Душпастирський лист Ружинської Парафії про похорони - ЧОМУ МЕНЕ ОБМАНУЛИ?

Душпастирський лист Ружинської Парафії про похорони

ЧОМУ МЕНЕ ОБМАНУЛИ?

Притча: Було двоє друзів. Один віруючий, який завжди ходив до костьолу, молився, був міністрантом, а другий був з невіруючої сім'ї. І просив часто цей міністрант свого друга, щоб він пішов з ним до костьолу, а той постійно відмовлявся і казав, що мусить відробити домашнє завдання зі школи, пізніше приготуватись до вступних екзаменів, знайти роботу, побудувати дім. І так відкладав з року на рік молитву і Бога. А ще в дома йому казали, що коли хочеш бути людиною з великої літери, то мусиш гарно і багато вчитись, здобути зо два дипломи, мати добру роботу, багато грошей, гарну жінку, прекрасних дітей, багату хату, дорогу машину – і тоді будеш щасливий. І він так йшов за цим лозунгом, як його повчали в дома. Вже цей віруючий товариш не був йому потрібен, минали роки і він справді добився всього в житті на що сподівався – мав дім, не одну машину, жінку, дітей, свою фірму, багато грошей, але не мав Бога. Одного дня щось його в середині заболіло, звернувся він до лікаря і після обстеження лікар йому сказав, що він хворий на рак і потрібно швидко готуватись до смерті. Цей молодий чоловік розчарований вибігає на поріг поліклініки і на весь голос кричить: «Чому мене обманули? Чому мені ніхто не сказав, що існує смерть?»

         Дорогий Брате і Сестро! Тебе ніхто не обманув, що смерті не має. Ти часто є свідком багатьох похоронів і може не задумуєшся над цим, який би ти хотів мати похорон і, найголовніше, як би ти хотів помирати.

         Отож сьогодні читаючи цей лист, подумай, як повинен виглядати похорон і як тобі потрібно приготуватись до зустрічі з Богом. Дуже часто, на жаль, багато наших похоронів є запереченням того, що ми є християнами. На цих похоронах не має нічого, що би могло засвідчити про те, що ми є віруючими людьми. Можемо навести певні приклади:

Музика. Музика є різною, веселою, сумною. Найчастіше ми з музикою веселимося на весіллі, днях народженні, випровадженні до війська, на дискотеках. Але не тоді, коли вся родина сумує і коли не час на гуляння, і коли музика перешкоджає в молитві. На цей час потрібно співати набожні пісні та відмовляти молитви за покійного.

Обіди та вечері. Гостинність – це заслуга перед Богом. Але коли найближчі сусіди збігаються на похорон заради того, щоб поїсти, то таких друзів родині померлого не потрібно. І в такому разі з похорону робиться весілля і поганство. Замість того, щоб молитись і побути біля померлого, щоб віддати йому останню пошану, то рідні бігають по кухні і по базару, щоб нагодувати все село. А тим більше коли є на похоронах випивка, то в такому разі ми не можемо казати, що ми віримо в Бога. Не раз люди говорять, щ0о їм не шкода для мами чи тата хліба. Це вже кажуть після смерті. А потрібно було за життя подумати про хліб для батьків.

Прощання з порогами. Колись люди відчуваючи близькість смерті, скликати рідних і прощались з ними залишаючи гарний родинний заповіт батька чи матері. А нині люди часто вмирають несподівано, бо без Бога і не встигають попрощатись. Тому хтось видумав прощання через те, що гойдають труну на порозі. Це не є повага до покійного, а сміховисько і дитяча невихованість.

Перевертання крісел. Люди думають, що смерть сидить на кріслі біля покійного і коли випроваджують тіло померлого з дому, хочуть таким чином вигнати смерть з хати. Це є забобони. Бо не тільки релігійної суті там не має, але й навіть культури.

Закривання дверей. Смерть ніколи не заходить дверима, а приходить у вимірі часу. Через швидке замикання дверей за покійником ми вчимо молодше покоління забобонів і життя у страшному нереальному і неправдивому житті. А часто в домі залишаються люди, які йдуть за труною і перед їхніми очима замикаються двері. Це дуже образливий жест.

Недопускання дітей до покійного. Діти повинні знати, що існує смерть і їх потрібно до цього готувати. Найкраще це зроблять батьки, які пояснюють дітям, що любов їхня триває по за границями смерті, у вічному вимірі, бо є вона від Бога. А відганяти дітей від покійного не можна, бо діти потім зростають в страху перед смертю і бояться кожної тіні.

