Янгол[ред.]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2012)
Янгол (ангел, ангол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях: надприродня істота, посередник між Богом і людьми, виконує волюБога. У християнській релігії ієрархія ангелів складається з дев'яти ступенів, що включають серафимів, херувимів, престолів (що споглядають Бога й відображають його славу), архангелів та інші. Добрі ангели служать Богові й людям (наприклад, ангел-охоронець), злі ангели (диявол,сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2012) |
Янгол (ангел, ангол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях: надприродня істота, посередник між Богом і людьми, виконує волюБога. У християнській релігії ієрархія ангелів складається з дев'яти ступенів, що включають серафимів, херувимів, престолів (що споглядають Бога й відображають його славу), архангелів та інші. Добрі ангели служать Богові й людям (наприклад, ангел-охоронець), злі ангели (диявол,сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха
Зміст
Етимологія[ред.]
Ангели в християнстві[ред.]
Біблія називає ангелів службовими духами (До євреїв 1:14).
У християнстві вважається, що кожна людина має свого ангела хоронителя. Існування ангелів було підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986.
Їх називають синами неба або синами Бога. Деякі богослови й конфесії уважають, що вони здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів (Буття 6:2-4). З іншого погляду, у цьому випадку під синами Божими малися на увазі нащадки Сифа, а дочками людськими — нащадки Каїна.
У християнстві (насамперед, в аскетичній традиції) мета віруючого полягає в досягненні рівноангельского стану — у звільненні від страстей, беззаконь й в усвідомленні шляхів Бога.
У християнстві існує подання про ангелів-хоронителів, що посилають до людини після таїнства хрещення. Існує також подання про занепалих ангелів, які прокляті Богом за неслухняність.
Біблія називає ангелів службовими духами (До євреїв 1:14).
У християнстві вважається, що кожна людина має свого ангела хоронителя. Існування ангелів було підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986.
Їх називають синами неба або синами Бога. Деякі богослови й конфесії уважають, що вони здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів (Буття 6:2-4). З іншого погляду, у цьому випадку під синами Божими малися на увазі нащадки Сифа, а дочками людськими — нащадки Каїна.
У християнстві (насамперед, в аскетичній традиції) мета віруючого полягає в досягненні рівноангельского стану — у звільненні від страстей, беззаконь й в усвідомленні шляхів Бога.
У християнстві існує подання про ангелів-хоронителів, що посилають до людини після таїнства хрещення. Існує також подання про занепалих ангелів, які прокляті Богом за неслухняність.
Чини ангелів[ред.]
У трьох Посланнях ап. Павла (між 48 й 58 рр.) названі додатково до ангелів: престоли, панування, початку, влади й сили.
У своєму коментарі «Правила святих апостолів» св. Григорій Богослов (нар. бл. 394) пише, що існують дев'ять ангельських чинів: ангели, архангели, престоли, панування, початку, сили, сяйва, сходження й сили розумні (розуміння).
Св. Кирило Ієрусалимський виділяє також дев'ять чинів, хоча в такому порядку: «…Посем згадуємо…всю тварину…невидиму, Ангелів, Архангелів, Сили, Панування, Початку, Влади, Престоли, Херувимів многоочих (Єз. 10:21 й 1:6), як би говорячи з Давидом: возвеличте Добродії із мною (Пс. 33,4). Поминаємо ж і Серафимів, яких Духом Святим бачив Ісая, що стояли окрест Божия Престолу, двома крилами закриваючи обличчя своє, і двома закриваючи ноги свої, а двома літав, викликаючи: Святий, Святий, Святий Господь Саваоф (Іс. 6:2-3). І для того віддане нам від Серафимів Богослов'я це повторюємо, так соделаемся причастниками пісні вкупі із премирними воїнствами».
Св. Панас Великий (нар. 373) виділяв «…небесні сяйва, престоли, панування, є небо, херувими й серафими й безліч ангелів».
В одній зі своїх проповідей св. Амфілохій Іконійський (розум. 394) перераховують: Херувими, Серафіми, Архангели, Панування, Сили й Влади.
Основою для створення церковного вчення про ангелів є написана в V столітті книга Діонісія Ареопагіта «Про небесну ієрархію» (грец. «Περί της ουρανίας», лат. «De caelesti hierarchia»), більше відома в редакції VI століття.
За Діонісієм Ареопагітом ангели розташовуються в наступному порядку:
Перший чин (вища ієрархія)
- Серафими (івр. שׂרפים — палаючі, полум'яніючі, вогненні, дав.-гр. σεραφίμ (Іс. 6:2-3) — шестикрилі ангели. «Полум'яніючі», «Вогненні». Вони полум'яніють любов'ю до Бога й багатьох спонукають до неї.
- Херувими (дав.-гр. χερουβίμ від івр. כרובים, керубим — заступники, розуми, розповсюджувачі пізнання, вилив мудрості (1 М. 3:24; Єз. 10; 17:11) — чотирьохкрилі й чотирьохликі ангели. Їхнє ім'я значить: вилив премудрості, освіта. Сатана був із чину херувимів.
- Престол (ангел) (дав.-гр. θρόνοι), відповідно до Діонісію: «Богоносні» (Єз. 1:15-21; 10:17) — на них Господь сидить як на престолі й вирікає Суд Свій.
Другий чин (середня ієрархія)
- Панування, дав.-гр. κυριότητες, лат. dominationes (Кол. 1:16) — наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню, учать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення.
