СВЯЩЕНИК – ХТО ВІН? ЯКИЙ?

СВЯЩЕНИК – ХТО ВІН? ЯКИЙ?

Одна жінка під час Святої Меси стала свідком того, що її збентежило: священик чхнув. Згодом вона зізналася: "Я ж гадала, що священик – це хтось такий, хто й не чхає…" Саме так і виникають крайнощі сприйняття: або у своїй уяві домальовуємо священикові сяючий німб, або ж, навпаки, сприймаємо його такою собі "пересічною людинкою", яка має купу вад і всім усе винна.

 

То хто він – священик? Чи має він своє власне життя? Чи страждає він? Чого він очікує від Бога та людей? І взагалі – "чи він чхає"? На ці питання дає відповіді о. Юзеф АВГУСТИН  SJ.

Чи священик може теж потрапити до пекла?

Як і кожна людина. Ми, священики, так само переживаємо спокуси й загрози, як і всі інші.

З яких гріхів частіше за все сповідаються священики? Чи з таких само, як і кожен смертний?

Визнання під час сповіді не можуть бути сприйняті як соціологічне дослідження. Якщо маємо такі само спокуси, як усі, то й гріхи маємо, як усі. Канцлер курії в Катовіце (Польща) отець Ольшовський серед найважливіших проблем священика назвав такі: легке залишення священства, зловживання алкоголем, сексуальні проблеми, вигоряння, фрустрація, депресія. Усе це пов’язане з моральними проблемами. Якщо священик не молиться – така поведінка й постава приходять автоматично.

Як священик може знайти час на молитву, якщо він зазвичай виконує в дієцезії декілька функцій одночасно, щось організує, викладає катехизу і мало спить?..

Якщо священик має трохи серця для Бога, то його перевтома не зашкодить у молитві. Ми ж можемо відпочити в Бозі, довіривши Йому свою втому. Це і є відпочинком. Якщо хтось каже, що має багато роботи й через це не молиться, то сам себе обдурює. Ми не молимося – або молимося мало, – через те що нехтуємо Богом, а власну працю вважаємо за важливішу від Нього.

Церква повчає, що священиками є всі охрещені, але тільки вибрані висвячені священики можуть відправляти Євхаристію, сповідати. Чи це особливе вирізнення не призводить до того, що священикам важче бути покірними?

Не в цьому головна проблема… Буває так, що голова держави смиренний, а шкільний прибиральник, маючи ключі від шафок, підкреслює свою владу. Ми забагато говоримо про священство як про обраність, помазання, владу, а мало – як про службу, посвячення, жертовність. У малих містечках і по селах ми маємо занадто багато престижу, суспільного значення, влади і, якщо не вміємо цим правильно користуватися, то це нас псує.

Домініканець о. Бадені стверджує, що найважчим у священицькому житті є відсутність жінки. Чи це так?

Ні, я так не вважаю. Найважчим у житті священика є відсутність сенсу життя, остаточної мети. Напевно, о. Бадені, кажучи так, був певен, що кожний священик знає, навіщо живе і чому став священиком. Але це не для всіх очевидне. Священик може загубити сенс життя і забути, навіщо прийняв свячення. Сенс життя здобувається кожного дня, іноді до "кривавого поту чола", як Ісус у Гетсиманському саду. Колись я провадив реколекції для одного священика, який мав проблему з дотриманням целібату. Спочатку він неохоче брав у них участь, але сталося чудо. Коли він переміг себе самого, то молився, як дитина, а під кінець привселюдно визнав: "Упродовж багатьох років я був невіруючим священиком…" Отже, то була не проблема целібату, а проблема віри. Якщо Мене любите, виконаєте мою заповідь, – сказав Ісус (Йн 14, 15).

Але ж Ви визнаєте, що існує проблема жінки в житті священика?

Любов до жінки, батьківство, якщо вільно обране, – це найпрекрасніший досвід чоловіка тут, на землі. Коли ми зрікаємося цього, то болісно переживаємо цю відсутність. Удавання, що проблеми не існує, призводить до неприродного придушення потреби в людській любові. Це своєю чергою породжує негативні наслідки: жадобу до влади, власності, чуттєвої насолоди тощо. Але жінка не є для чоловіка остаточною метою… Проблема самотності священика трохи глибша і має складні причини.

Бенедикт ХVІ також закликає до молитви за священиків. Навіщо молитися за священиків? Це ж ми зазвичай просимо їх про молитву за інших.

Перед Богом ми всі заступаємося за всіх. Також і чернецтво, члени інституцій богопосвяченого життя, чиїм покликанням є молитва за весь світ та Церкву, теж потребують молитви. Навіщо молитися за священиків? Аби вони знали про те, що у своїй боротьбі, перемогах та падіннях вони не самотні. Ця молитва має їх мобілізувати й підтримати.

о. Юзеф АВГУСТИН  SJ