Тиждень Місійний (20-26.10.2013)
«Милосердя Боже для цілого
світу»
Неділя Місійна
(20.10.2013)
«Проголошуйте моє
милосердя»
Коментар на вихід
Збираємося на недільній Євхаристії. Тулимося до Бога, довіряючи,
що візьме нас, своїх улюблених дітей, в захист. Можливо ми не прийшли б тут,
коли б не свідоцтво інших людей. Ми також маємо бути свідками Божого Милосердя.
Маємо тепер до цього особливу можливість, оскільки сьогодні, разом з цілою
Церквою розпочинаємо «Місійний Тиждень». Переживати його будемо під девізом: «Милосердя Боже для цілого світу». Нехай
цей тиждень розпалить в нас бажання нести Добру Новину про любов Бога скрізь,
де ведуть стежки нашого життя. Там, де не можемо досягти фізично, проголошуймо
Милосердя Боже витривалою молитвою.
Акт покути
Бог безмежно любить людину і
завжди готовий їй пробачати. Однак, щоб удостоїтися благодаті пробачення,
потрібно з нашої сторони відвернутися від зла і звернутися довірливо до Христа.
Перепросімо тепер за всі ситуації закоренілого перебування в гріху і за брак
довіри Богові.
Молитва вірних
Сьогоднішня літургія слова показує Бога, котрий вислуховує людину, котра
молиться з вірою і витривалістю. Навчені цією наукою, довіряймо Божому
Милосердю всі справи Церкви і світу.
- Христе, Ти Голова Церкви. Вчини, щоб могла вона
безперешкодно виконувати свою місію. Дай свій Дух пастирям Церкви, щоб завдяки
їх мудрому провадженю ціле людство об'єдналося при Твоєму Серці.
- Христе, Ти нахиляєшся над засмученими і плачучими. Вчини,
щоб число переслідуваних християн безперервно зменшувалось. Зійди також в серця
скривджених людей, щоб уміли з любов'ю пробачати.
- Христе, Ти дав Церкві наказ місійний. Вчини, щоб всі
місіонери і місіонерки вірно його реалізовували, і за прикладом Марії вміли єднати
апостольську діяльність з життям молитви.
- Христе, Ти прагнеш спасіння всіх людей. Вчини, щоб вистачало
тих, які хочуть посвячуватися місійній праці. Тим, котрі вагаються, дай відвагу
і витривалість в слідуванні за Твоїм голосом.
- Христе, Ти джерело життя. Вчини, щоб всі померлі
місіонери і місіонерки удостоїлися повні життя в домі Милосердного Бога.
- Христе, Ти є любов'ю. Вчини, щоб ми щораз більш
уподібнювалися до Тебе і свідоцтвом життя проповідували братам й сестрам Твоє
милосердя.
Милосердний Боже, вислухай наші молитви, котрі заносимо до Тебе довірливо і
дай Церкві благодатей, про які покірно Тебе просимо.
Коментар на процесію з дарами
В Місійному Тижні, в особливий спосіб запрошені до
молитви і жертви на користь місії. Спробуймо вже тепер постановити в серці, що
будемо оточувати молитвою одного, Богові відомого, місіонера. Коли розпочнеться
пісня на принесення дарів, складаймо на вівтарі наші наміри.
Роздуми на св. розарій (славні
таємниці)
Розпочали ми сьогодні Місійний
Тиждень. В його початку стаємо разом з Марією перед Христом, щоб роздумувати
славні таємниці життя Божого Сина і Його Матері. Дорога, показана в славній
частині розарія, є перспективою, даною кожній людині. Бог прагне, щоб всі
дійшли до остаточного царювання з Ним в небі. Церква старається нести цю правду
на кожен континент і в кожен куточок землі. Хоче проголошувати всюди, що Боже
милосердя є даром для цілого світу.
1. Воскресіння Господа Ісуса
Хто з нас не знає цього зображення: прекрасне, спокійне і
делікатно усміхнене обличчя Ісуса. Одна рука, піднята з наміром благословити, а
друга розкриває одяг на грудях. Із розкритого одягу виходять два промені: один
білий, а другий червоний. На долонях і стопах видно сліди розп’яття, а на
самому низу напис: "Ісусе уповаю на Тебе". Це Милосердний Христос,
якого бачила св. Фаустина. Він воскреслий, непереможений, котрий несе надію і
приходить, щоб вивести людство з кожного виду горбу.
Маріє, віддаємо Воскреслому Царю Милосердя Церкву в
Африці. Хай серця, які б'ються на цьому континенті переповнює невпинно
зітхання: "Ісусе уповаю на Тебе".
2. Вознесіння Господа Ісуса
Здавалося тоді, що Христос відійшов, що Його більше немає.
Залишився однак в Євхаристії. Господь увійшов до неба і там очікує кожного і
кожну з нас. Таким чином визначив нам перспективу, мету, до якої повинні
прямувати. Ця дорога однак не призначена до самотньої мандрівки. Незадовго перед
вознесінням Ісус звертається до апостолів, а через них також до нас, з наказом проголошення
Його Євангелії і приймати інших в Церкву.
Маріє, довіряємо Ісусові Церкву в Америці. Випрошуй в
Сина, щоб Церква ця огорнула своєю діяльністю якнайбільше осіб. Нехай не буде
вже на цьому континенті людей, котрі думають, що Бога не має.
3. Зіслання Святого Духа
В день П'ятидесятниці, коли Святий Дух сходить на молоду
Церкву, розпалює його новим запалом і дає силу. Спричиняє, що віруюча людина
здібна протистояти страхові, відчуттю безпомічності, нерішучості і ворожнечі.
Від цього дня Божий Дух назавжди залишається в Церкві, невпинно її оновлює і дає
свіжість.
Маріє, довіряємо Спасителеві Церкву в Європі. Проси Сина,
щоб населення Старого Континенту повернулося до своїх християнських коренів.
Святий Дух нехай зійде і відновить обличчя європейської землі.
4. Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Кожну десятку розарія розпочинаємо від слів: «Отче наш,
що єси на небесах». Оскільки говоримо до Бога "Отче", це означає, що
ми Його діти, а місце дітей є остаточно при Отці, в небі. Христос відкриває нам
небо, а входячи до Отця визначає мету.
Марія, як вірна послідовнице Ісуса, перша користується у
повній мірі плодами спасіння. Бог приймає її в небі разом з тілом і душею. Маріє
Внебовзята, довіряємо Христу Церкву в Океанії. Випрошуй тамтешнім вірним надмір
благодаті вже тут на землі, а у вічності нехай з'єднаються з Милосердним Богом
в небі.
5. Коронування Марії на Царицю неба і землі
На кожен день Місійного Тижня є призначене послання.
Девізом сьогоднішнього дня є слова: "Проголошуйте
Моє Милосердя". Це заохочення Христа, котре скеровується до кожного з
нас, показує, як дуже прагне Бог прийти зі своєю любов'ю до всіх людей. Але чим
є любов Бога відносно людини? З відповіддю поспішає нам Марія – Цариця неба і
землі. Милосердя Бога, це виривання людини з тенет гріха і піднесення її до царської
гідності.