- Сили, дав.-гр. δυνάμεις, лат. potestates (Рим. 8:38 ; Еф. 1:21 ) — творять чудеса й низпосилають благодать чудотворення й прозорливості догідникам Божим.
- Влади, дав.-гр. ἐξουσίες, лат. virtutes (Кол. 1:16) — мають владу приборкувати силу диявола.
Третій чин (нижча ієрархія)
- Начала (архонти), дав.-гр. ἀρχαί, лат. principates (Рим. 8:38; Еф. 1:21; Кол. 1:16) — їм доручено управляти Всесвітом і стихіями природи.
- Архангели (начальники з), дав.-гр. ἀρχάγγελοι} — Михаїл (Об.|12:7) — учителі небесні, учать людей, як чинити в житті.
- Ангели, дав.-гр. ἀγγελοι — найбільш близькі до людей. Вони оголошують наміри Божиї, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Гаврило (Лк. 1:26 ); Рафаїл (Тит. 5:4); (Для Псевдо-Діонісія архангел Михаїл є «ангелом»); Сім Ангелів із золотими чашами, наповненими гнівом Бога (Об. 15:1); Ангел Безодні Аваддон з ланцюгом і ключем від безодні (Об. 9:1, 11; 20:1); Сім Ангелів із трубами (Об. 8:6).
У трьох Посланнях ап. Павла (між 48 й 58 рр.) названі додатково до ангелів: престоли, панування, початку, влади й сили.
У своєму коментарі «Правила святих апостолів» св. Григорій Богослов (нар. бл. 394) пише, що існують дев'ять ангельських чинів: ангели, архангели, престоли, панування, початку, сили, сяйва, сходження й сили розумні (розуміння).
Св. Кирило Ієрусалимський виділяє також дев'ять чинів, хоча в такому порядку: «…Посем згадуємо…всю тварину…невидиму, Ангелів, Архангелів, Сили, Панування, Початку, Влади, Престоли, Херувимів многоочих (Єз. 10:21 й 1:6), як би говорячи з Давидом: возвеличте Добродії із мною (Пс. 33,4). Поминаємо ж і Серафимів, яких Духом Святим бачив Ісая, що стояли окрест Божия Престолу, двома крилами закриваючи обличчя своє, і двома закриваючи ноги свої, а двома літав, викликаючи: Святий, Святий, Святий Господь Саваоф (Іс. 6:2-3). І для того віддане нам від Серафимів Богослов'я це повторюємо, так соделаемся причастниками пісні вкупі із премирними воїнствами».
Св. Панас Великий (нар. 373) виділяв «…небесні сяйва, престоли, панування, є небо, херувими й серафими й безліч ангелів».
В одній зі своїх проповідей св. Амфілохій Іконійський (розум. 394) перераховують: Херувими, Серафіми, Архангели, Панування, Сили й Влади.
Основою для створення церковного вчення про ангелів є написана в V столітті книга Діонісія Ареопагіта «Про небесну ієрархію» (грец. «Περί της ουρανίας», лат. «De caelesti hierarchia»), більше відома в редакції VI століття.
За Діонісієм Ареопагітом ангели розташовуються в наступному порядку:
Перший чин (вища ієрархія)
- Серафими (івр. שׂרפים — палаючі, полум'яніючі, вогненні, дав.-гр. σεραφίμ (Іс. 6:2-3) — шестикрилі ангели. «Полум'яніючі», «Вогненні». Вони полум'яніють любов'ю до Бога й багатьох спонукають до неї.
- Херувими (дав.-гр. χερουβίμ від івр. כרובים, керубим — заступники, розуми, розповсюджувачі пізнання, вилив мудрості (1 М. 3:24; Єз. 10; 17:11) — чотирьохкрилі й чотирьохликі ангели. Їхнє ім'я значить: вилив премудрості, освіта. Сатана був із чину херувимів.
- Престол (ангел) (дав.-гр. θρόνοι), відповідно до Діонісію: «Богоносні» (Єз. 1:15-21; 10:17) — на них Господь сидить як на престолі й вирікає Суд Свій.
Другий чин (середня ієрархія)
- Панування, дав.-гр. κυριότητες, лат. dominationes (Кол. 1:16) — наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню, учать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення.
- Сили, дав.-гр. δυνάμεις, лат. potestates (Рим. 8:38 ; Еф. 1:21 ) — творять чудеса й низпосилають благодать чудотворення й прозорливості догідникам Божим.
- Влади, дав.-гр. ἐξουσίες, лат. virtutes (Кол. 1:16) — мають владу приборкувати силу диявола.
Третій чин (нижча ієрархія)
- Начала (архонти), дав.-гр. ἀρχαί, лат. principates (Рим. 8:38; Еф. 1:21; Кол. 1:16) — їм доручено управляти Всесвітом і стихіями природи.
- Архангели (начальники з), дав.-гр. ἀρχάγγελοι} — Михаїл (Об.|12:7) — учителі небесні, учать людей, як чинити в житті.
- Ангели, дав.-гр. ἀγγελοι — найбільш близькі до людей. Вони оголошують наміри Божиї, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Гаврило (Лк. 1:26 ); Рафаїл (Тит. 5:4); (Для Псевдо-Діонісія архангел Михаїл є «ангелом»); Сім Ангелів із золотими чашами, наповненими гнівом Бога (Об. 15:1); Ангел Безодні Аваддон з ланцюгом і ключем від безодні (Об. 9:1, 11; 20:1); Сім Ангелів із трубами (Об. 8:6).
Немає коментарів:
Дописати коментар