідок – сексуальні відхилення, алкоголізм, наркоманія, нещасні безвихідні ситуації… Є чимало гріхів, які вносять заразу в сім’ю, але названі у цьому листі найнебезпечніші й потребують найбільшої кількості молитов про зцілення».
Щасливий той, кому Бог Якова подає допомогу,
в кого надія на Господа, Бога свого.
(Пс. 146.5)

Розділ 6.
ЗЦІЛЕННЯ ПРИЧАСТЯМ

Я – хліб живий, що з неба зійшов.
Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки.
І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу.
(Йо. 6.51)
Зцілення. Божественна літургія – це джерело зцілення. Її цілюща сила незмінна незалежно від того, чи святкуємо ми літургію на величезних харизматичних форумах чи приходимо в свій храм на звичне буденне богослужіння.
Чим більший контакт ми маємо з Ісусом за посередництвом Святої Літургії, тим більшу набуваємо здатність до оздоровлення та звільнення.
У цьому розділі ми торкнемося деяких важливих речей, прямо пов’язаних з родовим зціленням, яке може відбутися під час Євхаристичної Літургії.
Дерево родоводу. На малюнку ви бачите схему дерева родоводу, розроблену отцем Джоном Хемпшем. Кожен може взяти її як взірець і намалювати свою власну. Бажано зібрати дані про батька, матір, про дідусів та бабусь, про їх батьків – і так до пятого покоління. Якщо їхні імена невідомі, можна просто вписувати «ППД», тобто «прапрадід». Біля кожного імені слід написати, якою смертю ця людина померла: хвороба, самогубство, загибель або смерть від старості; відзначте також, чи був цей предок віруючим, чи прийняв Святі Тайни перед смертю, чи був похований по-християнськи.
Отець Хемпш виділяє чотири групи проблем, на які слід звернути особливу увагу:
1.      Успадкована бездуховність – від життя без молитви до повного атеїзму.
2.      Фізичні недоліки та хвороби.
3.      Психологічні дефекти – від ніяковості до схильності до суїциду.
4.      Соціальна спадковість – пороки і невдачі всієї сім’ї, етнічної групи або нації.
Не важливо, в якій формі ви запишете цю інформацію. Важливо, щоб ви залучили до процесу зцілення якомога більше конкретного матеріалу. Всі ваші записи повинні бути покладені на вівтар, при якому буде правитися Свята Меса про зцілення.


БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ            
Вступна частина. Богослужіння завжди починається хресним знаменням, чим ми підтверджуємо нашу віру в Пресвяту Трійцю, в ім’я якої ми зібралися. У цей момент ми повинні усвідомити, що Бог нас справді любить як Отець, Він готовий нас благословити й зцілити. Наш знак хреста виражає глибоку вдячність Богу за Його любов та зцілення.
Покаяння. Під час меси ми говоримо: «Ісповідую перед Богом всемогутнім і перед вами, брати та сестри, що я багато згрішив думкою, словом, ділом та невиконанням обовязку. Моя вина, моя вина, моя велика вина! Тому прошу Пріснодіву Марію, всіх ангелів та святих, і вас, брати і сестри, молитися за мене Господу Богу нашому».
Якщо в моєму служінні є щось справді важливе – це перш за все заклик до прощення. Де б я не був, я не перестану повторювати: «Прощайте, прощайте, прощайте один одного». Це єдиний шлях до одужання, й іншого не існує. Прощення – це любов. Прощаючи, ви перестаєте погано думати про іншу людину, ви звільняєтеся від всякої упередженості відносно інших, і нарешті ви даєте шанс тій особі стати вільною.
Можна сказати, що прощення відбувається шарами, приблизно так, як ми чистимо цибулину – шар за шаром. Прощення – це безперервна робота усього життя. Я зауважив, що як тільки ми прийняли рішення пробачити, Господь зміцнює наш вибір і починаються реальні зміни. Прощення знищує усі прояви нелюбові, які трапилися в нашому роду. Багатовікові почуття, поховані заживо, перестають на нас впливати.
Померлих людей, побачених нами духовно в молитві, ми під час Євхаристії представляємо всепрощаючому Господу. Прощення повинно відбуватися одразу в декількох напрямках. По-перше, у присутності Господа Ісуса ми просимо пробачення у предків за всі наші погані вчинки. Це включає й те, що ми не молилися або мало молилися за наших родичів, які потребували цього. По-друге, ми прощаємо їм грішну поведінку та шкоду, завдану нам. Це можна сформулювати так: «Я прощаю вам всі вчинки, із-за яких мені тепер доводиться страждати». І нарешті, ми просимо пробачення у Бога за гріхи наших предків. Ми повинні просити пробачення за образи, завдані Господу людьми, особливо тими, які практикували окультизм та магію.
Акт покаяння, наче ключ, відкриває нам цілющу силу Святої Меси, оскільки ми самі відкриваємося на отримання прощення для себе і своїх предків. Уявіть собі, що Ісус покладає руки на вашу голову і промовляє: «Я прийшов звільнити тебе сьогодні. Спустися в долину прощення і стань вільним».
Gloria. «Слава во вишніх Богу, і мир на землі людям доброї волі!» У молитві «Слава во вишніх» ми прославляємо Ісуса в присутності Отця. Його молитва стає нашою молитвою, а наша зливається з молитвою Христа. Ми перебуваємо в одному Тілі Христовому. Коли прославляємо Господа, ми усвідомлюємо, що Він – Творець, що Він бере активну участь в нашому житті. Він гончар, а ми – глина (пор. Єр. 18.6). Коли приносимо Господу жертву славослівя, наші тіло, розум і дух стають більш податливими для зцілення.
Гімн «Gloria» дає нам можливість радіти присутності Ісуса, який дає нам повноту життя, оточує безкінечною любов’ю, і весь наш рід поміщає в Своєму серці. «Бо Ти один святий, Ти один Господь, Ти один Всевишній, Ісус Христос. Зі Святим Духом у славі Бога Отця. Амінь».         
Вступна молитва. Коли священик промовляє «Помолімося!», він запрошує присутніх представити Господу всі свої нужди й потреби. У цей момент ми повинні довірити Богу все наше родове дерево – прадідів, які наклали на себе руки, дітей, убитих абортами, родичів, які займалися ворожінням та чарами, предків, які здійснили вбивство та насилля, діабетиків, сердечників, хворих на легені, сліпих… Священик охоплює своєю молитвою усі наші прохання, коли в своїй молитві використовує посередництво Господа Ісуса, кажучи: «Через Христа, Господа нашого, який з тобою живе і царює в єдності Святого Духа Бог на віки вічні. Амінь».
Літургія Слова. Само по собі Слово Боже є ліками, тому ми повинні бути особливо уважними до того, що говорить нам Господь, і внутрішньо відкликатися. Якщо ви чуйні до Його Слова, очікуйте на одужання.
Перед тим, як прочитати слова з Євангелія, священик закликає Божу силу, осіняючи знаком хреста своє чоло, вуста і серце. І якщо ми відкликаємося серцем на Слово Боже, уже сам цей факт нас лікує. Живіться ним, нехай воно вас змінює і вселяє енергію. Бог закликає нас відкриватися на Його цілющу міць щоразу, як Він з’являється серед нас у живому й животворящому Слові.
Проповідь. Переважно під час проповіді священик пояснює почуті уривки з Біблії, допомагає нам краще їх зрозуміти. Чи це не свідоцтво Божої любові, яка прагне донести до нас всі крупинки словесних ліків? Єдине бажання Отця – щоб Його діти здобули свободу.
«Вірую». Сповідування віри є для нас підведенням підсумків та оновленням нашого уповання і довіри до Ісуса Христа і всього Його вчення. Ми проголошуємо всьому світу, що ми – послідовники Христа, і це переконання допомагає нам ще тісніше з Ним з’єднатися. І таким чином ми впускаємо Його у наші сімї, дозволяючи Його цілющій присутності торкнутися минулих поколінь.
Молитва вірних. У документах Другого Ватиканського Собору написано, що молитва вірних повинна містити в собі прохання людей у різних потребах. Один з християнських обовязків  полягає в тому, що ми є заступниками та прохачами наших близьких, каналами, через які в сімю може прийти Боже зцілення.
«Носіть тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа», закликає Апостол Павло у Посланні до Галатів (6.2). І ми виконуємо наше християнське завдання, коли приносимо Господу все, що ми маємо і чим ми є, включно зі спадковими та сімейними проблемами. Ми носимо цей хрест з надією, що колись від нього позбудемося. Тому ми не лише молимося за наших предків, але й розділяємо їхні тягарі доти, допоки вони не будуть зняті. Це було б неможливо без благодаті та сили Господньої і без підтримки люблячих людей.
Євхаристія. Літургія Жертви починається з того, що ми приносимо перед обличчя Господнє не лише дари хліба, вина й грошові пожертви, але й також постаємо перед ним самі, заново посвячуючи себе самих Богу. Зосереджуючись на родовому зціленні, ми посвячуємо Богу весь свій родовід разом із життям, смертю і воскресінням Господа Ісуса. Ми приймаємо свій рід зі всіма руйнаціями, які відбулися в ньому, з нуждою, розрухою, відсутністю любові, хворобами розуму, тіла й духу.              
Довіртесь Господу повністю і принесіть Йому в жертву всі руйнування своєї сімейної історії. Очікуйте з вірою, що Господь обдарує вас тією любовю, якої ви так довго потребували. Цю любов ви робите доступною зараз, коли довіряєтеся люблячому Отцеві. Він говорить: «Я полюбив тебе відвічною любовю, тим і зберіг для тебе мою ласку». (Єр. 31.3)
Переміна. У той момент, коли хліб та вино перемінюються в Плоть і Кров Христа, в учасниках цього таїнства також настає переміна. Заплющіть очі й дивіться, як люблячий Отець схиляється над вами, торкається вашого серця і проникає Своєю любов’ю вглиб усіх поколінь вашого родоводу. Ніби ріка, що вбирає у себе всі струмки та притоки. Подивіться, як вона омиває і розтоплює найтвердіші серця, які не вміють прощати. Постарайтеся  побачити себе і своїх близьких уже вільними від будь-яких наслідків. Ви умиті Кров’ю Христовою, Він приймає вас такими, як ви є, любить вас і годує Своїм Тілом і Кров’ю. Бог – ваш Отець, Марія – Мати, Ісус – ваш брат, Святий Дух – ваш товариш. Ви прийняті до Божої сімї, тож дозвольте зараз, щоб кожна ваша часточка благословляла Його святе імя.
Молитва Господня. У своїй книзі «Лікування Євхаристією» я згадував про те, що молитва «Отче наш» є двосторонньою, це спосіб взаємного спілкування. У ній, з одного боку, ми проголошуємо святість Бога, довіряємося Йому та утверджуємо Його царство. А з іншого – беремо на себе відповідальність за прощення і робимо крок до звільнення. Коли під час Святої Меси, присвяченої зціленню роду, ми говоримо Богу «Визволи нас від лукавого», ми розриваємо старий пакт з дияволом і заключаємо новий договір з Ісусом. Ми обрубуємо старі звязки й змінюємо владу. Повертаючись до того, про що йшлося в розділі 3, молимося приблизно так:

