Дорогий Отче!
Твоє священство потрібне сучасному світу.
Твої руки потрібні, щоб уділяти Святих Таїнств.
Твої ноги потрібні, щоб йти до загублених, покалічених і поневолених людей.
Твої уста потрібні, щоб проголошувати Євангеліє.
Ти потрібний, щоб свідчити, що Бог – Любов.
Священицьке життя – це постійна жертва любові. Кожен з нас складає себе в жертву Богові, служачи іншим людям. В дарі священства кожний з нас має бути тією пасхальною свічкою, яка, спалюючись, дає світло і тепло.
Тому бажаю Тобі спалюватися кожного дня з любові до Бога і до ближніх, щоб після Твоєї земної мандрівки Господь – Єдиний і Вічний Священик – прийняв Твоє жертовне життя і обдарував вічною нагородою.
