Парафія Пресвятої Діви Маріі Неустанної Допомоги, Бровари

Парафия Божьей Матери Ченстоховской. Мариуполь.

пʼятниця, 18 квітня 2014 р.

Велика п'ятниця

Велика (страсна) п'ятниця — п'ятниця Великого або Страсного тижня, два дні перед Великоднем. Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та похованню.

Страта на хресті

Розп'яття на хресті було найганебнішою стратою. Такою смертю страчували : розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Окрім нестерпних болів у всіх частинах тіла і страждань, розп'ятий відчував страшну спрагу. Коли все було приготовлено, воїни розіп'яли Ісуса Христа. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». При хресті Спасителя стояли Матір Його, апостол ІванМарія Магдалина і ще декілька жінок, які вшановували його. Ісус Христос, побачивши Матір Свою і Івана, якого особливо любив, говорить Матері Своїй: «Жінко, ось син Твій». Потім говорить Івану: «Ось мати твоя» (Ів. 19:27). Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як Спаситель був розп'ятий сонце затьмарилося і настала темрява всією землею, і тривала до самої смерті Спасителя. В Євангелії від Івана сказано: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».

Літургія

У Велику п'ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові. У середині дня відправляється вечірня з чином виносу плащаниці. Ввечері у Велику п'ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці. Велика П'ятниця — день суворого посту. Існує традиція не їсти у Велику п'ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду.

Традиція

В п'ятницю напередодні свята Пасхи розіп'яли Ісуса Христа. Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало біля 2-ї години пополудні. Існував звичай у Страсну п'ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви. Це був гарний звичай: в огорожі біля церкви в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені, і панував спокійний урочистий настрій. На Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями. Повернувшись із церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустоюкартоплеюогірками. Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски (зазвичай це і робили саме у Страсну п'ятницю) та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх. За народним віруванням, у Страсну п'ятницю не можна співати — гріх. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати. У багатьох країнах світу Страсна п'ятниця — вихідний день. Православні і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну п'ятницю — найскорботніший день року, коли Церква згадує про страждання Ісуса Христа нахресті за людський рід.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Парафія Матері Божої з Люрд в с. Зарудинці

Парафія Матері Божої з Люрд в с. Зарудинці