В імя Ісуса Христа,
Його святою силою я знищую це прокляття.
Закликаю дорогоцінну Кров Ісуса Христа
та знімаю прокляття зі всієї моєї сім’ї (або з цієї людини)
в ім’я Ісуса Христа.

Доктор Мак-Алл молиться такими словами: «В імя Ісуса Христа зараз я зриваю з мого роду весь окультний спадок і всякий демонічний звязок, який виник унаслідок непослуху моїх предків».
В ім’я Ісуса Христа ми обрубуємо всі ланцюги та пута, які зв’язують нас з живими та мертвими предками нашого роду. Якщо мова йде про живих, то ми звільняємо дітей від всякого поганого впливу батьків. Наприклад, дочка перестає переносити на свого чоловіка негативний досвід, отриманий нею у стосунках з батьком. Або якщо мати закабалила сина надмірною опікою, необхідно «перерізати пуповину», щоби хлопець зміг стати самим собою. Добре уявити перед собою всіх родичів і побачити, які ниті звязують вас із кожним з них. Уявіть собі Господа Ісуса, який простягає вам меч. Прийміть його і переріжте ці ниті.
Коли ми промовляємо «Отче наш», слід пам’ятати, що ми з’єднані з мільйонами інших членів Тіла Христового, і вони також промовляють щодня цю молитву. Усвідомлюючи це, ми постаємо перед Отцем з повагою та любуванням, прославляємо Його та дякуємо Йому. Слава і хвала Йому нині, повсякчас і навіки вічні!
Святе Причастя. Це найважливіший момент, коли ми присвячуємо Господу своє дерево родоводу. З любовю та прощенням ми зосереджуємося на тому, щоби всіх живих та мертвих привести до Господа. І в цю мить меси священик просить, щоби Господь торкнувся людей, які померли без любові, і забрав їх до Себе.
Часто після прийняття Причастя настає момент, коли Господь дає слово пізнання і пророцтва за допомогою харизматичних дарів.
Я пропоную молитву, щоби допомогти пресвітерові, який веде богослужіння, відкритися на слово Святого Духа, звернене до присутніх. З вірою просіть Святого Духа послати вам потрібні слова для вашої групи.

МОЛИТВА

ПРО ПРЕДКІВ БАТЬКА
Я виступаю проти всякого зла, всіх поганих вчинків та переживань, які передаються з покоління в покоління по батьківській лінії.
У першому поколінні я даю особливу відсіч розпусті. Прошу Святого Духа знищити в першому поколінні всі…… У другому поколінні батька в імя Ісуса Христа, силою Його я обриваю всі негативні переживання, які впливають на наше життя, особливо страх і ненависть. Я знищую все……, всю расову ворожнечу в імя Ісуса Христа.
У світлі Духа Святого я закликаю силу дорогоцінної Крові до третього покоління – омий нас! Іменем Ісуса Христа я зв’язую усіх духів ненависті й наказую їм постати перед Ісусом, не чіпати більше й не ранити нікого з присутніх – ні нас, ні наших рідних, ні друзів і не торкатися нашого майна.
Молю Тебе, Боже, про четверте покоління батька, особливо виступаю проти…… Я виступаю проти всякого релігійного фанатизму й наказую йому щезнути.
Кладу край впливу минулих поколінь на мою сімю.

У пятому поколінні зі сторони батька в імя Ісуса Христа я даю відсіч……, убивствам і насиллю. Наказую вам щезнути й припинити будь-який вплив на живих і на їхні сімї. Дякую Тобі, Господи, за Твою дорогоцінну Кров, яка пливе у нашу дійсність й очищує перші пять поколінь по батьківській лінії. Закликаю Матір Божу Марію бути присутньою при акті прощення від імені всіх жінок по батьківській лінії, яких використовували, над якими знущалися, поранених, нелюбимих і покинутих. Господи, прошу Тебе про дітей, які постраждали від поганої поведінки цих пяти поколінь.
Господи, я заглиблююся у минулі покоління, знаючи, що для Тебе не існує часу.
Закликаю Тебе, присутнього у шостому батьківському поколінні, силою Духа Святого знищити всяке насильство. У світлі Ісуса Христа і силою Його священства я наказую щезнути всякій ненависті стосовно нас.
Господи, переходячи до сьомого покоління, я прошу Тебе торкнутися тих, хто постраждав від людей, які не вміли любити, вчити любові й ділитися любовю. Господи, зігрій Твоєю жертвенною любов’ю всіх, хто став жертвами нелюбові. В ім’я Ісуса Христа виганяю всіх духів……, приваблених предками батька. Наказую їм силою Духа Святого увійти в світло Ісуса.
Віддаю Ісусу Христу восьме покоління батька. В імя Господа відкидаю всяке богохульство, …… Наказую вам іменем Ісуса зникнути з нашого роду.
Господи, пролий Твоє божественне світло на девяте покоління. Нехай Твоя дорогоцінна Кров омиє нас, очистить і визволить. Я прощаю всіх, хто завдав нам болю. Прошу пробачення у всіх, кого поранили наші предки. Прошу прощення у Тебе, Господи, за все, здійснене проти Тебе. Прошу, прийми нас всіх у досконалість життя і любові.
У десятому поколінні я виступаю проти……, абортів та убивств. Мечем Святого Духа розсікаю канали, які повязують нас з цими убивствами, і зєднуємося з дорогоцінною Кровю. Дякую Тобі, Господи, за зцілення перших десяти поколінь по лінії батька і за те, що води Хрещення змивають весь негативний досвід. Дякую Тобі, Господи, за визволення бранців.