Хліб на труні. Хліб – це святе. Хліб ми цілуємо і стараємось шанобливо споживати. А труна не є гідним місцем для хліба. Це попросту профанація Божого дару, бо хліб є символом Євхаристії.

Рушники на хресті. Оздобою та прикрасою хреста є сам Ісус Христос. Не потрібно навішувати на хрест усякі тряпки, бо хрест тоді є схожий на швабру, а не на хрест. Це є символ нашого спасіння і ми повинні в нього вдивлятись без перешкод.

Закривання дзеркал. Смерть є невидимою і не є особою, не має ані душі ані тіла. І тому в дзеркалі не можливо побачити смерть. Не потрібно на автомобілях закривати дзеркал, щоб не спричинити автокатастрофи, бо водій мусить бачити, що робиться навколо автомобіля. Так само не мусять машини їхати за похоронною процесією. Можуть сміливо випереджувати. Бо часом на кладовище потрібно йти дуже далеко і всі машини тягнуться за похороном. Це тільки людська видумка.

Промови та мітинги на кладовищі. Окрім священика ніхто не повинен проводити обряд похорону. А на всі інші промови потрібно мати дозвіл священика.

Відкрита труна під час процесії. Труна повинна бути закритою під час молитви, Літургії і процесії. Покійний не мусить дивитись з труни, бо він все бачить з Неба.

Роздавання гостинців на кладовищі. Молитись на похороні – це обов’язок усіх християн. А за обов’язок не платиться. Тому не потрібно роздавати гостинці і осмішитись перед людьми, які потім вас осудять.

Покладання їжі на гробах. Кожна їжа – це дар від Бога. Не можна їжі марнувати і залишати на гробах, бо приходять пси і розтягують все по цілому кладовищі. А тим більше не можна лити горілку на гріб, бо потрібно окроплювати свяченою водою і ставити свічку на гробі а не булочку.

І часто так є, що коли хтось помирає, то всі різні справи вирішуються відразу, а священика повідомляють в останню чергу. А мало би бути навпаки.

Отож подаємо певні правила що до похорону. Потрібно в усьому слухати священика і з ним радитись. Священик йде тільки на християнський похорон: без горілки, музики, обіду і інших забобонів та до тих людей, які мали щось спільне з Богом – ходили до костьолу, сповідались, причащались і не відреклись віри. Інакше похорон відбудеться без священика. Похорон католицький в обряді має три частини: молитва в домі померлого, Свята Меса в костьолі і молитва на кладовищі. Ці три речі мусять бути. Є різні винятки, які потрібно усталити зі священиком. Якщо запрошуєте священика на похорон, то майте на увазі, що все потрібно виконати по Божому і згідно зі вченням Церкви та вимогами обряду. Також потрібно подбати про транспорт для священика і якщо даємо пожертвування на костьол як вдячність за похорон, то не можете цього робити під час молитви, лише дискретно у вільнішому часі, чи при зголошенні похорону.

6 серпня 2012 Р. Б.

Урочистість Переображення Господнього

Дитячі Канікули з Богом - ОАЗА

Дитячі Канікули з Богом

ОАЗА

                З 14 по 22 червня 2012 року проводяться літні канікули з Богом для дітей в смт. Чернівці в Парафії Святого Миколая у Отців Маріянів під проводом Сестер Уршулянок Унії Римської. Тут якраз перебувають діти з різних Парафій. Насамперед місцеві із Чернівців, з Сокола і з Лозового, а також з Житомира, з Києва, з Бердичева, з Ружина і з Зарудинець. На даний момент на ОАЗІ є 60 дітей і 10 вихователів, священик і 3 монахині.

                Повнішу інформацію допишемо пізніше, бо ще тривають канікули. Запрошуємо до нас нових учасників.

Канікули з Богом

Канікули – весела, безтурботна і довгождана пора для дітвори. Для дітей прихожан костелу Святого Миколая кожні канікули є ще й дуже змістовними, адже це християнський дитячий відпочинок. Як розповів нам отець Антоній, восени, навесні, влітку діти подорожують, здійснюють паломництво до храмів, знаходять нових друзів, моляться, вивчають Святе Письмо, співають духовних пісень. Так здійснюється безперервність виховання, укріплюються і духовне, і фізичне здоров’я діток.

