Тоді, коли тебе просить Бог, відчуваєш різницю?
На березі Генезаретського озера стояв човен. Дорогі у Христі, цей човен може стати для кожного з нас ключовим предметом у наближенні до розуміння важливості віри, яка деколи може поставити під сумнів людський досвід. Якщо би досвід не передавався з покоління в покоління, то кожній людині потрібно було би розпочинати все спочатку і не було би такого прогресу, який є сьогодні. Досвід – це велика цінність, але ця цінність деколи, стає перешкодою в прогресі. Абсурд?Ісус підійшов і попросив Симона дозволити проповідувати із човна. Ще такого не ніхто не бачив, щоб хтось розказував про Бога у такий спосіб. Але Петро тут не перечив. Відразу погодився, може він не встиг до кінця зрозуміти, що хотів Ісус? Ісус говорив дивні речі, але в них хотілось вірити. Це не було щось нове, бо часто повторював, що він прийшов лише доповнити закон. Ісус не заперечував досвід минулих праотців і патріархів. Це було щось на зразок оновлення. Симон не був красномовним і не дуже розумівся в проповідництві. Він був рибаком і в цьому він розумівся добре. Слухати Христа йому було любо. Експеримент із човном теж пішов добре, і човен Петра увійшов в історію: це була проповідальниця Месії.
Месія на цьому не зупинився. Він мав ще одне прохання, яке було ще більш незвичним.
Досвід допомагає і перешкоджає
Коли Ісус закінчив проповідувати, то звернувся до Симона із наступним проханням: “Відчали на глибінь та й закиньте Ваші сіті на ловитву” (Лк. 5, 4). Поставити себе в черговий раз на сміх? У першому випадку можна було оправдати, що човен не проповідальниця, але була потреба і це було найкращим рішенням. Але після невдалої ловитви, найкраще піти відпочити, змирившись із невдалим днем.
Петро запротестував: “Господи, ми цілу ніч ловили рибу і нічого не впіймали: хіба хтось у білий день ловить рибу?” Петро, досвідчений рибалка, говорив із свого власного досвіду та за наукою інших. Його можемо зрозуміти. Дуже часто ми, як і Петро, пригадуємо Богові багато аргументів з нашого минулого чи з досвіду інших людей. І кажемо: “а хіба це можливо?”
Наш досвід може стати перешкодою у вірі. Спогади, переконання і все інше можуть легко найти причину і заперечити тому, що нам пропонує Бог.
Приклад із тим, як нам буває важко простити людині нам явно показує цю трудність. Господь нам каже: “прощати!”, а наш досвід каже: “це вже робив і не допомогло”. Ось ми і стоїмо на роздоріжжі, як Петро.
Коли Ісус закінчив проповідувати, то звернувся до Симона із наступним проханням: “Відчали на глибінь та й закиньте Ваші сіті на ловитву” (Лк. 5, 4). Поставити себе в черговий раз на сміх? У першому випадку можна було оправдати, що човен не проповідальниця, але була потреба і це було найкращим рішенням. Але після невдалої ловитви, найкраще піти відпочити, змирившись із невдалим днем.
Петро запротестував: “Господи, ми цілу ніч ловили рибу і нічого не впіймали: хіба хтось у білий день ловить рибу?” Петро, досвідчений рибалка, говорив із свого власного досвіду та за наукою інших. Його можемо зрозуміти. Дуже часто ми, як і Петро, пригадуємо Богові багато аргументів з нашого минулого чи з досвіду інших людей. І кажемо: “а хіба це можливо?”
Наш досвід може стати перешкодою у вірі. Спогади, переконання і все інше можуть легко найти причину і заперечити тому, що нам пропонує Бог.
Приклад із тим, як нам буває важко простити людині нам явно показує цю трудність. Господь нам каже: “прощати!”, а наш досвід каже: “це вже робив і не допомогло”. Ось ми і стоїмо на роздоріжжі, як Петро.
Тоді, коли просить Бог
Потрібно тут зауважити, що до нього говорив сам Господь, а не проста людина. Потрібно і нам зауважити, що до нас говорить сам Господь!