Господи, прошу Тебе про зцілення…… в одинадцятому поколінні. Омий Твоєю Кровю, Господи, і звільни їх від страждань.
Прошу Тебе, торкнися дванадцятого покоління і зціли…… Молю Тебе в світлі Духа Святого звільнити нас від всіх негативних впливів.
У тринадцятому поколінні я виступаю проти всякої ненависті й насилля в шлюбі, проти хтивості, егоїзму,…… і піддаю їх дії Духа Святого. Віддаю Тобі, Господи, всі страждання від війн та битв, всіх, хто був поранений або вбитий, занурюю їх зараз у Твою дорогоцінну Кров.
У чотирнадцятому поколінні я виступаю проти приреченості, відчаю, зневіри,…… Силою дорогоцінної Крові нехай зникнуть вони з нашого роду!
Я підводжу перед обличчя Ісуса…… пятнадцятого батьківського покоління. Віддаю Тобі, Господи, всякий окультизм, магію, привороти, закляття, прокляття, вуду, ворожіння, чари. Поміщаю усе це в світло Духа Святого і передаю Ісусу Христу. Дякую Тобі, Господи, за зцілення пятнадцяти поколінь по лінії батька.


ПРО ПРЕДКІВ МАТЕРІ
Господи Ісусе, дякую Тобі за все, що Ти зробив для нас до цього моменту. Прошу Тебе зараз заглибитися у родовід по материнській лінії. Маріє, наша Мати, прошу  Тебе про особливу опіку, будь поруч з нами, будь близько й бережи нас. Я закриваю це місце дорогоцінною Кров’ю Христа й наказую всім силам, які не від Божого царства, забратися геть в ім’я Ісуса.
Господи, я приходжу в Твоє світло, озброєний мечем Духа Святого і силою Твоїх святих повелінь, я виганяю всяке зло з першого покоління матері. В ім’я Ісуса Христа я даю особливу відсіч…… і всім видам нещасть, пов’язаних з безшлюб’ям і невдалим шлюбом. Я наказую усім поганих впливам піддатися дії Духа Святого й піти з першого покоління.
Піддаю дії Святого Духа друге покоління зі сторони матері, особливо……, викидні, важкі пологи, небажані вагітності, небажаних дітей, в ім’я Ісуса Христа нехай прийде зцілення цих ситуацій.
Переходжу до третього покоління і віддаю Тобі, Господи, всі прокляття, богохульство, безвіря та нарікання проти Тебе, а особливо…… Силою Духа Святого прошу, щоби хрестильна вода омила й очистила по материнській лінії все третє покоління і перейшла до четвертого.
Прошу Тебе, Господи, щоби всі важкі переживання, пов’язані зі зґвалтуваннями, прилюдним оголенням, сексуальною агресією, вимаганнями,…… наповнилися світлом, любов’ю, здоров’ям та миром. Дякую Тобі, Господи, за усунення цих негативних вчинків та переживань. Я зв’язую духів гіркоти та образи і в ім’я Ісуса Христа наказую всім духам відторгнення забратися геть.
Господи, прошу Тебе про всі проблеми і біль пятого покоління по лінії матері. Молю Тебе про всі заміжжя з примусу, про увязнення в монастирях, про утримання в неволі й кріпацтві,……
Відкидаю в ім’я Ісуса Христа всі випадки нелюбові. Від імені наших предків прошу пробачення у тих, хто постраждав, і прощаю тих, хто завдав цих страждань. Дякую Тобі, Господи, за зцілення перших п’яти поколінь по материнській лінії, за те, що дав їм побачити світло Духа Святого, який очищує, утішає і лікує. Дякую Тобі, Богородице, за Твою присутність і підтримку жінок, які постраждали в нашому роду.

Господи у шостому материнському поколінні прошу Тебе утішити й зцілити усіх дівчаток, які не були люблені, особливо батьками, які очікували чоловічого потомства. Торкнися страждання, відчуття відторгнення, низької самооцінки, нав’язаної жінкам,…… Дякую Тобі, Господи, що Ти разом з Духом Святим змінюєш усе це.
Прошу Тебе, Господи, щоби Дух Твій торкнувся сьомого покоління матері й зцілив …… Особливо віддаю Тобі, Боже, всіх, хто постраждав від людської зневаги. Молюся про тих, хто пережив…… Зціли їхні поранені серця, Господи!
У восьмому поколінні прошу Тебе про всіх хто, наразився на хворобу, помер у страшних муках,…… В імя Ісуса Христа, силою Його святих повелінь нехай очиститься наш рід від цих страждань.
У дев’ятому поколінні матері я піднімаю меч Святого Духа, щоби зруйнувати всі зв’язки…… Дякую Тобі, Господи, що усуваєш від нас ці страждання і поєднуєш Кров’ю Своєю.
Молю Тебе, Господи, про десяте покоління матері й за всіх, хто став жертвою несправедливості,…… Дякую Тобі, Господи.

В одинадцятому поколінні по материнській лінії я прощаю усіх, хто був несправедливий, жорстокий і безпощадний. Дякую Тобі, Господи, за зцілення…… в одинадцятому поколінні.
Заблокуй і відверни від нас, Господи, всі приклади…… у дванадцятому поколінні. Молюся за тих, хто помер без любові, не був нормально похований і оплаканий, залишився без молитов і відспівувань. Поручаю їх Твоєму милосердю і прошу прийняти їх у Твоє світло.
Дякую Тобі, Господи, за Твою цілющу дію у тринадцятому поколінні матері. Молюся за всіх……, хто страждав важкими формами застуди й легеневих хвороб. Прошу Тебе, Господи, відсікти від нас всі прояви болю, страждань, принижень,…… Зціли та утіш їх.
У світлі Твоєї любові, радості, миру, зцілення душевного й тілесного, молю Тебе, Господи, увійти у всі проблемні ситуації в чотирнадцятому поколінні матері. Нехай зітруться наслідки невір’я, розчарувань, мстивості, ворожнечі, війн, кровопролить. Я зв’язую усі ці емоції і поміщаю їх у Твою любов та світло.
Молюся про п’ятнадцяте покоління матері й бачу його у світлі Твоєї любові. Дякую Тобі, Господи, за його зцілення і за всі п’ятнадцять поколінь. Я бачу, як Святий Дух проникає в них, очищує, оздоровлює і звільняє. Я ставлю заслін всім…… і наказую їм забиратися геть. Дякую Тобі, Господи, за плоди Твого Святого Духа у минулих поколіннях – за мир, любов, радість, терпіння, доброту, поміркованість і здержливість. Дякую Тобі, Господи, за всю любов, успадковану від наших предків. В імя Ісуса Христа.
Дякую Тобі, Господи, за наше зцілення і свободу. «Скажи тільки слово, і зцілиться душа моя». Дякую Тобі, Господи. Амінь.
       
Теми для роздумів:
·         Свята Меса – це цілюще богослужіння.
·         Шлях до зцілення – це прощення.
·         Усі негативні звязки знищує прощення, любов та присутність Ісуса.
·         В акті покаяння ми відкриваємося на прощення.
·         Коли прославляємо Господа, ми відкриваємося на зцілення.
·         Уважне слухання Слова Божого має цілющу силу.
·         У молитві вірних ми утверджуємо й оновлюємо нашу віру.
·         Ми відповідальні за наші сімї.
·         Ми відповідальні за поширення служіння Ісуса.
  