Цього літа діти поки що не поїхали до Польщі чи до моря. Адже і наша місцевість приваблює своєю мальовничою природою. Тож християнський дитячий відпочинок розпочався 14 червня у таборі «ОАЗА». Співорганізаторами відпочинку стали Отець Лаврентій Ян Жезіцький OSPPE паулін з Ружина настоятель Парафії Божого Тіла, Сестра Валентина Петровська OSU, вихователі Сестра Аквіля OSU з Києва, Сестра Людмила Бойко (Згромадження Сестер Слуг Ісуса) з Житомира, пані Оксана Петрівна Пеньківська з Ружина, пані Галина Мігаль з Городка. Допомагають їм студентки з Калинівки Віка Калюжна, Зіна Бабчинська і з Вишневого Людмила Ольшевська а також місцеві вихователі Кирилюк Юрій і Світлана.

Тут відпочивають більше 60 діток із Чернівців, Сокола, а також з Києва, Ружина, Зарудинець, Житомира, Андрушівки. Вони об’єднані в різновікові загони, які можна пізнати за кольоровою стрічечкою на грудях. Гості проживають у місцевих сім’ях.

На кожен день для дітей продумано цікавий і змістовний план. Щодня відбувається Свята Меса (Служба Божа). Після того діти виконують різні ігрові завдання, конкурси, співають духовних пісень. По обіді вони відпочивають, купаються, працюють в групах, навчаються вишивати. Малювати, витинати з паперу і готують сувеніри для місцевих священиків, кухарок і для сімей в котрих проживають. За тим іде катехеза (наука про віру), під час якої відбувається читання і тлумачення Біблії та догматів віри. Після того діти полуднують, граються, розважаються. Ось таким змістовним, цікавим і насиченим виходить кожен день.

Так, 14 і 15 червня діти зі своїми духовними наставниками й вихователями здійснили паломництво до Сокільського храму на Відпуст (храмове свято) Найсвятішого Серця Ісуса. Загальними темами літургій були «Господь – мій добрий Пастир», «Найсвятіше Серце Ісуса». Дітей навчали, щоб вони завжди говорили один одному гарні слова, і з вірою йшли до храму. 16 червня в свято Непорочного Серця Марії діти організованою ходою рушили до Павлівських ставків. Тут на Святій Месі йшлося про те, як дванадцятирічний Ісус загубився у храмі, як турбувалося за нього Материнське Серце. Навчали дітей, що потрібно робити так, як велить нам Отець Небесний. Наступного дня, в неділю, були на Святій Месі в костелі Святого Миколая. Літургію приготовляли місцеві діти, які нещодавно приступили до Першої Сповіді і Святого Причастя. Дітям розповідали про зерна, які проростають на доброму грунті. Такими повинні бути наші душі, щоб проростали на них божі слова. Такими зернятами є і діти, з яких виростуть гарні християни. Біля каплиці Матері Божої Неустанної Допомоги (на Хринівці) відбулася також виставка дитячих робіт і концерт  «ОАЗА має таланти».

У понеділок, 18 червня, нам пощастило теж взяти участь у роботі дитячого християнського табору «ОАЗА». Діти відпочивали у Вилянській стінці, де їх супроводжувала Продан Валентина. Тема Святої Меси – «Відвідини святої Єлизавети Матір’ю Божою». Під час Літургії Отець Лаврентій пояснював суть слів Ісуса: «Було вам сказано: «Око за око, зуб за зуб». А я вам кажу – не противтеся. Якщо вдарять тебе у праву щоку – підстав і другу; якщо хтось судиться з тобою за одяг – віддай йому і плащ. І хто просить у тебе – подай, і від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся. І як хто просить пройти з ним тисячу кроків, іди з ним дві»». Цими словами Ісус Христос говорить, щоби ми не противилися злу, не робили помсти. Діти молились за благодать Церкви, за Святішого Отця Папу Римського, священиків, монахинь, за свою державу і політиків, за померлих, за всіх людей і за себе, щоби могти прославляти Господа не тільки молитвою, але й щоденною працею і допомогою ближньому. Діти принесли свої дари: квіти, свічу, воду, вино, чашу, хостію. З благоговінням приступили вони до Святого Причастя. Дарували один одному мир, обмінюючись дружніми потисками рук. Служба Божа закінчилася благословінням. Відбулася вона на затишній галявині, просто неба, у дуже гарному гітарному супроводі Сестри Аквілі.

