Парафія Пресвятої Діви Маріі Неустанної Допомоги, Бровари

Парафия Божьей Матери Ченстоховской. Мариуполь.

субота, 12 квітня 2014 р.

Хресна Дорога в Ружині – 12 квітня 2014

Міжконфесійна Хресна дорога у Ружині та Зарудинцях


Як повідомляла наша газета, минулої суботи відбулась Хресна дорога вулицями Ружина, а у неділю – Зарудинцями. У Ружині було заплановано, щоб віруючі пройшли з молитвами вулицями О.Бурди від Костьолу Божого Тіла до церкви Протестантів-Баптистів і хід завершився молебнем у православній церкві Київського патріархату, що по вулиці Партизанській. Але, у зв’язку із погодніми умовами, маршрут було змінено. Він проліг від Костьолу, потім по вулиці, що біля адмінбудинку і по вулиці Партизанській. У хресній ході взяли участь віруючі Вселенської церкви і православні. Організували і провели Хресний хід о. Лаврентій Ян Жезіцький, о. О.Кушлак, о. Андрій і сестра М.Юстина Солтис (BPS). Хресною дорогою Ісус проніс свій хрест на Голгофу, де був розіп’ятий. Ця дорога сповнена мук, страждань і збиткувань. Вселенська Церква її матеріалізувала у вигляді 14 символічних вимушених зупинок, на яких Ісус падав під вагою своєї ноші, де над ним збиткувалися, зривали одежу, били і, нарешті, розіп’яли. Всі ці зупинки з відповідними молитвами були нагадані віруючим у Хресному ході.
Розпочався Хресний хід у костьолі Божого Тіла де о. Лаврентій прочитав настановчу молитву, подякував християнам, що знайшли можливість взяти участь у молебені, і запросив всіх до церемонії. Від першої до останньої зупинки прихожани по черзі несуть хрест.
Перша зупинка (стація) відбулась на костьольній площі. Це початок страждань Ісуса, де Пилат видав Його на розтерзання здичавілій юрбі. На початку стації віруючі промовляють: «Поклоняємося Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через Хрест Свій відкупив світ». Читається стих з Євангелії від Марка:
«А вони ще гірше кричали: «Розіпни Його». Тоді Пилат, бажаючі догодити юрбі, відпустив їм Вараву, Ісуса ж, побичувавши, видав, щоб його розіп’яли». Проголошується роздум: «Не суди». Всі моляться «Отче Наш», «Радуйся, Маріє…», «Слава Отцю».
Під кінець стації віруючі промовляють: «Ти, що за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами. І Ти, котра з Ним терпіла, Мати страждальна, молися за нами. Причинись, Мати, за нами, до Тебе ми прибігаєм».
Друга зупинка. На ній Ісус бере хрест на себе. Гуртом моляться згадані молитви. З Євангелії від Марка читається стих: «Коли над Ним наглумилися, зняли з Нього багряницю й одягли його в одежу. Опісля ж повели його на розп’яття». Роздум: «Не кривди».
На третій вимушеній зупинці Ісус падає перший раз під хрестом. З книги пророка Ісаї читається стих: «Та Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою, провини нас усіх Господь поклав на Нього». Роздум: «Піднось на духу!»
Четверта зупинка символізує зустріч Ісуса зі своєю ма-тір’ю. Стих з Євангелії від Луки гласить: «Симон же сказав до Його Матері Марії: «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу. Мати його зберігала всі ці слова у своїм серці». Роздум: «Будь, як мама».
П’ята зупинка, Симон з Киринеї допомагає Ісусові нести хрест. Священики, с. Юстина, прихожанка О.Пеньківська по черзі читають стихи з Євангелії, моляться, між зупинками всі гуртом виконують молитовні піснеспіви. Читається стих з Євангелії від Марка: «Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести Його хрест. І привели його на місце Голгофу, що значить Череп-місце». Роздум: «Будь ближнім».
На шостій зупинці Вероніка витирала закривавлене Ісусове обличчя. У книзі пророка Ісайі сказано: «Не було в Ньому ні виду, ні краси – ми бачили Його – ні вигляду принадного не було в ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав страждання; немов людина, що перед нею обличчя закривають». Роздум: «Будь чистим».
І ось остання чотирнадцята зупинка. Хреста розіп’яли. Він помер. Його кладуть до гробу. Читається стих з Євангелії від Марка: «Йосиф Ариматейський обгорнув тіло Ісусове полотном і поклав його у гроб, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу; Марія ж, Магдалина й Марія, Мати Йосифа, дивились, де Його покладено». Роздум: «Люби життя». Прихожани моляться в наміренні Святішого Отця, щоб отримати повний відпуст. «Отче наш… Радуйся, Маріє…, Вірую…».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні, Амінь. Виконується коронка до Божого милосердя. Всі у смутку заходять до Каплички, що на вулиці Партизанській. І, ніби, поділяючи людський біль, за-плакало небо. Його сльози густо падали на землю, даючи їй життєдайну родючу силу.
Настоятель храму о.Андрій радо зустрів прихожан двох конфесій, прочитав невеличку проповідь, зазначивши, що найбільше прославити Бога у цьому житті ми можемо лише виконанням Його святої волі. Саме цьому вчить нас своїм прикладом наш Божественний Спаситель.
Прихожани цілують ікони, що біля вівтаря, Святий Хрест в руках о. Андрія, а він благословить їх на добрі діла в ім’я Господнє.
Хресний хід завершився. І, ніби на замовлення, виплакавшись, припинило лити сльози небо, ніби подякувало людям за їх щирий, сповнений віри і шани до Господа нашого Ісуса Христа, вчинок.
Ф.ГРОЗОВСЬКИЙ





Запрошуємо переглянути фотогалерею 

>>> тут <<<

Немає коментарів:

Дописати коментар

Парафія Матері Божої з Люрд в с. Зарудинці

Парафія Матері Божої з Люрд в с. Зарудинці