МОЛИТВА
Господи, прошу, відкривай постійно в моєму серці
глибоке розуміння цінності Євхаристії.
Дозволь, щоби чудо цього надзвичайного дару
реалізувалося в моєму житті.
Дозволь, щоби в мені зросла гаряча віра
і щоби я на собі відчув цілющу силу Святої Меси.
В імя Ісуса Христа. Амінь.


ЧАСТИНА VI
Закріплення
Бог є любов, і хто перебуває в любові,
той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.
(1 Йо. 4.16)


Розділ 7
ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ
Просіть, і дасться вам;
шукайте, і знайдете;
стукайте, і відчинять вам.
(Мт. 7.7)
Чи багато людей підтримують звязок із померлими?
Так. Більшість же зізнаються у привязаності принаймні до одного зі своїх померлих близьких. Ті, хто присвятив себе служінню внутрішнього зцілення, переконуються, що більшість людей не можуть до кінця змиритися зі смертю близьких та тих, кого любили найбільше. Найважче нам повністю віддати Богові того, хто нам найдорожчий. Одна насправді свята жінка-харизматик зізналася мені якось, що їй самій знадобилося майже сім років, щоби повністю віддати Господові свого покійного чоловіка.

Говорячи про родове зцілення, чи можна у всіх наших бідах звинувачувати предків?
Це було б помилкою. Не існує жодної панацеї у вирішенні внутрішніх проблем. Лікування дерева родоводу – це лише один із багатьох шляхів, які відкриває нам Господь. Але ми повинні дивитися на речі тверезо. Необхідно памятати, що незважаючи на вплив наших предків, кожен наділений вільною волею. І в нас завжди є вибір, щоби не зважати на обставини і чинити правильно.

Чому деякі люди, які займаються духовним зціленням, часто «обирають» лише певні  різновиди духовних недугів?
Це повязано з особливою чутливістю людини до тих больових місць, зцілення яких вона потребує. І якщо ви з особливим старанням протистоїте окультним духам, можливо, ви самі були відкриті на окультизм. Якщо «обираєте» різноманітні страхи, цілком можливо, що й ви носите в собі давні непереможені страхи. Тому я особливо наполягаю на тому, щоби всі, хто займається служінням внутрішнього зцілення, постійно застосовували молитву очищення.

Чому у зціленні роду такий великий акцент робиться на окультизм?
Я не ставлю перед собою мету особливо концентруватися на окультизмі. Але в більшості випадків, коли починаю із кимось молитися, Господь відкриває звязок предків цієї людини з окультними силами. Ймовірно, зі всіх видів людської діяльності немає більш небезпечної й такої, що тягне за собою такі смертельні наслідки. Привязаність до окультизму заважає людині відкритися на Господа і прийняти від нього одужання. Святий Дух не має вільного доступу до серця людини, яка потрапила в сіті окультизму. Тому очищення і відречення від нього повинно здійснюватися в першу чергу, щоби цілющу молитву можна було продовжувати далі.

Після того, як відбулося очищення та звільнення від поганих вчинків та важких переживань, все одно залишається схильність реагувати на речі так само, як і раніше. Чому?
Ми повинні безперервно звертати свій погляд на Ісуса й дозволити Йому будувати в нас Своє життя. Наші багаторічні звички крок за кроком будуть поступатися місцем новим. Щоденна участь у Святій Месі, підтримка духовних братів та сестер у нашому оточенні, постійне прощення – це лише деякі способи, за допомогою яких перетворюється наше життя.

Дуже боюся того, що може виявитися у моїй підсвідомості. Як мені бути, якщо все таки хочу бути зцілена?
Попросіть Господа Ісуса. Віддайтеся Його турботі й ні про що не турбуйтеся. Ісус дозволить вам побачити і почути лише те, що вам необхідно бачити й чути, аби зцілитися. Він завжди лікує глибше, ніж нам показує.

Навіщо хрестити немовлят?
Хрестити немовлят справді необхідно. Те, що дослідив доктор Мак-Алл, дає всі підстави так стверджувати. Як тільки дитина народжується, її потрібно одразу ж відгородити від всіх демонів і присвятити Ісусу Христу. Хрещення новонародженого є екзорцизмом, воно очищує дитину від зла, накопиченого в поколіннях або переданого від матері. У новому обряді ця частина не є обовязковою, але, за моїми спостереженнями, вона завжди включається. «Наказую усім силам темряви залишити цю дитину, бо вона належить Ісусу Христу!» І дитина освячена, віддана й довірена Господу.
Сатаністи присвячують своїх дітей сатані ще в утробі матері, і коли дитина народжується, вона уже належить сатані. Чого добиваються цим адепти сатани? Справа в тому, що диявол знає правду і тому прагне, щоби діти були підвладні йому від самого початку. Дослідження етнографів та антропологів доводять, що у всіх культурах й у всі часи люди присвячували своїх дітей вищим силам. Це пояснює і хрещення немовлят.

Що робити, якщо було здійснене усиновлення? Розкопувати свій родовід чи молитися за предків прийомних батьків?
Я би проаналізував обидві пари батьків. Доктор Мак-Алл розповів дивовижну історію хлопця на імя Том. Усе життя він приховував, що народився позашлюбною дитиною і в ранньому дитинстві був усиновлений. Звісно, він не мав жодного поняття про свій родовід.
Під час Святої Меси за зцілення, коли настав момент прощення, у нього виникло видіння, що ліворуч від вівтаря стоять його прийомні батьки, а праворуч – маленька дерев’яна комірчина, і там двоє дуже убогих людей. Він зрозумів, що це і є його справжні батьки, і запитав Господа про це. Тоді у видінні зявилася Богородиця і звела ці дві пари разом. Вони обнялися. Коли Том побачив усе це, він відчув, що з тіла зникає весь неспокій і його серце наповнюється глибоким миром.
Він змирився зі своїм походженням і здобув свободу.
У цій історії особливе те, що Том виріс у релігійній традиції, яка не визнавала культу Марії. Ця прийомна дитина рано чи пізно повинна була зустрітися віч-на-віч зі своїм почуттям образи по відношенню до біологічних батьків і прийняти той факт, що була відторгнута й віддана іншим батькам.

Якщо жінка хоче дати імя дитині, яка загинула внаслідок викидня, як вона може визначити її стать?    
Вона може попросити Господа відкрити їй це. Якщо вона отримала дар слова пізнання, вона почує відповідь у своїй душі. Часто жінки знають це інтуїтивно. І зрештою, можна дати таке імя, яке підходить для обох статей, наприклад Олександр чи Олександра.

Аборт залишає слід в психіці жінки. Тут, напевно, потрібна молитва про звільнення?
Справді, я переконаний, що жінка, яка зробила аборт, сама потребує звільнення. І я з цим повністю згоден, адже для неї особливо необхідне звільнення від духу почуття провини.

Чи матиме цілющий результат спеціальна Свята Меса, якщо людина не вірить?
Доктор Мак-Алл наводить окремі випадки, коли на його служби приходили фундаменталісти та євангелісти, які ставилися до всього скептично. Під час Святої Меси люди, приведені на Євхаристію, отримували зцілення, хоча зовсім не вірили в її силу. Господь може здійснювати чудеса, навіть коли не вірять.

Чи зіштовхувалися ви з такою ситуацією, коли в домі щось нечисто?
Пам’ятаю, якось я опинився в домі, де по ночах люди чули якісь голоси. Нас запросили освятити приміщення, і ми пройшлися по всіх кімнатах, кроплячи їх святою водою. Наскільки мені відомо, після цього всі занепокоєння зникли.
Взагалі-то, необхідно оглядати будь-яке житло, щоби в ньому не було заговорених предметів або якихось окультних речей, які слід негайно викинути. Ми також просимо всіх присутніх відректися усіляких магічних практик. Ми зв’язуємо зло і за допомогою звичайної молитви звільнення виганяємо його геть. Звісно, можна спробувати розпізнати, хто конкретно створює в домі шум, і пожертвувати за нього Євхаристію. Можна відслужити за це Святу Месу незалежно від того, чи знаємо ми прізвище цієї сімї чи ні. У такому випадку за можливістю всі мешканці цього дому або квартири повинні довірити себе Господу Ісусу.