Невдовзі гарячий обід привезли отець Антоній і сестра Цецілія. Діти зі смаком пообідали і подякували їм, а також кухаркам Зої Сафтюк, Аліні Петровській та іншим помічницям, які турбуються про смачну їжу для діточок. Після обіду і відпочинку діти влаштували справжній концерт. Вони дуже гарно співали, акомпанував на акордеоні Отець Лаврентій. Щоденно дітям вивозять обід на природу Отець Антоній, Сестри Уршулянки і працівники костелу.

19 червня темою літургії стало «Різдво Христове». На катехезі дітей навчали любити своїх ворогів.

20 червня діти відвідали с. Лозове. Від щирого серця дякуємо Барановській Леоніді Іванівній, директору школи і Продану Вячеславу Анатолійовичу, голові селищної Ради за прекрасне прийняття дітей і зорганізування Святої Меси, обіду і концерту. Дякуємо кухаркам пані Антоніні і пані Валентині за смачний обід, вчителю музики Семенюку Анатолію Григоровичу за дискотеку для дітей і Барановському Миколаю Миколайовичу за тиху скромну і ефективну допомогу при організуванні відпочинку дітей в Лозовому. Темою дня було – «День жертвування Ісуса в Єрусалимському храмі». Так потрібно жертвувати йому свою волю. У четвер діти взяли участь у похоронах пана Анатолія Тарнавського, дідуся Тарнавського Ярослава, який завжди з діточками їздив на ОАЗИ. А тим разом мусив доглядати хворого дідуся. Пан Анатолій був людиною великої справжньої віри, своє серце повністю віддавав Богу і костьолу, допомагав у віднові каплиці і костелу в Чернівцях. На похоронах було троє священиків: Отець Антоній Андрущишин MIC, настоятель Парафії Святого Миколая і його вікарій Отець Альберт Галецький MIC, а також Отець Лаврентій, та Сестра Валентина – родичка покійного. А після обіду діти мали Святу Месу в храмі, під час якої йшла мова про тишу і пробачення в світлі Молитви Господньої «Отче Наш». Катехеза мала тему – «Зрілість дитини Божої». У п’ятницю, 22 червня, «Скарби на землі і на небі». Цікава зустріч з Сестрами Уршулянками Унії Римської, про покликання священиків, монахів. Коли готувався матеріал, в таборі були заплановані поїздки в Лозове, на Червону долину та інші цікаві місця часто плановані спонтанно. Дякувати Богу і добрим людям, все гарно вдалося.

Ось такою благою вістю про дитячий християнський відпочинок при Чернівецькому костелі Святого Миколая поділилися ми сьогодні з читачами. Святі Отці і Сестри з цієї нагоди хочуть подякувати усім добродіям, оф’яродавцям, людям котрі молились за ОАЗУ, кухаркам, тим хто приймав дітей на ночівку, а також велика подяка депутату обласної ради В.В. Беню, і усім прихожанам, які складали свої пожертви коштами, продуктами, працею. Ці люди мають у своєму серці Бога.

«А де живе Бог?» - з таким питанням звернувся Отець Лаврентій до дітвори. І почув багато дитячих відповідей, кожна з яких, безумовно, є правильною: там, де віруючі люди; у храмі; де панує любов і злагода, у наших домівках; у наших серцях. Отже, добрі християни виростуть із цих ще малих діток-зерняток. Бо чисті в них душі, а ще Бог дав їм чудових наставників, які не шкодують усіх своїх сил і любові для кожної дитини. Бажаємо їм і всім людям Божої благодаті, довголіття, миру і спокою.

Світлана Мельник, CZERNIWCI

foto      https://picasaweb.google.com/100583746524787496093/OAZAWCzerniowcach1422Czerwca2012?locked=true

запрошуємо молодь: - на XV паломництво Мелітополь-Запоріжжя

Любі Друзі!

Усе наше життя – це подорож з Христом до Бога Отця. Він Сам підтримує нас на цьому шляху. Нещодавно закінчився Перший Всеукраїнський Євхаристійний Конгрес, коли ми глибше замислювались над цією таємницею. Хочемо і надалі жити в тісній єдності з Христом і глибше пізнавати Його. Тому

запрошуємо молодь:

-   на XV паломництво Мелітополь-Запоріжжя, яке відбудеться з 29-го липня по 5-те серпня 2012 року

-    та на V Зустріч Молоді Харківсько-Запорізької Єпархії, яка відбудеться 5-6 серпня 2012 року в м. Запоріжжя.