Богородице, Царице неба і землі, довіряємо Господові
Церкву в Азії. Нехай Бог зробить, щоб Його Милосердя не тільки проголошувалося
на азіатському континенті, але також було прийняте з любов'ю.
ЧИТАНКА ПІД ЧАС РОЗАРІЯ
Сьогодні розпочинаємо Місійний Тиждень. На жаль, досвід
навчає, що переживаючи якусь подію систематично, починаємо поступово втрачати
вразливість на глибину і істоту того, що в нім повинне нас кожного разу наповнювати
заново своїм змістом. Також на святі речі можна втратити вразливість, якщо не
вкладається належного зусилля в їх переживанні. Стосуватися це може також Місійного
Тижня. Щоб так не сталося, кожного року Церква пропонує нам на цей час світло у
вигляді різноманітних головних думок.
Девізом цьогорічного Місійного Тижня є: "Милосердя
Боже для цілого світу". Як основу до наших роздумів маємо фрагмент
Євангелія (Мт 25,31-40), який показує сцену остаточного суду. Ця сцена є для
нас прекрасним уроком, який говорить, що слід робити, щоб автентично бути
милосердним. Бачимо Христа, котрий звертається до справедливих, щоб прийняли
вічну нагороду за жертовну допомогу голодним, спраглим, чужинцям, голим, хворим
і в'язням. Це саме в них, погорджуваних і найменших є присутній Ісус. Являючи
їм отже великодушність, робимо це самому Богові. Спаситель показує нам виразно,
що проголошення милосердя повинне вчинятися через конкретний, безкорисливий
вчинок милосердя.
Тією, котра найдосконаліше виконує волю Бога, є Марія. І це
саме Вона у своєму житі показує нам як маємо проголошувати Боже Милосердя. Адже
вже у хвилину Благовіщеня, коли сама потребувала опіки, вирушає до своєї
родички Єлизавети, щоб її допомогти. Варто тут звернути увагу на декілька
акцентів. По-перше, Марія бачить потребу другої людини і реагує невідкладно.
Просто готується в подорож і вирушає. Євангеліст підкреслює це, кажучи: "зібравшись, пустилася швидко в дорогу в
гірську околицю" (Лк 1,39). По-друге, Марія виходить поза середовище,
в якому живе. Дім Захарія і Єлизавети був віддалений від Назарету. Це не
означає, що страждання осіб, котрих зустрічаємо поблизу наших домів менш важливі.
Пресвята Матір показує нам, що потребуючі люди є не тільки навколо нас. Є вони
також там, де наш зір, мабуть, не сягає. Йдеться про вразливість на кожну
людину. І то не тільки того, який мешкає по сусідству, ані того, який мешкає
далеко, десь на другій півкулі.
Як за кожним разом, так і сьогодні Марія приводить нас до
свого Сина, кажучи: "Що лиш скаже
вам, - робіть" (Йо 2,5). Христос же звертається до нас словами: "Проповідуйте Моє Милосердя". Отже
не вагаймося, йдімо і проповідуймо Милосердя Бога. Передусім, якщо потрібно,
самим собі, напр. через користування таїнством милосердя. Потім йдімо до
потребуючих, які живуть близько нас. А може є серед нас також хтось, хто
відкриває саме покликання, щоб проголошувати любов Бога на чужій землі? Якщо
так, йдімо за цим голосом відважно, бо маємо все, чого потрібно. По всьому
світі живуть люди, які очікують, що хтось їх нагодує, напоїть, прийме, одягне і
відвідає. Мова цих жестів зрозуміла є всюди.
кл. Ярослав Кенска, CSSp
Понеділок
(21.10.2013)
«Милосердя голодним»
Коментар на вихід
Свята Меса – це трапеза, але для того, хто почувається
ситим і нічого йому не бракує, не обрадує, лише стомить. Натомість для
голодного буде як скибка хліба, спраглого підкріпить, голого обігріє, хворого
вилікує. Щасливий, хто переступив поріг храму, як жебрак. Не зневіриться.
Молитва вірних
Боже Отче, котрий завжди піклуєшся про всі наші потреби, вислухай наші
молитви. Віримо, що
вислухаєш нас.
- Човен Петра, наша
Церква
– турбують її хвилі, котрими є вимагання і проблеми
сучасного світу. Господи, рятуй і додай нам віри, що Ти з нами по всі дні.
- У багатьох районах світу мільйони людей терплять голод,
тоді як деінде будуються щораз більші морозильні камери для зберігання харчів. Господи,
захищай нас від охолодження сердець та байдужість до бідних наших братів і
сестер.
- Молоді люди шукають дороговказів, які покажуть їм, де є
справжній скарб, для якого варто жити. Господи, веди їх до справжнього світла,
котре розпорошує темряву помилок і зла.
- «Жниво велике, але робітників мало». Господи, знаємо,
що не йдеться про числа і статистику, тому просимо Тебе перш за все про святі
покликання до священицького, монашого і місійного життя.
- Словами о. Яна Твардовського просимо: «Боже, котрого не
бачу, але колись побачу, приходжу безробітний, стою в черзі, прошу Тебе про любов,
як про важку працю».
Прийми Боже, котрий є Богом голодних і спраглих, всі наші молитви і
вислухай нас.
Роздуми на св. розарій (радісні
таємниці)
Радісні таємниці, це таємниці давання себе, відречення з
власного "я", щоб віддатися на службу ближнім. Таким чином можемо
реалізовувати слова Ісуса: "був голодний, а ви дали мені їсти" (Мт
25,35).
1. Благовіщеня Пресвятої Діви Марії
Новину про народження месії Господь Бог переказує через
свого спеціального посланця. Ангел сповіщає Марії також іншу новину про те, що
її родичка Єлизавета, котра була безплідна, очікує потомство і запевняє, що для
Бога не має нічого неможливого.
Часом чуємо про когось: "це справжній ангел". Означає
це, що разом з цією особою приходить до нас добро. Запитаймо себе, чи ми є
носіями "добрих звісток" для осіб з нашого оточення, чи наші слова
укріплюють, чи ослабляють їх віру, додають їм надії чи віднімають?
Боже, дякуємо Тобі за всіх тих, котрі вносять добро в наше
життя, дякуємо за місіонерів, котрі проголошують Добру Новину в місцях, до яких
часто ніхто не хоче йти з приводу тяжкого клімату, чи бідноти мешканців.
2. Відвідини Святої Єлизавети
Марія вирушила до Єлизавети, котра також була встані
благословенному за справою надприродної дії Бога. Обом жінкам Всемогутній
зробив великі речі, тому існує між ними особливе порозуміння. Єлизавета почувши
вітання Марії, стає наповнена Святим Духом і розпізнає в родичці "Матір Господа",
жінку глибокої віри в здійсненні Божої обітниці.