Якщо живеш біля автостради, де доволі часто трапляються аварії, чи потрібна в таких випадках молитва, щоби зло відійшло подалі?  
Скоріш за все, так. Одним із найсерйозніших доводів на користь цього може бути документ, який є у доктора Мак-Алла: в Англії на асфальті, де стався нещасний випадок зі смертельним наслідком, прийнято малювати білий хрест. І англійський друг доктора на одному перехресті за пять місяців нарахував 17 аварій із загибеллю людей. Одного разу цей джентльмен вирішив піти на те злощасне перехрестя і помолитися там за душі загиблих. Після цього нещасні випадки на тому місці припинилися, і цей факт має документальне підтвердження.

Чи існують місця святі та прокляті?
Чудовим прикладом святого місця можна назвати Люрд. Атмосфера, що там панує, відкриває серця людей на дію Святого Духа. Упевнений, що таких місць на землі немало. Це головна причина існування храмів, святилищ, каплиць – люди проводять там час, щоби набратися Святого Духа.
Але існують також місця, які спонукають людей до поганих вчинків. У цьому сенсі показове свідоцтво одного чоловіка, мати якого займалася чарами. Вона викликала душі померлих, здійснювала магічні обряди.
Той чоловік розповідав, що пізніше у нього завжди з’являлося відчуття присутності злих духів, коли він проходив мимо порнографічних магазинів або чув убивчий рок. Враження було точнісінько таким, як у домі його матері. Така специфіка святих та проклятих місць.

Чи вірите ви, що заступництво святих має якесь значення?
Так, вірю. Доктор Мак-Алл допоміг нам поглянути на цю істину з дещо іншої, так би мовити, психологічної точки зору. Адже це питання не лише віри, але й логіки. Якщо померлі можуть нам шкодити, отже, так само можуть і допомагати.

Отже, Божа Матір справді може просити за нас?
Вона – дуже важлива Заступниця. Більшості євангельських християн прийняти це доволі важко. Але поміркуйте самі: у протестантських програмах по радіо ми часто чуємо: «Дозволь мені помолитися за тебе. Пришли мені твоє імя. Я кладу руку на твій лист». І є впевненість, що така молитва приносить добрі дари.
Як же можна стверджувати, що звернення до Діви Марії за молитовною допомогою – це погано, а звернення до тебе – це добре? Насправді Божа Мати – Заступниця надзвичайної сили.

Чому, займаючись родовим зцілення, ви так багато уваги приділяєте прощенню?
Тому що більшість недугів, у тому числі й родових, походять від нестачі любові. Зовнішньо це проявляється у вигляді образи, злості, ненависті. І щоби зняти всі ці негативні почуття, у першу чергу необхідно пробачити.

Чи можливо досягти такого стану, що ти всім все пробачив?
Скоріш за все, ні, хоча деякі люди намагаються мене переконати, що їм більше нікого прощати. Насправді ж прощення – це безперервний процес заглиблення у свою підсвідомість. Щоденно виникають нові ситуації, які потребують звільнення шляхом прощення. Згадайте рядки із Євангелія, коли Петро запитав Господа, скільки разів він повинен простити братові гріх. Ісус відповів: «Не кажу тобі: До сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім» (Мт. 18.22). Я сказав би так: прощення – це справа всього життя.

Теми для роздумів:
·         Більшість людей продовжують бути духовно повязаними з мертвими.
·         Зцілення роду – це лише один із способів духовного зцілення.
·         Люди часто розпізнають певних духів із-за власної чутливості.
·         Заняття магією та окультизмом мають смертельні наслідки.
·         Ми повинні дозволити Господу будувати в нас Своє життя.
·         Ісус зцілює значно більше, ніж дає нам побачити очима.
·         Хрещення немовляти захищає його від зла, посіяного предками.
·         Прийомні діти повинні відкрити в собі приховану образу за те, що були відторгнуті біологічними батьками.
·         Жінки часто знають інтуїтивно, якої статі була їх ненароджена дитина.
·         Померлі можуть нам і шкодити, і допомагати.
·         Від важких переживань та почуттів можна позбутися лише прощенням у присутності й любові Ісуса.
·         Прощення – це процес, який триває все життя.