Коли ми шукаємо різні оправдання, Господь не відповідає цим самим, не заперечує нам і не переконує нас. Він просто нас просить!
Маючи вільну волю, Ми можемо повірити у те, що “Неможливе в людей, можливе є в Бога” (Лк. 18, 27). Але як бути із нашим минулим? Нашими знаннями, досвідом та іншими здобутками людства? Дуже часто наш минулий досвід нам допомагає уникнути помилок і покращити все те, що ми робили до цього часу.
Цьому зперечити неможливо, так як не можна заперечити, що Бог нас ніколи не обманув і нікому не зробив щось погано!Наш досвід може стати перешкодою у вірі. Спогади, переконання і все інше можуть легко найти причину і заперечити тому, що нам пропонує Бог.
Приклад із тим, як нам буває важко простити людині нам явно показує цю трудність. Господь нам каже: “прощати!”, а наш досвід каже: “це вже робив і не допомогло”. Ось ми і стоїмо на роздоріжжі, як Петро.
Однак Петро послухав, і попри всі свої аргументи та передбачення, в сітях знайшов багато риби.
А ми?
Що ми зробимо? Кого ми послухаємо? Кому довіримо ми своє життя? Ми відчуваємо різницю між тим, коли до нас говорить Бог і тим, коли говорить проста людина?
Якщо довіряти Богові, то спочатку потрібно навчитись слухати Бога. Слухати у кожній хвилині твого життя, а далі закидати сіті туди, де погані люди навіяли тобі, що там вже нічого доброго не буде! Господь дає надію там, де наш досвід чи досвід інших людей заперечує зміну на краще.
І що робити із нашим досвідом, щоб він нам допомагав?
Один мудрець сказав: перед тим, як вживати розум, очисти його від всього, що шкодить йому приймати мудрі рішення. Саме тоді будеш мати досвід, що буде тоді корисним і не буде перешкоджати у вірі!
Потрібно тут зауважити, що до нього говорив сам Господь, а не проста людина. Потрібно і нам зауважити, що до нас говорить сам Господь!
Коли ми шукаємо різні оправдання, Господь не відповідає цим самим, не заперечує нам і не переконує нас. Він просто нас просить!
Маючи вільну волю, Ми можемо повірити у те, що “Неможливе в людей, можливе є в Бога” (Лк. 18, 27). Але як бути із нашим минулим? Нашими знаннями, досвідом та іншими здобутками людства? Дуже часто наш минулий досвід нам допомагає уникнути помилок і покращити все те, що ми робили до цього часу.
Цьому зперечити неможливо, так як не можна заперечити, що Бог нас ніколи не обманув і нікому не зробив щось погано!Наш досвід може стати перешкодою у вірі. Спогади, переконання і все інше можуть легко найти причину і заперечити тому, що нам пропонує Бог.
Приклад із тим, як нам буває важко простити людині нам явно показує цю трудність. Господь нам каже: “прощати!”, а наш досвід каже: “це вже робив і не допомогло”. Ось ми і стоїмо на роздоріжжі, як Петро.
Однак Петро послухав, і попри всі свої аргументи та передбачення, в сітях знайшов багато риби.
А ми?
Що ми зробимо? Кого ми послухаємо? Кому довіримо ми своє життя? Ми відчуваємо різницю між тим, коли до нас говорить Бог і тим, коли говорить проста людина?
Якщо довіряти Богові, то спочатку потрібно навчитись слухати Бога. Слухати у кожній хвилині твого життя, а далі закидати сіті туди, де погані люди навіяли тобі, що там вже нічого доброго не буде! Господь дає надію там, де наш досвід чи досвід інших людей заперечує зміну на краще.
І що робити із нашим досвідом, щоб він нам допомагав?
Один мудрець сказав: перед тим, як вживати розум, очисти його від всього, що шкодить йому приймати мудрі рішення. Саме тоді будеш мати досвід, що буде тоді корисним і не буде перешкоджати у вірі!
Немає коментарів:
Дописати коментар