Перейдімо до нашої реальності і до наших зустрічей. У
який спосіб звертаємося до тих, котрих зустрічаємо? Що можемо сказати про зміст
наших розмов? Чи "добрий дух" возноситься над ними?
Господи, представляємо Тобі наші зустрічі з сестрами і
братами. Нехай зустріч Марії з Єлизаветою буде світлом для наших взаємних відносин,
щоб розпізнати присутнього Бога в другій людині.
3. Народження Ісуса Христа
Марія і Йосиф перебували у Віфлеємі, який віддалений від
Назарету близько 150 км. Вони прибули сюди не у рамках екскурсії, але з огляду
на розпорядження кесаря. Ця мандрівка не була їм приємною. Також знаємо про те,
коли вони прибули до Віфлеєму їх трудності не закінчилися, а скоріше
збільшилися. Господь Бог не розбещує своїх обранців.
Наші життєві труднощі. Як реагуємо, коли йдемо під гору?
Може хочемо повернутися або заявити про важливу подію-сенсацію?
Боже, дай нам і місіонерам мудрість, яка не піддається
ілюзії "широкої дороги", яка не боїться трудностей, але уміє боротися
з ними.
4. Жертвування Ісуса
Марія і Йосиф піддаються вимогам Права Мойсеєвого. Симеон
і Анна вимовляють пророцтва, які супроводжують знаки.
Пророцтва говорять про надзвичайність Ісуса. Його батьки
приймають цю звістку покірливо. Не піддаються спокусі вивищення чи
надзвичайності, як буває часто, коли батьки мають здібну дитину, привілейовану
або коли бере участь в якійсь особливій події.
Боже, котрий покірним даєш благодать, вчини, щоб моє
серце не було пишне, щоб не гнався за тим, що велике або переростає мої сили.
5. Знайдення Ісуса в храмі
Марія і Йосиф після неспокійних пошуків і повного болю
серця, знаходять Ісуса. Відшукують Його у фізичному сенсі, але і в іншому сенсі
- розуміють, що Він повністю належить справам Отця.
Наше паломництво віри, це безустанне пізнавання Ісуса.
Віднаходимо Його у Біблії, в таїнствах і молитві. Деякі гублять Ісуса і
усвідомлюють це собі, коли вже пройшли чималий "відрізок дороги".
Інші Його не втрачають, але і не віднаходять – постійно тримаються Ісуса з
дитинства.
Господи Ісусе, дай нам і місіонерам прагнення
безустанного пошуку Тебе, щоб наша віра не ввійшла в рутину, але тхнула
свіжістю життя, котре розвивається, дозріває і приносить плід свідоцтвом.
ЧИТАНКА ПІД ЧАС РОЗАРІЯ
Неділя Місійна відкрила цілий тиждень молитов за місії. Це
також нагода усвідомити собі наново, що кожен, хто прийняв хрещення, є учнем
Христа і апостолом. Ісус вибрав дванадцятеро. Перебував з ними аж до кінця.
Перед своїм вознесінням передав їм свою волю, щоб проголошували Євангеліє
всілякому творінню.
Після апостолів приходили інші, загальновідомі, такі як св.
Франциск Ксаверій, Мати Тереза з Калькутти, а також багато інших, менш знаних,
про яких не прочитаємо в жодній книжці. Вони записалися всього лише в пам'яті
тих, яким робили добро. Бо проголошували Євангеліє, а це ніщо інше як чинення
добра, огортання милосердям, так як Ісус, який "ходив по всій Галілеї звіщаючи
Добру Новину і вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі" (Мт 4,23).
Інколи маємо можливість послухати місіонерів, котрі часто
говорять, що найбільш переконливим на місіях є не тільки слова, але їх постава –
наскільки уміють слухати людей, про їх клопоти і хвороби, побачити їх
найпильніші потреби навіть тоді, коли про них не говорять, зауважити голодного
і його нагодувати, спраглого і дати йому пити, хворого і його відвідати...
Може приходить тобі на думку таке ствердження: "Що
воно має спільного зі мною, до святих мені далеко, не є місіонером". Так,
але чи чинення добра, зарезервоване тільки для святих і місіонерів? Чи не є це
твоє життєве завдання, оскільки в кінці життя будемо суджені з любові? Може
скажеш, що голодних на горизонті не бачиш, всі з твого оточення як-небудь собі
справляються. Але може хтось близько тебе дуже страждає від браку надії, може є
голодним зрозуміння і досить декілька хвилин твого дорогоцінного часу, щоб
відновити йому посмішку. Хто б це не був, завжди є це також Ісус.
Ельжбєта Роттер,
Перу
Вівторок
(22.10.2013)
«Милосердя
обдертим гідності»
Коментар на вихід
Місією Церкви, це створення світу "більш
людського". Як ми повинні реалізувати цей заклик в обличчі тривожних фактів:
торгівля людьми, переслідування і обдирання з гідності? Відповідь Церкви
звучить: свідчити "любов милосердну".
Молитва вірних
Бог обдарував нас гідністю своїх дітей, і прагне, щоб ми творили Його народ.
Занесімо до Нього наші молитви.
- Милосердний Отче, просимо Тебе за Церкву, щоб своєю
опікую огорнула людей позбавлених прав на гідне життя, несправедливо трактованих
і безкарно використовуваних.
- Милосердний Отче, підтримуй всіх заангажованих у
боротьбі з сучасними формами невільництва. Просимо Тебе, допоможи розвинутися
організаціям, котрі відкрито протистоять несправедливості і насильству, захищаючи
права скривджених.
- Милосердний Отче, благослови місіонерам і місіонеркам, котрі
служить людям маргінесу суспільства і живуть в недостатках матеріальних,
моральних чи духовних.
- Милосердний Боже, дай опам’ятання і благодать навернення
особам, які займаються торгівлею людей та всім хто поширює цивілізацію смерті.
- Милосердний Отче, утворюй в нас вразливість, щоб ми не
залишалися байдужими на страждання і несправедливість. Нехай наше ангажування
сприяє до будування кращого світу.
Вічний Боже, знаємо, що Ти обдаровуєш особливою любов'ю найменших і стаєш в
захисті тих, котрих права топчуть, вислухай наші благання і яви нам своє
милосердя.
Роздуми на св. розарій (скорботні
таємниці)
Входячи в роздумування про болючу муку Ісуса, доєднаймо
до наших намірів всіх людей, котрі позбавлені своїх прав і обдерті з людської
гідності, щоденно зазнають болю насилля, приниження і несправедливості. Дай їм
віри, що Ти кожну людину носиш у своєму серці, а їх життя, хоч світом
топчеться, для Тебе є скарбом.
1. Молитва Господа Ісуса в Гетсиманії
Краплі поту і крові стікають по обличчю Ісуса в Гетсиманії.
Бог - Людина тривожиться, знаючи, яка величезність гріха і зла торкнеться Його
серця і тіла; скільки ненависті і несправедливості в Нього вдарить. А все ж не
втрачає довірливості, що Отець знає все і є з Ним.