Розділ 8
БЛАГОСЛОВЕННЯ ТИСЯЧІ ПОКОЛІНЬ
Знай же, що Господь, Бог твій, то правдивий Бог;
Бог вірний, що дотримує союз і ласку по тисячні покоління для тих,
що його люблять і пильнують заповіді його.
(Втор. 7.9)
Мудре спостереження. Один хлопчик-другокласник разом зі своїм класом спустився у підвал шкільної бібліотеки, де було розташоване сховище старих книжок. Коли він побачив все книжкове багатство, він повернувся до когось із дорослих і сказав: «Підвал – це місце, де зберігаються всі найцінніші речі». Спостереження цього хлопчика і його слова цілком можна віднести й до наших психологічних підвалів, де також зберігається чимало «цінних речей».
Благословення сім’ї де Грандіс. Я уже поділився з вами тим, що я відкрив у своїй власній сімейній історії – злочини, нещастя, відсутність любові… Тепер для рівноваги скажу й про те, що мій далекий кузен зарахований до сонму блаженних. Беатифікація Нунчіо Сульпріціо відбулася у Ватикані 1966 року. Дуже сподіваюся, що доживу до зарахування його до сонму святих, і мрію з’їздити на цю подію до Італії.
Вплив предків на хід історії. У кожного з нас є предки, які вплинули на наше життя позитивно й набожно і допомогли створити наше майбутнє. Ми однаково вбираємо в себе як позитивне, так і негативне. І згідно зі Святим Писанням, ті, хто відповів на любов Бога, приносять своєму роду благословення до тисячі поколінь. І ці благословення мають значно важливіше значення, ніж прокляття. У старозавітній історії є чимало богоугодних людей, які заслужили незвичайне благословення потомків. Це Авраам, Сара, Ісаак, Яків, Анна, Давид та інші. З Нового Завіту можна назвати Захарію, Єлизавету, Корнелія, Петра, Павла – це лише деякі приклади. Усі вони були просто людьми, оновленими милістю Божою. І одного разу навернувшись, вони вплинули на хід історії.
І ми теж можемо впливати на хід історії. Усі ми – такі ж звичайні люди і точно так само, піддавшись дії Божої благодаті, ми здатні впливати на хід історії. Коли на нас діє Божа сила, ми стаємо незвичайними. Він наповнює нас Святим Духом, щоби підсилити наше життя. І Бог прославляється в тому, що ми приносимо багатий, щедрий, добрий і тривалий плід.
Спротив успадкованим порокам. Отець Джон Хемпш нагадує нам, що «Бог дає нам внутрішні джерела, щоби протистояти спадковим порокам». З такими відхиленнями, як депресія, алкоголізм, страхи і т.д. можна впоратися за допомогою свобідної волі, імунітету, підтримки друзів, мужності, життєлюбства, різноманітних форм допомоги. Сучасна технологія і засоби медицини можуть полегшити протікання хвороби і повністю вилікувати всі біогенетичні та психіатричні проблеми фармакологічними або хірургічними засобами. Все це особливі дари від Бога, які ми можемо прийняти, щоби протидіяти наслідкам родових гріхів.
Де б ми не перебували… Незалежно від того, в яких обставинах ми опинилися – з власної вини чи з вини наших предків, Бог може дати нам багато хорошого. Ключем до цього є наше посвячення Йому в терплячій постійній вірі з розумінням того, що Він – люблячий Отець, який очікує від своїх дітей, щоб Йому довірилися настільки, що змогли б цілком Йому віддатися.
Закохатися в Ісуса. Бог дивиться на нас з величезною любовю, переступаючи всю нашу гріховність. Він би не хотів, щоб ми зосереджувалися на своїй грішності, до чого завжди є схильність, але щоби роздумували про Його безкінечну доброту. Чим сильніше ми бачимо й відчуваємо Його доброту, тим сильніше в Нього закохуємося. А чим сильніше закохуємося, тим більше в нашому житті схиляємося до наслідування Христа.
В принципі, усе одужання й полягає в цих любовних стосунках. Саме глибоке пізнання Божої Любові дає відчуття повноти і є найкращими ліками. Довіра до Його любові може зцілити найглибші рани. Про це говориться і в псалмі «Він зробив з бурі тишу і втихомирив морські хвилі» (Пс. 107.29). Коли ми осягаємо Його любов, душа заспокоюється.
Бог робить нас зрілими. Чому зцілення роду? Навіщо взагалі торкатися цієї теми? Напевно для того, щоб Генрієта побачила причину свого невезіння у тому, що вічний козел відпущення – це її далеке минуле. Бог спрямовує служіння зцілення так, що ми відкриваємо все нові неосвоєні духовні простори, у яких ще тісніше належимо Йому. Господь хоче, щоб ми розуміли, що Він вище нашого розуміння. Кожного з нас Він торкається винятковим способом. Усі ми перебуваємо в різних місцях, а Він знає, де ми і що нам в цю мить необхідно, щоби продовжувати шлях.
Інвестування в майбутнє. Бог підштовхує нас зробити мудре та зріле капіталовкладення у наше майбутнє. Отець Хемпш формулює це так: «Бог закликає нас переглянути власні стереотипи негативної поведінки, які можуть нашкодити нашим дітям». З цього виходить, що ми повинні жити сьогодні, але мати на увазі «завтра» наших дітей.
Оновитися за образом і подобою Христа. Отець Хемпш нагадує нам також про те, що «в Ісусі Христі ми можемо здобути нове життя і можемо в ньому зростати. Деякі отці Церкви стверджували, що спершу ми були створені за образом та подобою Бога, а потім заново сформовані за образом та подобою Христа. Тільки в Ньому ми отримуємо доступ до оновлення та звільнення від успадкованих недоліків, таких як некерований вибуховий характер, розв’язність, фізичні недуги, депресії – тобто, від всього того, чим ми розплачуємося за гріхи своїх предків. Але в результаті оновлення ні добро, ні зло уже не передаються потомкам, тому що Христос нас любить. І в силу Його любові ми здатні відкидати погані наслідки й вбирати добрі. Причому, можемо це робити як для себе, так і для своїх предків, приймаючи до уваги «принцип Адама», згідно з яким ми всі належимо до «колективної особи суспільства»…
У містичному тілі Христа, «і як страждає один член, страждають усі з ним члени; і як один член у славі, радіють з ним усі члени» (1 Кор. 12.26). Тому всі ми «члени того самого тіла» й беремо участь «у тій самій обітниці в Христі Ісусі, через Євангелію» (Еф. 3.6). Окрім того, навіть наше успадковане страждання, як розплата за чиїсь гріхи, може виявитися для нас корисним. Батьківська турбота Отця доповнює те, що упустили наші власні батьки, створивши труднощі для потомків. «Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона забула, я тебе не забуду» (Іс. 49.15). «Бо навіть як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме» (Пс. 27.10).  
Його любов перемінює. Погляньмо ще раз на людей, чиї випадки були описані нами як ілюстрації, і звернімо увагу на те, як Бог прийняв їх та задовольнив їхні потреби.
Пам’ятаєте чорношкіру жінку, про яку мовилося у першому розділі? Вона повністю зцілилася після того, як її розпусний предок в особі рабині зустрів Того, Хто дає людям свободу.
Італійка, у якої були проблеми з харчуванням, повністю одужала, коли її предок зустрівся з істинним Хлібом Життя.
Чоловік, предки якого використовували свої знання в окультизмі, став психічно здоровим завдяки Тому, Хто є Правдою.
Батько епілептика Джона відповів «ні» силам темряви і «так» Тому, Хто є Світлом, і Джон одужав.
45-річна алкоголічка та чоловік, у якого пекло в роті, вилікувалися завдяки Тому, Хто є Любовю.
Матері постаралися проявити любов до своїх дітей, які загинули внаслідок абортів та викиднів, і Той, Чия любов досконала, прославився у них.
Ненависть бабусі у присутності Царя Любові перетворилася на любов.
Предки, із-за яких виникла біль у шиї, стали причиною глибокої молитви у присутності Захисника.
Страждаюча жінка віддала незгоди свого предка Тому, Хто турбується про нас, й отримала звільнення. 
Учитель дав урок жінці на тему привязаності та втрати, і вона прославила Його святі устави.
Той, Хто дає бачення, показав одному з вірних джерело його поганих вчинків, і той прославив Його.
Жінка, прийшовши до прощення, представила Тому, Хто прощає, ображену дитину, якою була колись. Її внутрішня дитина справилася зі своїм важким минулим і зуміла пробачити.
Владна жінка знайшла в предках причину свого характеру й зуміла звільнитися від поганих рис, пожертвувавши за предків Святе Причастя.
Християнка самостійно похрестила у лікарні своє мертвонароджене немовля. Бог, Котрий все повертає на благо, дав їй на виховання маленьких хлопчиків, які потребували мами.
Він Отець Сиріт та істинна Виноградна Лоза. Він – наша Радість, наше Світло і Вірна Основа. Він – Муж для вдови, наше Утішання та наша Благодійність. Він – Помічник, Друг, Визбавитель, Дорогоцінна Перлина. Він – Чудовий Порадник, наш Цілитель, наш Брат. Він наш Посередник, Захист і Прославляння. Він – Вірність та Істина. Він – Цар Світу і Вічний Батько. Він – Цар Царів і Господь. «Ходіте, поклонімося і ниць припадім; припадімо на коліна перед Господом, творцем нашим!» (Пс. 95.6)


ПСАЛОМ 150
Алилуя.
Хваліте Господа в його святині.
Хваліте його в його могутній тверді.
Хваліте його за його подвиги великі.
Хваліте його в його величі безмежній.
Хваліте його звуком рогу,
хваліте його на гарфі й на гуслах.
Хваліте його на бубні й танком.
Хваліте його на струнах і сопілці,
хваліте його на дзвінких цимбалах,
хваліте його на гучних цимбалах.
Хай хвалить Господа все, що живе!