Зустріч та паломництво пройдуть під гаслом: «ОТЕЦЬ МІЙ ДАЄ ВАМ ХЛІБ ПРАВДИВИЙ З НЕБА»

«Ісус же сказав їм: Істинно, істинно кажу вам: Не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець мій дає вам хліб правдивий з неба» (Ін 6:32).

Зустріч з Богом здійснюється в Христі. У Ньому дане нам життя - в Його Людяності ми відчуваємо любов, яку відчуває до нас Бог. Приблизно так, як Христос покликав Апостолів, Він кличе кожного з нас. Він кличе нас, і поклик Його передається в Ісусі Христі.

Ісус хоче бути з нами, супроводжувати нас, як Своїх учнів по дорозі в Еммаус. Він вказує нам дорогу, по якій треба йти. Він дає нам сили!

Любий друже! Зараз важливо нам бути разом, бо разом ми сильніші, разом ми можемо говорити про те, що для нас є важливим, дарувати один одному усмішки і разом прославляти Господа. Запрошуємо тебе приєднатися до нас!

Тебе чекають старі і нові друзі, конференції та бесіди в малих групах та ... невеликий сюрприз.

Неділя - 05 серпня

9-00 початок реєстрації учасників зустрічі молоді в Санктуарії Бога Отця Милосердного (вул. Заводська, 21а, храм знаходиться в парку Пушкіна справа від цирку)

10-30 - усі бажаючі можуть приєднатися до прочан, початок процесії з вул. Вербової, 11

12-00 - урочиста Меса в Санктуарії Бога Отця Милосердного

Переїзд автобусами до місця проживання

Обід

Відкриття зустрічі молоді

Конференція

Обговорення конференції в малих групах

Вечірня програма

Понеділок - 6 серпня

Ранкова молитва

Сніданок

Робота в малих групах

12-00 Свята Меса

Обід

Прогулянка на катері

Відїзд учасників додому

Правила поведінки на зустрічі молоді

Прохання до всіх учасників зустрічі пам'ятати про:

1. Молитовний настрій і особистий внесок у спільне прославлення Бога;

2. Відношення з пошаною до Святих Таїнств;

3. Обов'язкову участь у всіх пунктах програми та пунктуальність;

4. Під час молитви та конференції ставити мобільний телефон на беззвучний режим;

5. На час зустрічі відмовитися від куріння та алкогольних напоїв;

6. Гідний християнський зовнішній вигляд;

7. Поважне ставлення до всіх, організаторів та учасників зустрічі.

Вік учасників від 16 до 35 років.

Внесок при реєстрації 30 гривень.

Обов'язково візьми з собою:

- посмішку

- гарний настрій

- Розарій

- туристичний килимок

За більш детальною інформацією звертайтеся за телефонами в м. Запоріжжі

(061) 213-33-33 офіс;

(061) 218-58-49 або 097-561-91-77 о. Андрій Попов

066-734-96-25 Олена Дворкіна

ОБОВ'ЯЗКОВО!!!! Необхідно підтвердити свій приїзд до 23 липня, через священика вашої парафії, або зателефонувавши чи написавши нам.