Ісусе, через Твій піт і сльози, дай мир і відчуття
безпеки всім осудженим життям під тягарем ляку і страху.
2. Бичування Господа Ісуса
Поранене тіло стікаюче кров’ю, безжальні удари. Ісус похиляється
під тягарем ударів. Що за жорстокість, яка спричиняє біль для іншого, котрий
хоче силою перейняти владу над чиїмсь життям.
Ісусе, через Твої рани, зціляй всі жертви насилля - биті,
катовані, гноблені, психічні і фізичні.
3. Вінчання Ісуса терновим вінком
Насмішки, приниження і забава, рахунком беззахисного.
Слова і жести, які ранять більше ніж терня. Той, котрий є Паном світу, стоїть
принижений.
Ісусе, через Твоє приниження, віднови гідність всім, котрих
висміюють та ігнорують.
4. Хресна Дорога Господа Ісуса
Виснажуюча дорога - спотикання, падіння і наполегливе вставання.
Плечі Ісуса згинаються, бо навантажені не тільки вагою дерева хреста - вони
несуть на собі кожен гріх цього світу. Знайшлися однак люди, які відважно
служать допомогою і хочуть бути близько.
Ісусе, через Твій хрест, підтримуй всіх, котрі падають
обтяжені злом цього світу. Хай також вони у своєму житті зустрінуться з тими, котрі
своє співчуття перемінять у вчинок милосердя.
5. Смерть Господа Ісуса на хресті
Останні слова, погляд, останній подих. Хотілося б сказати
- кінець, життя було розп’яте. Але ні! Це не кінець! У цілому цьому безумстві
ненависті останнє слово належить до Любові! Любов перемогла гріх і смерть!
Ісусе, через Твою смерть на хресті, візьми в захист всіх скривджених,
використовуваних, котрим відбирається найбільший дар – право на гідне життя.
Дай їм радіти перемогою Твоєї Любові, через яку маєш силу повернути із смерті
до Життя!
ЧИТАНКА ПІД ЧАС РОЗАРІЯ
Обдерті з гідності – це звучить драматично, а все ж це
реальність, яка також торкається нас сьогодні. Невільництво і торгівля людьми
являються найбільш жахливими, а водночас так часто ігнорованою проблемою, яка
поширена на всіх континентах. Говориться про 27 мільйони невільників. Серед них
є діти, жінки, чоловіки, які продаються, змушені до праці в нелюдських умовах, використовуванні
в галузях секс-бізнесу і калічені для прибутку. Нам, християнам, не можна не
бачити і не чути страждання тих, котрим відібрано все, навіть голос. Їх
страждання кличе про милосердя! Милосердя, висловлене через конкретне
ангажування і підтримуване молитвою.
Я вдячна Богові за благодать – говорить с. Йоанна Ліповська, – що могла працювати в Німеччині в організації СОЛВОДІ,
тобто "Солідарність з жінками в потребі". Потрапляли до нас жертви
торгівлі людьми і примусової проституції. Вирвані, часто немовби з самого
пекла, мусили пройти довгу і важку дорогу, щоб повернутися до життя, яке їм жорстоко
викрадено. Потрясаючі історії - обману, продажі, звірячого використання,
в'язниці, позбавлення дослівно всього. Стоячи перед їх болем кожне слово
здавалося мені дивно пусте. Хотілося кричати: "Боже, як це можливо, щоб
людина могла дійти до такої гидоти"! З іншого боку однак, це власне
посередині цього страждання досвідчила, як життя уміє бути сильне. Бог хоче і
може його відбудувати з найбільшої навіть руїни. Як важливі тоді, прості щоденні
жести допомоги і доброзичливості, звичайна присутність, вислуховування скарг і
бунту. Але найважливіше, і одночасно найтрудніше в цьому всьому відновлення втраченої
надії і відчуття гідності.
Пам'ятаю 16-літню Нігерійку на ім'я Нора. Коли привезли
її до нас, її очі були такі сумні, що навіть коли не плакала, здавалося, що
ридає, і її уперте мовчання було криком бунту щодо жорстокостей, котрі
пережила. Хоч врятована, не хотіла вже жити. У Нігерії була веселою дівчиною,
яка любила співати і ходити до школи. Однак її щастя родинного дому було
знищене під час однієї ночі, коли інше політичне угрупування перейняло в
Нігерії владу. У підпаленому домі загинули батьки і брат з сестрою. Нора залишилася
сама. Швидко однак хтось використав її самотність. Обмануто її, що поїде до
кращого світу, де помагають сиротам таким як вона здобути освіту. Привезена до
Європи, продана, поміщена в публічному домі, була не по-людськи трактована,
карана за кожну спробу опору, налякана. Досвідчила, як жорстокі вміють бути
люди. У розпачі кожної ночі і щодня взивала до Бога, щоб її врятував. І коли
відчула, що вже не може далі, бо померла в середині, прийшло визволення. Була
врятована через поліцію і перевезена до нашого дому. Її повернення до здоров’я і
у міру нормального функціонування було довгим процесом. Сьогодні Нора ходить до
школи, вчиться заново довіряти людям і дякує Богові за дароване милосердя. На
жаль, небагато таких історій закінчується таким чином.
Зробімо отже все, щоб людям, котрі переживають драму
невільництва, не бракувало нашої дбайливої уваги, нашого милосердного
затримання при них і нашої любові, котра шукатиме способів, як зарадити їх
бідності й стражданню.
с.
Йоанна Ліповська
FMM
Середа
(23.10.2013)
«Милосердя дароване
для біженців»
Коментар на вихід
У черговий день Місійного Тижня довіряємо Богові біженців
і емігрантів. Сьогодні число емігрантів у всьому світі сягає 200 мільйонів і є закликом
для всіх Церков, а особливо місійних. Кризи і війни в різних регіонах світу
змушують людей тікати. Молімося отже за них, щоб на своїй дорозі зустрілися з
жестами доброти і солідарності.
Молитва вірних
Вразливі на скрутну ситуацію біженців і емігрантів, довіряймо їх в нашій
молитві милосердному Богові.
- Молімося за св. Церкву, щоб підтримувала духовно і
матеріально людей, які переміщаються, будучи для них домом, в якому зазнають християнської
любові.
- Молімося за всіх сповідників Христа, щоб вразливі на
долю емігрантів, які живуть біля них, оточували їх доброзичливістю і служили
допомогою.
- Молімося за всі організації, які несуть допомогу біженцям
і емігрантам, щоб підтримувані людьми доброї волі ефективно підтримували потреби
емігрантів.
- Молімося про мир на світі, про закінчення всіх воєн і
внутрішніх конфліктів, щоб люди могли жити безпечно, а ті, які були змушені
тікати, могли повернутися до своїх країн.