ЕПІЛОГ
Розповідь Лінди
Коли я допомагала під час написання та редагування цієї книги, я пережила надзвичайний  духовний підйом. Я розповіла отцю де Грандісу про деякі події з мого життя, і він наказав мені все це записати. Вийшла така от історія. 
Кілька років тому мій добрий друг дав мені послухати чотири касети із записами бесід отця де Грандіса про родове зцілення. Там йшлося про доволі цікаві речі, слухати було цікаво, але не більш того. Я закинула кудись ці касети і пропускала повз вуха делікатні нагадування про них мого друга. Єдине, що зафіксувалося в памяті, це імя доктора Кеннета Мак-Алла. У записах згадувалася книга його авторства, і я подумала, що непогано було б її роздобути. Я тільки подумала, а Господь уже спланував, як зробити, щоб вона потрапила мені до рук.
Мені потрібно було зїздити у Каліфорнію, щоби провідати хворого батька, який жив у Сан-Дієго. Господь дав мені зрозуміти, що не потрібно летіти літаком, а краще вирушити автомобілем. Я продовжувала прислухатися до Його імпульсів і зрозуміла, що десятигодинний шлях я подолаю за два дні із зупинкою в Санта Барбарі. У другій половині дня я уже сиділа в кавярні Санта Барбари і раптово відчула невиразне бажання відшукати харизматичну громаду й приєднатися до молитви. Знайомих у цьому місті в мене не було. Я зателефонувала до Спілки бізнесменів загальної євангелізації, щоби запитати, чи не підкажуть вони, як звязатися з місцевим католицьким лідером Оновлення у Святому Дусі. Мені дали телефон Тома і Сью Браун. Трубку взяла Сью.
– Я тут проїздом, – почала пояснювати я. – Чи немає сьогодні у якійсь із ваших громад молитовної зустрічі?
Вона вибачилася, сказавши, що цього дня тижня ні в кого зібрань не передбачається. Потім, завагавшись, запитала, чи є в мене нічліг. З цього все й почалося.
О пів на третю ночі ми все ще сиділи у верхній вітальні й продовжували розмову. Жодна з нас не могла перервати Святого Духа і всього, що Він з нами робив. У якийсь момент Сью зняла з полички книгу.
– Візьми, – сказала вона, – ти повинна це прочитати.
Виявилося, це доктор Мак-Алл «Зцілення родового дерева». Цього разу я виявилась більш податливою на послання. Залпом прочитала цілу книгу один раз, потім ще раз. Але, незважаючи на зростаючу цікавість, все одно не бачила, яке відношення вона має особисто до мене.
Мій дім «розпався», коли помер від раку мій пасинок Ренді. Це трапилося 1977 року, йому на той час був лише двадцять один рік. У чоловіка тоді почалося нервове виснаження, старший брат нашого Ренді впав у шизофренію. А у мене через пару років виявили рак грудей. За вісім років мій ініціативний та творчий чоловік перейшов на цілком в’ялий спосіб життя. А брат померлого хлопчика блукав вулицями Огайо, жив у нічліжках для бездомних і харчувався безкоштовними супами для бідняків. Увесь цей час Бог діяв і створював план нашого спасіння.
Коли востаннє отець де Грандіс молився за мене, він побачив жорстоку жінку серед моїх предків. Він відчув також, що я ношу в собі глибоку недоброзичливість до чоловіків. Я підтвердила, що це так. Холодність і нечутливість мого духу стали причиною того, що я вийшла заміж у девятнадцять, а потім повторно у двадцять років. І обидва ці шлюби були дуже короткими. Причина була в мені. Я завжди залишалася доволі нелюдимою із-за холоду та жорсткості характеру. І тепер в одну мить мені вдалося розкусити моє друге «я».
Двадцять п’ять років тому я вийшла заміж за мого теперішнього чоловіка Рона, взявши на себе виховання його чотирьох дітей у віці від шести до дванадцяти років. Але мій характер залишився колишнім. Байдужість моя була настільки великою, що мені здавалося, що нічого з цим не поробиш. Можливо, саме тому Бог послав мені найніжнішу Пресвяту Матір і зробив Її моєю Заступницею.
Це трапилося у селі. Адже я сама із села, виросла серед секвой та океанського запаху, ці дерева і вода мене притягували, особливо коли я втомлювалася і потребувала спокою.
За кілька тижнів до того, як я почала редагувати цю книгу, у трьох кілометрах від мого дому я виявила невеликий струмок серед секвой. Мені сподобалося туди приходити. Й одного разу я сиділа так, насолоджуючись запахами, блиском та дзюркотанням води, й у видінні наді мною зявилася Богородиця. «Я завжди піклуватимусь про тебе», – сказала Вона і накинула мені на плечі небесно-голубий плащ. Мене, практикуючу католичку, яка не мала досі особливого спілкування з Марією, ця зустріч схвилювала до глибини душі.
Два дні потому під час молитовної зустрічі я знову почула від Неї: «Я перетворю твою природу». Я почала задавати запитання і побачила у видінні, що Дух Святий «вдихає» в мене Її природу. Далі я побачила свою внутрішню дитину, ніжну, зі шкірою немовлятка і невинним поглядом. Мені стало зрозуміло, як Святий Дух діє в кожному з нас. Те, що виходить в результаті – це поєднання людської натури з Його силою. У присутності Божої Матері я відчула Її жіночу природу і силу Бога. І тепер під час кожної зустрічі мені хочеться славити Отця небесного.
Я відкрила, що Пресвята Діва була приставлена до мене, як Заступниця, окрім всього іншого, ще й тому, що я почала працювати над цим рукописом. Те усамітнене місце під деревом біля струмка стало для мене святим. Я буваю там щоденно, слухаю, як дзюрчить вода, іноді зустрічаю там оленя. Саме тут я зрозуміла, як викласти весь матеріал, орієнтуючись на записи отця де Грандіса. Але Господь у цей час не лише керував роботою над рукописом. Він робив значно більше: повільно та впевнено спрямовував мене до моменту мого особистого визволення.
Якось вранці, розмірковуючи під час Святої Меси про ту злісну жінку з мого роду, яку побачив у видінні отець де Грандіс, я зрозуміла, що сама повинна почати робити все те, що радить ця книга. Почала проходити весь ланцюжок дій: прощення, розірвання негативних зв’язків і підведення цієї жінки до Євхаристії. До цього моменту концепція зцілення мені була більш-менш зрозуміла. І якось під час меси мені чітко привиділося, як по боковому проході до вівтаря йде ця зла жінка, як вона рішуче опускає на вівтар блискучий меч, після чого встає перед Господом на коліна. У цей момент щось дуже давнє і холодне розтануло в моїх грудях і щезло.
Через два-три дні щось спонукало мене піти з чоловіком на ранкову службу до монастиря отців-кармелітів. І там у мене знову відкрилося внутрішнє бачення. Перед очима постали дві жінки з моїх предків. Обидві здійснили страшні та безжалісні вчинки відносно своїх чоловіків. Я знову повторила акт прощення, переривання негативних звязків із минулим та пожертвувала за них Святе Причастя. Після цього я відчула, що давня нелюбов зникає по ланцюжку назад, заглиблюючись в історію моєї сім’ї. З мого серця почали зникати погані емоції, і любов, рухаючись тим же коридором, зцілювала все, до чого торкалася на своєму шляху. Коли я вийшла з церкви й оглянулася, мені здалося, що все навколо оновилося дотиком любові.
Це трапилося саме в ту пору, коли під своєю улюбленою секвоєю я відтягувала час, не бажаючи братися за четвертий розділ книги, де йдеться про аборти та інші прояви нелюбові. Мені було незручно та неприємно торкатися цієї теми. І ось того ранку після меси я взяла відредагований матеріал і знову вирушила під дерево. Коли всілася над струмком, у мені почало наростати почуття ніжності, співчуття, любові. Я почала зєднувати у думках всі речі, про які потрібно було сказати у цьому розділі. Любов з мого серця виплеснулася на всіх людей, які читатимуть цю книгу. Я почала молитися за їх звільнення, зцілення і благословення. Я просила Господа пробудити в них життя, щоби вони змогли вибрати життя, любов і прощення. Справді, я звільнилася, підскочила й побігла! Мені здавалося, що десятирічною дитиною на нашому ранчо я вїжджаю на хвацькому коні на вершину гори. Моя внутрішня дитина явно одужувала!
Я не розповіла ще про найголовніше, хоча це було доволі болісно. Якось поїхала до свого дерева, щоби там попрацювати, але брама вїзної дороги до лісу була зачинена на замок. Я дуже засмутилася, повернула назад і засмучена рухалась додому. Тут Господь промовив: «Як ти думаєш, чому Я доручив тобі цю роботу?» «Не знаю», – сухо відповіла я. А Він тихо продовжив: «Хочу, щоб ти молилася за Ренді». Тут в мені щось обірвалося, і я заплакала. Як я могла так сліпо не бачити очевидного?! Коли Ренді помер, ми, не думаючи про жодні церемонії, віддали його тіло на кремацію, не допускаючи навіть думки, щоби тіло в могилі продовжував пожирати рак. Тепер, з плином часу, в мене було відчуття, що віддавши його в крематорій, ми ніби викинули його. Ні брати, ні сестра не бачили його тіла. Свята меса була відслужена без гробу. А потім, упродовж усіх наступних років месу на память про нього ми замовляли лише раз чи два. І більше не зробили нічого.
Ренді був настільки привязаний до батька, що в деяких складних ситуаціях я не знала, що робити. Він замикався від мене, а я поводилася швидше як мачуха, ніж як мама. І ось в дорозі щось у мені надірвалося, і, випустивши на волю тигрицю мого духа, я вголос закричала: «Ні!» З глибини серця я простягла руки до мого пасинка й обняла його. Я чітко відчула його в своєму серці й почала зігрівати своєю любовю. Мені стало так легко!
Думаючи про це, я приїхала додому, і мені було дуже соромно. Ми його так мало любили! Я попросила пробачення у Бога, у Ренді й пробачила себе саму. І це було жахливо важко.
Через два дні після цього, прийшовши на месу до храму, де вісім років тому його відспівували, я відчула, що Ренді перебуває поруч зі мною. Я тримаю його семирічного на колінах і намагаюся заспокоїти, тому що він впав з дерева і сильно вдарився. І потім я побачила його немовлям, яким у житті не знала. Я годую його грудьми. А потім він став високим красивим хлопцем вісімнадцяти років – у шкільному костюмі, у момент святкування з нагоди закінчення школи.
Він був присутній у мені настільки глибоко й відчутно, що я навіть не помітила, як сама перестала говорити, а він почав. Він був поруч, коли я підійшла до Причастя. Повернулася на свою лавку, сіла й розплакалася. І такий великий мир зійшов на мене, що більше я не відчувала його присутності…
Минув час. Якось серед дерев секвої, переживаючи біль та страждання, я нагадала Господу, що хотіла б мати здорове тіло. Він відповів тихо, але дохідливо: «А це вже не так важливо».
Лінда Шуберт          