Зустріч організовується з благословення єпископа-ординарія Мар'яна Бучека

АДОРАЦІЯ НА СВІТОВИЙ ДЕНЬ МОЛИТОВ ПРО ОСВЯЧЕННЯ СВЯЩЕНИКІВ 15.06.02012 Пісня на виставлення: № 217 (В гору серця) Господи Ісусе Христе, сьогодні, в урочистість Твого Пресвятого Серця ми також переживаємо Всесвітній День Молитов про освячення священиків. Стаємо перед Тобою, укритому в знакові хліба і вдивляємося в Твоє списом пробите Серце (пор. J 19,37) і одночасно просимо про святість для всіх священиків. Святий Йоан Марія Віанней часто підкреслював, що священство – це любов Серця Ісуса. Блаженний Йоан Павло II пояснював це порівняння: «Спостерігаючиза працею серця, ми можемо збагнути, що воно виконує дві важливі функції: одержує кров з організму, коли стискається, та розподіляє її по всьому організмові, коли розтискається. У цьому спрощеному механізмі, ми спостерігаємо істоту нашого священицького служіння. Життєдайну кров відкуплення ми черпаємо з любові Бога в Христі, щоб пізніше передавати її всьому духовному організму Церкви, через наше служіння». О, як величне священицьке покликання! Господи, Ти зробив нас, служителями Тіла і Крові Своїх!» (Св. Катерина з Сієни, «Діалог про Божественне Провидіння», глава 116). Тиша Про цю величність нам нагадує святий Йоан Марія Віанней: «О, який же священик великий! Зрозумівши це, він міг би померти... Після Бога священик є усім!...Він в повному обсязі зрозуміє це тільки на небі». Святий ЙоанХризостом («Про священство») навчав Церкву: «Священство (…) звершується на землі, але належить воно до небесних речей. Така є його гідність, цієї гідності не встановила людина, ані ангел, ані архангел, ані жодна інша сотворена сила, але сам Утішитель, і ті, які залишаються в тілі, схильні також до цього ангельського служіння. Тому священик має бути настільки чистим, так мовби він знаходився в небі, серед усіх Небесних Істот. Пісня до Серця Господа Ісуса (Oremus) Сьогодні під час Літургії Слова ми почули слова святого Павла, Апостола народів: «Брати! Мені, найменшому з усіх святих, дана ця благодать: благовістити між язичниками незбагненне багатство Христа» (Еф 3,8). Це правда, що ніхто так як він, не відчув Христового вибору, отриманого даром. Подібно говорив і святий Петро: «Відійди від мене Господи, бо я грішна людина» (пор Лк 5,8) Це велика тайна, – скаже до священиків Йоан Павло ІІ – Христос не боявся вибирати Своїх служителів з-посеред грішників. Це нас заохочує переживати дар Христового Служіння в повноті вдячності. Ми самі на ніщо не заслужили, все є благодаттю! Наше священство носимо однак в глиняних посудинах. Ми є свідомі цього! Наші слабкості та гріхи не можуть затьмарити величі священства. Свідомість власних слабостей вчить нас покори та віддання нашого служіння самому Господу. Досвід обох Апостолів заохочує нас до цілковитого уповання на Боже Милосердя, щоб зі щирим каяттям ми довірили Йому свої слабкості, та з допомогою Його благодаті могли ввійти наново на дорогу святості. «Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, Бо Господь моя сила й моя пісня, Він – моє спасіння»(Іс 12,2) Блаженний Папа Йоан Павло II в листі до священиків на Великий Четвер у 2001 році писав: «Ми стурбовані відсутністю прозорості серед політиків: егоїзмом лідерів; хабарництвом у різних інститутах; відсутністю компетенції серед вчителів та викладачів; незрілістю батьків; нашою фізичною і моральною слабкістю. У цій ситуації, ще більше нас має турбувати відсутність святості життя та вірність нашому покликанню до священства. Тільки священики, несучи у своєму житті Святість Бога, мають можливість вивести людське суспільство із смертної пастки гріха і освятити релігійне, політичне, економічне, культурне, сімейне та особисте життя віруючих». Ми знаємо, що у Таїнствах Церкви, діє Божественна благодать (exopereoperato), ми покликані бути її активним знаряддям (exopereoperantis). Іншими словами, Бог розраховує на нас, на нашу відданість і вірність, щоб Він міг творити дива в людських серцях. Це ставить на нас особливу відповідальність. Святість і ревність ЙоанаВіаннея привела до великого навернення у Франції та в Європі. Маленька місцевість Арс стала, «лікарнею душ», що оздоровлює з духовної патології усю країну, пригадує Блаженний Папа у вищезгаданому листі до