- Молімося за біженців і емігрантів, щоб під час свого
еміграційного паломництва зазнавали близькості Бога і поєднанні з Ним подолали
перешкоди і труднощі, а також збагатили себе свідоцтвом гостинності людей,
котрі допомагали емігрантам і бездомним.
Милосердний Боже, вислухай нашу молитву за біженців і емігрантів. Охороняй
їх і давай їм на їхніх трудних дорогах людей, які б свідчили про Твоє
милосердя, і показували Твого Сина.
Роздуми на св. розарій (славні
таємниці)
Роздумуючи славні таємниці розарія, таємниці християнської
надії, довіряймо Богові через Марію біженців і емігрантів. Просімо, щоб Христос
був для них світлом в їх темряві важких історій, а також джерелом надії на
краще майбутнє.
1. Воскресіння Господа Ісуса
Після не проникнутих темнотах, неймовірних страждань і
розчарованих надій Великої П'ятниці наступив повний світла і радості ранок
Воскресіння. Ця таємниця показує нам, що найбільш похмура і болюча історія
людей, котрі внаслідок воєн, внутрішніх конфліктів чи переслідувань були
змушені втікати в невідоме, може закінчитися щасливо. Станеться так, якщо на
своїй дорозі зустрінуть свідків Воскреслого, котрі через свою гостинність і
вчинки милосердя покажуть, що Ісус живе і любить кожного.
2. Вознесіння Господа Ісуса
Всі ми є прочанами до дому Отця. Міграційне паломництво
людей є як плавання судном на занепокоєному морі історії, часто в темряві і
невпевненості. Потребують вони зірок, які показують їм курс. Справжніми дороговказами
є ті, котрі свідчать їм про милосердя і показують Ісуса, а також їх мету
паломництва - небо.
3. Зіслання Святого Духа
В день П'ятидесятниці апостоли, зібрані в Вечірнику, були
наповнені Святим Духом і почали говорити різними мовами. Завдяки цьому їх
послання про Воскресіння було зрозуміле прочанам зі всього світу зібраних в
Єрусалимі на свято. Завдяки цьому багато повірило в Ісуса. Святий Дух також
сьогодні посилає апостолів на весь світ, даючи їм здібність проголошувати зрозуміле
послання милосердя, котре веде до пізнання Христа.
4. Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Марія показує, що найбільшим щастям є Ісус і прагне, щоб
всі цього досвідчили. Вона є Зіркою для подорожуючих, Надією для людей, які
переміщаються, також Матір'ю для страждаючих, усамітнених, позбавлених безпечного
простору для життя, позбавлених своєї вітчизни і всього, що любили.
5. Коронування Марії на Царицю неба і землі
Марія вже тут на землі жила цінностями Божого Царства, котре
не з цього світу. Обрана Царицею людей і ангелів, стала слугинею Бога і Його
створіння. Вона навчає, чим є справжнє царювання. Є воно службою Богові і
братам через вчинки милосердя.
ЧИТАНКА ПІД ЧАС РОЗАРІЯ
Сьогоднішній день Місійного Тижня нагадує нам про
наступний вчинок християнського милосердя – подорожуючих в дім прийняти. У світі
повному криз і воєн, які змушують мільйони людей втікати перед загрозою і
насиллям, цей вчинок милосердя став одним з пріоритетів місійної Церкви. Тим
більш що з приводу релігійних переслідувань емігрують мільйони християн. Число
емігрантів оцінюється у цілому світі понад 200 мільйонів. Проблема така велика
і складна, що ООН покликав «Офіс Високого Комісара З'єднаних Народів у справах
Емігрантів». Останнім часом найбільше людей емігрувало з Афганістану, Іраку,
Сомалі, з Близького Сходу. Більшість з них залишилася в сусідніх країнах, інші
добралися до країн, високорозвинених. Найбільше емігрантів прийняли Сполучені
штати і Німеччина.
З метою вразливити на проблему людей, які переміщаються,
щорічно 20 червня обходиться Всесвітній День Емігранта. У багатьох країнах організовувані
культурні події а також підготовлення, конференції, програми для сімей і дітей,
які мають на меті наблизити потребу емігрантів у всьому світі.
У католицькій Церкві в другу неділю після урочистості Об’явлення
Господнього обходиться Всесвітній День Емігранта. Покликана при Апостольській
Столиці Папська Рада у справах Душпастирства Мігрантів і Подорожуючих у своїй
інструкції (1978 р.), заохочує до регулярного обходження Дня Мігранта,
оскільки: "це відповідна нагода для пробудження християнських спільнот до
відповідальності в стосунку до братів мігрантів, а також до обов'язку взаємодії
в розв'язуванні різноманітних проблем".
З нагоди Дня Мігранта папа римський приготовлює
спеціальне послання. У цьогорічному скерував до нас наступні слова: "На
широкому полі міграції материнське піклування Церкви виражається в різних
вказівках. З однієї сторони Церква вбачає міграцію в контексті бідності і
страждання, які нерідко є причиною різних трагедій і тривог. У цьому місці
зосереджуються різноманітні дії, які виходять напроти численним потребам,
завдяки щедрій самопожертві поодиноких осіб і цілих груп, товариство волонтерів
і рухів, парафіяльних груп і єпархіальних організацій, в співробітництві зі
всіма людьми доброї волі. З іншого боку, Церква не занедбує показування
позитивних аспектів, великого потенціалу і можливості, яке несе між собою
реальність міграції. У цьому вимірі важливу роль відіграє гостинність, котра
сприяє і веде до інтеграції мігрантів, які клопочуться про бездомних і
емігрантів в новому соціально-культурному контексті, без занедбання релігійного
виміру, істотного для життя кожної людини".
с. Анна Сюдак FMM, ПДМ Варшава
Четвер
(24.10.2013)
«Просіть милосердя»
Коментар на вихід
В Місійному Тижні, який в цьому році переживаємо в перспективі
милосердя, сьогодні зосереджуємося навколо молитви про милосердя. Одним з
милосердних вчинків, це молитва за живих і померлих. До такої форми реалізації
покликання місійного покликані всі. Таким чином до місії доєднуються щоденно Кола
Живого Розарія. Сьогодні всі члени Живого Розарія в цілій Церкві єднаються в
спільній молитві, випрошуючи милосердя для себе і всього світу та просячи про
беатифікацію своєї засновниці, слуги Божої Павліни Ярікот.
Акт покути
Господи, котрий прагнеш спасіння для всіх людей, помилуй нас.
Христе, котрий віддав життя за спасіння світу, помилуй нас.
Господи, котрий сидиш праворуч Бога Отця, помилуй нас.
Молитва вірних
Представмо милосердному Богові прохання за нас самих і за увесь світ.
- Господи, дай Церкві радість віри і силу слова в проголошенні
всьому світу Твоє милосердя.
- Господи, допоможи Єпископові Риму і всім єпископам, щоб
були першими і найвірнішими євангелізаторами світу.
- Господи, веди місіонерів і місіонерок до тих, котрі ще
не знають глибини Твого милосердя.