Ось чому я згинаю свої коліна перед Отцем, від якого бере ім’я все отцівство на небі й на землі; щоб він дав вам за багатством своєї слави скріпитись у силі через його Духа, на зростання внутрішньої людини, і щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, а закорінені й утверджені в любові – спромоглися зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина, і спізнати оту любов Христову, що перевищує всяке уявлення, і таким чином сповнились усякою Божою повнотою. А тому, хто може зробити куди більше за те, чого ми просимо або що ми розуміємо за діючою в нас силою, – йому слава в Церкві та у Христі Ісусі по всі роди на віки вічні.
Амінь. 
(Еф. 14-21)
Про автора
Священик Роберт де Грандіс відомий у світі своїми публікаціями та виступами на теми внутрішнього зцілення. Він проводить семінари заступницької молитви для лідерів харизматичних громад, організовує молитовні зустрічі та проголошує благу вість на всіх континентах.
Отець Роберт часто розповідає про подію, яка трапилася з ним у дитинстві й вплинула на його покликання. У дев’ятирічному віці він дізнався про смерть свого сусіда. Коли дорослі пояснили йому, що померлий уже перебуває з Ісусом, він зрозумів, що найважливішою річчю, яку йому необхідно зробити в житті, є підготовка до життя з Ісусом. Саме тоді він прийняв рішення стати священиком.          
Коли де Грандіс закінчував середню школу, він почув, що місіонерським завданням номер один у Сполучених Штатах є священицьке служіння чорношкірим. Цей заклик він прийняв до серця і вступив до монашої конгрегації Святого Йосифа (SSJ), яка мала тоді саме таку спрямованість.
Шлях до священства пролягав через навчання в семінарії, яка почалася з двох років католицького коледжу. Наступний після цього рік послушництва (новіціат) отець Роберт згадує як пустелю духу, час глибокої кризи, яка послужила, однак, тому, щоб навчитися сильніше уповати на Бога.
У липні 1959 року він був висвячений у священики, а буквально через 21 день після цього помер його батько. Сталося так, що перше відпущення гріхів, перше єлеопомазання хворого та перше відспівування він як священик здійснив над найближчою йому людиною.
Отець де Грандіс служив у парафії Маямі штату Флорида, потім у Новому Орлеані штат Алабама, де брав активну участь у русі за права негрів. Він впав у немилість спецслужб, його телефон постійно прослуховувався, а йому самому часами здавалося, що він стає швидше громадським діячем, аніж священиком. Поглинутий купою поточних справ, він відчував своє духовне безсилля та непотрібність. Було передчуття, що його священицька місія повинна здійснитися якось інакше, проте як?
1969 року отцю Роберту потрапив до рук журнал зі статтею про «католицьких пятдесятників». Там було написано, що не лише миряни, але й священики та монахи, отримавши хрещення у Святому Дусі, моляться незнайомими мовами та проводять молитви про зцілення хворих. Під враженням від цієї статті де Грандіс вирішує їх розшукати. Він замовляє книгу про це явище у католицькій Церкві й, прочитавши її на одному подиху, розуміє, що це саме те, що він шукав.
Отець Роберт почав молитися в групі Онови, пережив хрещення в Святому Дусі й невдовзі під час молитви почав відчувати незвичайну Божу силу. Його дух ніби розцвів: здійснення Святих Тайн, читання Літургії годин, служіння Святої Меси – усе це тепер набуло абсолютно іншого значення. Під час проведеного ним біблійного курсу та заступницької молитви люди все частіше розповідали, що отримали зцілення. Ставало зрозуміло, що відбувається те ж саме, що описано в Євангеліях. Отця Роберта це настільки схвилювало, що він почав залишатися після недільної меси, щоб помолитися над парафіянами, які вишикувалися у довгу чергу в центральному проході храму, і Господь торкався їхніх духовних та фізичних недугів. Коли молитви про зцілення стали постійними, до храму також почали приходити білі люди. Отець де Грандіс радів, що тепер сам Святий Дух об’єднує всіх людей як сестер та братів, і він усе більше утверджувався в тому, що вибрав правильний шлях.
Католицький рух Онови в Святому Дусі робив тоді свої перші кроки. На жаль, і зараз не всі однозначно сприймають такий стиль молитви. А тоді й поготів! Дуже скоро наш харизматик був відправлений «геть з-перед очей» в інший штат. Він не міг зрозуміти, що ж тепер робити, даремно чекав від Бога якогось знаку й боровся зі спокусою покинути конгрегацію.
Через деякий час знайома монахиня запросила його до Пуерто-Ріко, і там під час богослужінь Господь знову зцілив чимало людей. Тоді де Грандіс здійснив ще кілька коротких поїздок в інші місця, де свідчив про славні діла Божі, а Ісус незмінно підтверджував Благу Вість численними зціленнями. І всюди отець Роберт закликав своїх слухачів прийняти хрещення у Святому Дусі.
Спостерігаючи чудові плоди свого служіння та разючі зміни, які відбувалися в людях, отець де Грандіс офіційно продовжував залишатися відстороненим від справ. Тоді він попросив у свого настоятеля річну відпустку «шабату», щоби провести його в молитві й зрозуміти, чого чекає від нього Бог. Він поїхав до Атланти і там, у домі для реколекцій, пройшов тридцятиденні духовні вправи, після чого кілька місяців жив при семінарії. Його тихе молитовне життя раптово перервав дзвінок із Гренади: там раптово помер священик харизматик, і отця Роберта просили прийняти його місію. Це був подарунок згори!
Ситуація в Гренаді виявилася катастрофічною: 65 тисяч католиків і всього 26 священиків. Отець Роберт бачив вихід у тому, щоби залучити до церковного служіння якомога більше мирян. Він впритул зайнявся навчанням катехитів з числа парафіян, а пізніше це переросло у курси навчання заступницької молитви, в яких брало участь все більше людей, включно з протестантами.
Досвід харизматичної духовної онови й залучення вірних до палкого і чесного спілкування з Біблією знову не зустріли розуміння у верхах. Де Грандіс був змушений постійно виправдовуватися та каятися перед своїм духовним керівництвом, аж поки новий настоятель конгрегації категорично не наказав йому зайнятися… рухом Онови у Святому Дусі! Отець Роберт не міг повірити власним вухам. Він молився про це вже десять років, майже не сподіваючись, що його прохання буде прийняте.
І тепер його місія охоплює увесь світ. У різних країнах світу чимало людей увірували, звільнилися та зцілилися під час молитов, які проводить отець Роберт. Сам він вважає, що його головне завдання – це донести вість, що Бог є любов, Бог – наш люблячий Отець.

Факти взяті з «Testimony of Fr. Robert De Grandis»


Переклад на українську мову Маріанни Пятакової-Лученко       

Парафія Матері Божої з Люрд в с. Зарудинці

Парафія Матері Божої з Люрд в с. Зарудинці