священиків. Пісня до Серця Господа Ісуса (Oremus) Приймаючи Таїнство Священства ми відгукнулися на покликання не тільки до особистого зростання у святості, але також на запрошення стати «служителями освячення» для наших братів і сестер. Префект Конгрегації в справах Духовенства в листі до священиків також згадує, що Церква потребує святих, які живуть «у Серці Ісуса» і тих, хто буде радісним свідком Тринітарної Любові Бога. Священикам, щоб служити Церкві та світу, необхідно бути святими! Ми повинні молитися – закликає блаженний Папа Йоан Павло ІІ – аби Господь у Своєму Провидінні, пробудив у наших серцях великодушне відродження ідеалів відданості Христу, які є фундаментом нашого священицького служіння. Співаючи Літанію до Твого Пресвятого Серця, будемо просити, щоб з цього джерела Божої доброти ми отримали щедрі благодаті (колекта). ЛІТАНІЯ ДО ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ІСУСА Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй! Христе, почуй нас! Христе, вислухай нас! Отче Небесний, Боже, помилуй нас! Сину, Відкупителю світу, Боже, Духу Святий, Боже, Свята Трійце, Єдиний Боже, Серце Ісуса, Сина Предвічного Отця, Серце Ісуса, в лоні Діви Матері Святим Духом утворене, Серце Ісуса, зі Словом Божим сутнісно з’єднане, Серце Ісуса, безмежної величі, Серце Ісуса, святине Божа, Серце Ісуса, храме Всевишнього, Серце Ісуса, доме Божий і брамо неба, Серце Ісуса, палаюче вогнище любові, Серце Ісуса, справедливості і любові скарбнице, Серце Ісуса, доброти і любові повне, Серце Ісуса, чеснот усяких бездонна глибінь, Серце Ісуса, всякої слави найдостойніше, Серце Ісуса, Царю та устремління всіх сердець, Серце Ісуса, в якому всі скарби мудрості та знання, Серце Ісуса, в якому перебуває вся повнота божественності, Серце Ісуса, яке Отець собі дуже вподобав, Серце Ісуса, з повноти якого всі ми отримали, Серце Ісуса, прагнення одвічних висот, Серце Ісуса, терпеливе і багате милосердям, Серце Ісуса, щедре для всіх, які до Тебе взивають, Серце Ісуса, джерело життя і святості, Серце Ісуса, ублагання за гріхи наші, Серце Ісуса, людськими зневагами переповнене, Серце Ісуса, за провини наші сокрушене, Серце Ісуса, аж до смерті слухняне, Серце Ісуса, списом пробите, Серце Ісуса, джерело всякої розради, Серце Ісуса, життя і воскресіння наше, Серце Ісуса, мир і примирення наше, Серце Ісуса, жертво за грішників, Серце Ісуса, спасіння тих, хто на Тебе уповає, Серце Ісуса, надіє тих, хто в Тобі вмирає, Серце Ісуса, насолодо всіх Святих. Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас! Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас! Агнче Божий, що береш гріхи світу, помилуй нас! С. Ісусе, тихий і смиренний Серцем. В.Вчини серця наші подібними до Твого. Молімося Всемогутній, Вічний Боже, поглянь на Серце Твого наймилішого Сина і на славу та відшкодування за гріхи, яке Він Тобі складає від імені грішників. Змилуйся над тими, хто просить Твого милосердя, і милостиво прости їх в Ім’я Твого Сина, Ісуса Христа, котрий з Тобою живе і царює на віки вічні. Амінь. АКТ ПРИСВЯЧЕННЯ ЛЮДСЬКОГО РОДУ ПРЕСВЯТОМУ СЕРЦЮ ГОСПОДА ІСУСА С. О, Ісусе наймиліший, Відкупителю людського роду, поглянь на нас, що в найглибшій покорі падаємо ниць перед Твоїм ликом. В.Ми — Твоя власність і Тобі хочемо належати. С. Ось сьогодні кожен з нас віддається Твоєму Пресвятому Серцю, щоб ще міцніше з’єднатися з Тобою. Багато людей Тебе зовсім не знають, багато відвернулося від Тебе, погордувавши Твоїми заповідями. Змилуйся над ними всіма, о Ісусе Всемилостивий, і притягни всіх до свого Пресвятого Серця. Господи! Будь Царем для усіх нас: не тільки для вірних, які ніколи не віддалялися від Тебе, а й для марнотратних синів, які від Тебе відійшли. В.Вчини, щоб вони якомога швидше повернулися до дому Отця і не загинули від злиднів і голоду. С. Царюй над тими, яких ввели в оману помилкові погляди чи роз’єднала ворожнеча; приведи їх до пристані правди та єдності віри, щоб якнайшвидше стала одна вівчарня й один Пастир. Господи, уділи всім народам ладу і спокою. Вчини, щоб по всій землі, від краю до краю, лунав один голос: В.Слава Божественному Серцю, через яке прийшло нам спасіння, Йому честь і слава навіки. Амінь. Пісня на благословення: № 225 (В гору серця) Пісня на прославлення: № 310 (В гору серця)