- Господи, огорни сьогодні в молитві Живий Розарій своєю
опікою, збільш їм віру і веди до ангажування в євангелічній місії Церкви.
- Господи, приведи до слави вівтаря Твою слугиню Павліну
Ярікот, щоб ми отримали підтримку в ангажуванні місії і співробітництві на
користь євангелізації світу.
- Господи, допоможи нам, зібраним навколо вівтаря, щоб ми
чуючи Твої слова "Йдіть на весь світ", з відвагою бралися реалізації
цього місійного завдання.
Боже "багатий в милосердя", вислухай прохання, які до Тебе заносимо,
і яви свою ласкавість всім людям на цілій землі.
Роздуми на св. розарій (світлі
таємниці)
Поглибившись в таємниці розарія, просімо про світло, щоб
ми так як свідки роздумуваних подій уміли спостерегти присутність Ісуса в
нашому житті, оцінили нашу віру і показали іншим дорогу до Ісуса.
1. Хрещення Ісуса в Йордані
«Коли ввесь народ христився, і коли Ісус, охристившись,
молився, відкрилось небо, і Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов
на нього, та залунав з неба голос: “Ти - мій Син любий, тебе я вподобав.”» (Лк 3,21-22).
Роздумуючи хрещення Господа Ісуса в Йордані, дякуймо за
наше особисте хрещення і молімося за тих, які ще не охрещені.
2. Весілля в Кані Галілейській
«Весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати
Ісусова. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. Коли ж не
вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: „Вина в них нема”» (Йо
2,1-3).
Роздумуючи участь Господа Ісуса в радощі молодят і перемінені
води у вино, дякуймо за всі радощі життя, яких отримуємо і молімося за тих, котрі
сумні і позбавлені щоденної радості.
3. Проголошення Доброї Новини і заклик до навернення
«Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу
Євангелію, кажучи: "Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і
вірте в Євангелію"» (Мр 1,14-15).
Роздумуючи проголошення Доброї Новини про любов Бога і заклик
до навернення, дякуймо за всіх, які проголошують нам Боже Слово, особливо за
священиків й катехетів і просімо за ті народи, яким бракує проповідників
Євангелія.
4. Преображення на горі Тавор
«Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на
гору помолитись. І коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа -
біла та блискуча» (Лк 9,28-29).
Роздумуючи переміну Ісуса на молитві, коли засіяв блиском
свого Божества, дякуймо за віру і молімося особливо за мусульманські народи, котрі
знають Ісуса тільки з імені і не розпізнали Його як Божого Сина, Спасителя
світу.
5. Встановлення Євхаристії
«Ісус взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив:
“Це - моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу
по вечері, кажучи: “Ця чаша - це Новий Завіт у моїй крові, що за вас
проливається”» (Лк 22,19-20).
Роздумуючи присутність Господа Ісуса в Євхаристії,
дякуймо за можливість брати участь в св. Месі і прийняття Ісуса у св. Причасті.
Молімося за наших братів і сестер з Південної Америки, Африки і Азії, котрі з
браку священиків позбавлені можливості взяти участь в Євхаристії.
ЧИТАНКА ПІД ЧАС РОЗАРІЯ
Пригадаймо одну історію з життя святої Терези від Дитятка
Ісус. Перед тим як вступити до монастиря, відчула велике прагнення, щоб
молитися за грішників. Коли почула, що якийсь Пранзіні, вбивця, був осуджений
на смерть і вирок прийняв із сміхом, без жодних ознак покаяння, вирішила
молитися за нього. Дуже хотіла його спасіння і молилася про благодать навернення
для засудженого. В останню мить, перед виконанням вироку, засуджений прийняв
поданий йому хрест і поцілував його. Свята Тереза, коли про це дізналася,
подякувала Богові за благодать милосердя, котру явив грішникові, визнала, що
поцілунок хреста був виразним знаком навернення і німим проханням про
відпущення гріхів.
Молячись про милосердя для грішників, стаємо місіонерами
представляючи Богові натовп людей, котрі потребують благодать навернення. Читаємо
часто про місіонерів, котрі проголошують Боже Слово, і про тих, котрі свідчать
милосердя через допомогу бідним. Місіонери лікують хворих, годують голодних,
організовують навчання для дітей і молоді. Є також ті, котрі моляться за
грішників і цим способом наближають людей до Бога.
Слуга Божа Павліна Ярікот, коли творила Живий Розарій,
просила всіх, щоб молилися про милосердя для грішників. Так розуміла реалізацію
місії в стосунку до тих, котрі є далеко від Христа. Сьогодні Живий Розарій єднається
в молитві і просить про милосердя для себе і для всього світу. У цій молитві
виконує прагнення своєї засновниці. Ми також хочемо разом з Живим Розарієм і
цілим середовищем місійним просити про беатифікацію слуги Божої Павліни Ярікот.
Сильно потребуємо її прикладу життя для себе і для наших сестер і братів. Її
ангажування в євангелізації власного середовища через молитву і піклування про
місіонерів є натхненням, щоб не переставати також сьогодні в організації людей
для великої справи спасіння світу. Бог в кожному поколінні вибирає собі людей, котрі
оживлені Святим Духом здатні наближати милосердя Боже світу. Це місіонери через
молитву.
о.
Богдан Міхальський,
ПДМ
Варшава
П’ятниця
(25.10.2012)
«Милосердя для
потребуючих пробачення»
Коментар на вихід
В Місійному Тижні, стараємося поглиблювати таємницю
Божого Милосердя і випрошувати його для всього світу. Людина, котра досвідчи
Божого Милосердя, отримує почуття надприродного погляду на реальність і
керується в житті Божою мудрістю. Відкриваймося на Боже Слово в сьогоднішній
літургії, щоб Святий Дух нас освічував і обдаровував здібністю до розпізнання і
вибирання того, що добре, а також відкидання того, що погане.
Молитва вірних
Повні довірливості до Господа, котрий завжди вислуховує крик своїх дітей, молімося:
- про дари Святого Духу для пастирів Церкви.
- про наповнення сердець місіонерів Божим Милосердям.
- про керування Божою мудрістю для тих, котрі мають
яку-небудь владу.
- про навернення тих, котрі тривають в згіршенні і не
уміють пробачати.
- про розпізнання і прийняття Христа для тих, котрі ще в
Нього не вірять.
- про благодать духовного розпізнання для нас, щоб
вибирали в житті лише те, що потрібне для спасіння.
Христе, Добрий Пастирю, величаємо Тебе і прагнемо торкнутися Твого наймилосерднішого
Серця. Відповідай, просимо, на наші заклики, щоб досвідчили оздоровчої сили
Твого божественного життя і любили Тебе та наших ближніх зі всіх сил.
Роздуми на св. розарій (скорботні
таємниці)
В скорботних таємницях роздумуємо про велике Боже милосердя. Зробимо це на прикладі життя доктора
Ванди Бленської, незвичайної лікарки і місіонерки, котра протягом багатьох
років служила прокаженим. Спробуймо побачити добро, котре Христос народжує в
людських душах і котре чинить невпинно через служіння людей.
1. Молитва Господа Ісуса в Гетсиманії
Доктор Ванду запитали про те, як вона довірилася у своїй праці
Богові, відповіла: «Кожен, хто має якусь відповідальну роботу, відчуває, що без
Божої допомоги не зробить нічого. Просить отже, щоб Господь Ісус допоміг. Там,
в важких умовах, людина є більш свідома, скільки залежить від Божої допомоги (…).
Я завжди кажу: скільки вилікувала добрим лікуванням, а скільки вимолила
молитвою – цього не знаю».
Добро не народжується саме, але походить від Бога і перемагає
різні негаразди. Христос молився, вірячи, що виповнюється в Його молитві воля Отця
і здійснюється спасіння людей.
2. Бичування Господа Ісуса
Доктор Ванда говорила про переживання болісного досвіду: «Думаю,
що важливе є, щоб вміти забути те, що прикре. А що ясне, погоже - з цього
радіти. Зауважила, що деякі люди доглядають різні печалі. Щось хтось сказав - роблять
з цього трагедію, не уміють забути. Найгірше, що часом пам'ятають погані речі,
прикрощі до кінця життя. Мучаться з цим дуже».
Добро як бальзам на рану, людина, яка страждає, прагне
всього лише такого добра. Христос прийняв на себе страждання і вберіг добро.
3. Вінчання терновим вінком
Під час II світової війни д-р Ванда деякий час була
ув'язнена. Одного дня комендант в'язниці так спікся на сонці, що опинився під
її лікарським доглядом. У цій ситуації інші військовополонені намовляли пані Ванду,
щоб скористалася із нагоди і відплатила комендантові за всіляке зло, якого
учинив. «Але моя лікарська совість говорила - говорить доктор Ванда - "Не важно
що він зробив!" Я допомогла йому».
Добро не рахує по-людському, воно здійснюється в любові
до ворогів. Христос не відплатив злом за вчинення Йому зневаги.
4. Хресна Дорога Ісуса
Ось як описує д-р Ванда свій стосунок з хворими
пацієнтами на проказу: «Всі ці люди огорнені болем. Чекають на те, щоб їм його полегшити.
Щоб їм допомогти… Отже всі такі думки чи починання, які мають хоч трохи
приборкати їх біль, чи то фізичний, чи психічний, для них дуже важливі. І якби
досліджувала їх завжди в рукавичках, то це б означало, що їх боюся. А якби
лікар боявся, то всі інші також боялися. Тому не могла так робити».
Добро не боїться торкнутися страждаючого і приносить
внутрішню свободу ув'язненому. Христос навчив святу Вероніку робити милосердя.
5. Смерть Ісуса на хресті
Доктор Ванда говорила: «Завжди стверджувала, якщо хтось злий
і для інших також злий, і нараз зустрінеться з людиною, котра йому цілком
довірилася, то для нього це є щось такого надзвичайного, чого у своєму житті не
зазнав, і не відважиться цього знищити (…) Хтось такий зазвичай очікує, що всі
його будуть засуджувати. А тут нараз знаходиться хтось, хто йому цілком довіряє…»
Добро сильніше від зла і пом'якшує закоренілі людські
серця. Христос здобув добротою серце злочинця.
ЧИТАНКА ПІД ЧАС РОЗАРІЯ
Гріх – як навчає Церква – це неволя. Грішник є отже
невільником, ув'язненою людиною. Чиж не потребує він особливого милосердя, щоб
лишитися звільненим? У молитві розарія повторюємо: "О мій Ісусе, прости
нам гріхи наші, врятуй нас від вогню пекельного, приведи до неба усі душі, а
особливо ті, котрі найбільше потребують Твого милосердя". Цю молитву продиктувала
Матір Божа трьом дітям, яким об’явилася у Фатімі в 1917 році. Прохання про Боже
милосердя для найбільш потребуючих є необхідністю, бо навернення є в першу
чергу справою Бога. То Він дає благодать покаяння.
Історія Церкви пребагата в історію людей, котрі погубилися,
але завдяки Божій благодаті були звільнені з уз неволі. Святий Йоан Марія Віаней
сказав колись, що не всі святі добре починали, але всі добре закінчили.
Прекрасним прикладом навернення є життя Жака Феша (Jacquesa Fescha). Народився
в 1930 р. в заможній, але не дуже щасливій сім'ї. У молодому віці взяв
цивільний шлюб з дівчиною, з якою потім мав дитину, але незабаром відійшов від
них, щоб увійти в середовище злочинців. Маючи 24 роки, взяв участь в нападі на
банк в Парижі. Підстрелив тоді смертельно поліцейського, був упійманий і
заарештований. У в'язниці провів 3 роки, в день свого народження коли мав 27 років,
був осуджений на кару смерті. Час проведений у в'язниці, був часом автентичного
і дуже глибокого навернення Жака (Jacquesa). Примирився цілком з Богом і
людьми. Свою смерть трактував як відшкодування за власні гріхи і нагоду, щоб
просити Боже Милосердя для найближчих. Перед днем смерті, уклав сакраментальний
шлюб з тією, з якою був зв'язаний в цивільному. Жак (Jacuqes) писав у в'язниці
щоденник, який присвятив своїй 6-літній доньці Вероніці. В останніх годинах
перед смертю занотував: "Нехай буде воля Господа, у всьому! Уповаю любові
Ісуса і знаю, що скаже своїм ангелам, щоб взяли мене у свої руки. Тільки п'ять
годин життя! За п'ять годин я побачу Ісуса. Як добрий є наш Господь. Лише б
витримав! Панно Свята, допомагай! Прощайте всі і нехай Господь Вас
благословляє".
Сьогодні Жак Феш (Jacques Fesch) є кандидатом на вівтарі.
Це сучасний Добрий Розбійник, котрого історія підтверджує правду про те, що
"для Бога не має нічого неможливого" (Лк 1,37). Його приклад спонукає
до молитви в тих намірів, які зневолені. Потрібно до них йти, потрібно їм випрошувати
благодать покаяння, потрібно бути для них місіонером Милосердя.
о.
Войцєх Ребета,
Люблін
Субота (26.10.2013)
«Марія – Матір
Милосердя»
Коментар на вихід
У дусі віри і любові збираємося на Євхаристії, біля
джерела Божої любові. Взиваймо заступництва Пресвятої Марії, Матері Милосердя,
щоб ми були для світу свідками Божої любові і милосердя.
Молитва вірних
За заступництвом Марії, Матері Милосердя, представмо Богові наші прохання:
- Молімося за святу Церкву, щоб невтомно проголошувала
світу любов Бога і Його милосердя.
- Молімося за священиків, щоб із старанністю виконували
доручене їм через Христа завдання проголошувати Євангелія і звершення святих
таїнств.
- Молімося про покликання місійні, щоб вистачало тих, які
радісно – молитвою, словом і вчинками милосердя свідчитимуть про любов Бога.
- Молімося за померлих місіонерів і доброчинців місій,
щоб їх служба Христу у братах й сестрах відкрила їм ворота неба.
- Молімося за нас самих, щоб ми допомагаючи потребуючим і
загубленим, допомогли їм узріти любов Бога.
Господи Боже, нескінченно добрий і милосердний, вислухай наші прохання.
Через Христа, Господа нашого.
Роздуми на св. розарій (радісні
таємниці)
Матір Милосердя, прагнемо разом з Тобою роздумувати над радісними
таємницями життя Твого Сина. Прагнемо огорнути нашою молитвою увесь світ, а
особливо його куточки, де люди, ще не пізнали Доброї Новини про спасіння, і не
зазнали тепла Божої Любові.
1. Благовіщеня Пресвятої Діви Марії
Маріє, Бог запросив Тебе, щоб Ти брала участь у справі
спасіння світу, через народження Божого Сина. Як вірна Господня Слугиня відповіла:
нехай мені так станеться. Ти стала зразком для всіх, які пішли за Христом і проголошують
в різних частинах світу послання спасіння.
Просимо Тебе, випроси благодать віри для невіруючих,
укріплюй сумніваючих, а нам додай сил до давання свідоцтва у визнані віри.
2. Відвідини святої Єлизавети
Даної великої радості, що станеш Матір'ю Спасителя, не
затримуєш тільки для себе і тому йдеш поспіхом до своєї родички Єлизавети, щоб
поділитися з нею цією Доброю Новиною. Віри ми не затримуємо для себе, але цим
даром повинні ділитися з іншими.
Просимо Тебе, Маріє, про святих проповідників Божого Слова.
Зміцни старанність місіонерів, щоб своєю поставою, словом і вчинком показували
нашим братам світло Божої правди і передавали тепло Божої любові.
3. Різдво Христове
Коли надійшла повнота часу, Бог послав на світ Свого
Сина, народженого під Законом, щоб відкупити тих, які під Законом (пор. Гал
4,4-5). У Втіленні Сина, Бог Отець показує грішній людині своє нескінченне
милосердя. Христос прийшов до своїх, а свої Його не прийняли. Всім тим, які
Його прийняли, дав силу, щоб стали Божими дітьми (пор. Йо 1,11).
Матір Милосердя, просимо Тебе, підтримуй зусилля
місіонерів, щоб в кожному куточку світу на вівтарі і в серцях людей
народжувався Христос.
4. Жертвування Ісуса
Згідно з приписом у Мойсеєвого Закон приносиш, Маріє
свого Сина до храму, щоб жертвувати Його Богові. Ти чуєш пророцтво старця Симеона,
що меч болю прошиє Твоє серце. Проголошення Христа вимагає жертви і посвячення.
Кожного року багато місіонерів втрачає життя заради Імені Ісуса.
Просимо Тебе, Матір Милосердя, про вірність Христу для
всіх місіонерів, і тих, котрі вже відійшли до вічності, випрошуй Боже
милосердя.
5. Знайдення Ісуса в храмі
Віра вимагає піклування, вимагає співпраці з Божою благодаттю,
бо так легко в житті розгубитися і втратити Ісуса. Ти Маріє разом з Йосипом
наполегливо шукали Ісуса коли Він загубився, і ви віднайшли Його у храмі. Є це
також для нас дороговказ, де повинні шукати Ісуса, якщо Його згубимо. Він
завжди терпеливо на нас чекає в кивоті. Неустанно говорить до нас: "Прийдіть
до Мене всі втомлені і обтяжені, і Я облегшу вас" (Мт 11,28).
Просимо Тебе, Матір Милосердя, заступайся невпинно за
тими, котрі ослабли у вірі або відійшли, щоб повернулися до джерела милосердя.
ЧИТАНКА ПІД ЧАС РОЗАРІЯ
Святий Отець Йоан Павло II в енцикліці "Dives in
Misericordia" пише про Марію як Матір Милосердя, котра у винятковий спосіб
досвідчила Божого Милосердя, коли була збережена від первородного гріха і обдарована
повнотою благодаті, щоб стати Матір'ю Божого Сина. Під час Благовіщеня
висловила згоду, у Віфлеємі народила Божого Сина в людському тілі і протягом усього
життя брала участь в об’явлені таємниці Божого милосердя, аж по жертву на
Хресті.
Марія "приймаючи під хрестом заповіт Божої любові
взяла за своїх дітей, всіх людей, які через смерть Христа народилися до життя вічного"
(Префація про ПДМ - Марія зразком і
Матір'ю Церкви). Прийняла з вірою дар Божого милосердя і прагне цим даром
ділитися з нами.
Що ми повинні робити? У 2002 р. Святий Отець Йоан Павло
II під час консекрації санктуарія Божого Милосердя в Лагевніках взивав нас, щоб
мали "уявлення" милосердя.
Від виконання вчинків милосердя відносно душі і тіла Бог узалежнив
наше спасіння: "Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя" (Мт
5,7). Посідаймо серця, відкриті на потреби наших ближніх через милосердне
слово, молитву і вчинки милосердя. А що повинні робити, підкаже нам серце.
Бог щедрий у своє милосердя. Дає нам стільки благодаті,
скільки потребуємо. Тепер є час роботи вчинки милосердя. Натомість після нашої
смерті буде тільки суд і Божа справедливість.
На Остаточному Суді Христос скаже до тих, котрі чинять
милосердя: "Прийдіть, благословенні мого Отця, візьміть у спадщину
Царство, яке було приготоване вам від створення світу" (Мт 25,34).
Милосердя стирає багато гріхів. Відносить тріумф над судом. "Бо суд
немилосердний для того, хто не чинить милосердя" (Як 2,13).
Маріє, вірна Господня Слугиня, ти є Матір'ю Милосердя. У
покорі чинила милосердя і чиниш його надалі. Ти є нашою Матір'ю – ти заступаєшся
за нами, випрошуєш потрібні благодаті, але також робиш зауваження нам, взиваючи
до покути і навернення.
Поглянь, просимо на людей і народи, які не знають ще
Христа. Огорни опікою працюючих серед них місіонерів, щоб не переставали в
труді проголошувати любов і Боже милосердя. Випрошуй нові покликання до праці
на Господній Ниві, бо "жнива великі, але робітників мало" (Мт 9,37).
Пересуваючи зернини на святому розарії, вітаємо Тебе, Матір
Милосердя. Прославляємо Твою красу і покору. О ласкава, о милосердна, о солодка
Панно Маріє. До Сина Твого нас приведи!
с. Зигмунта Кашуба,
кармелітанка DzJ, дієц. луцька
Приготував
бр. Мирон Шалавінський
за матеріалами:
Misyjne Materiały Liturgiczne, Miłosierdzie Boże dla całego świata. Tydzień misyjny 2013,
Warszawa
2013
Немає коментарів:
Дописати коментар