В НАШІЙ КАПЛИЦІ ПРИНІС ВІЧНІ
ОБІТНИЦІ БРАТ МИХАЙЛО ПІЩИК!
«…ми живі невпинно
віддаємося на смерть заради Ісуса, щоб і життя Ісусове відкрилося в смертній
плоті нашій…»
В четвер, 25-го липня 2013 г .,
було свято в честь Святого Апостола Якова. И в цей же день під час Меси в нашій каплиці приніс вічні чернечі
обітниці (слухняності, убогості і
цнотливості) брат Михайло Піщик. Прийняв їх, як
представник церковної влади, о. Роман Лаба (OSPPE). Але це - в
плані видимому. Адже дані вони були, звичайно ж, Богу.
Під час Літургії в каплиці були присутні багато гостей: брат Михайло, о. Роман, його помічник о. Юстин, а також о. Александр, православний священник Київського Патріархата о. Любомир, пастирі
протестантських церков та інші. Настоятель парафії о. Леонард Адушкевіч
привітав їх ще на початку Меси.
З
принесенням вічних обітниць братом Михайлом, була тісно пов'язана проповідь о.
Романа, що прозвучала в каплиці під час цієї Святої Літургії.
Гість приходу говорив про чернече життя і його вагу. Про те,
що воно – просто
істинний християнський шлях, який не під силу людині, але може бути пройдений
ним з Божою допомогою.
Про те, що принесення і виконання
будь-ким тих самих вічних обітниць - це жертвування Господу себе. Про те, що
чернече життя - знак Христа для світу, потрібний, щоб останній міг бачити Божу
любов і її плоди ... За нехитрою, загалом-то, темою - великі ідеї.
Як стало відомо, брат Михайло сам вибрав час (цей день) і місце (нашу каплицю) для принесення вічних обітниць. Сам-не сам… А
от для нашої парафії ця хороша подія стала великим святом, ні, навіть урочистістю.26.07.2013 04:45
«…мы живые непрестанно предаёмся на смерть ради Иисуса, чтобы и жизнь Иисусова открылась в смертной плоти нашей…»
2 Кор 4, 11
В этот четверг, 25-го июля 2013 г., был праздник в честь Святого Апостола Иакова. И в сей же день во время Мессы в нашей каплице принес вечные монашеские обеты (послушания, нестяжания и целомудрия) брат Михаил Пищик. Принял их как представитель церковной власти о. Роман Лаба (OSPPE). Но это – в плане видимом. Ведь даны они были, конечно же, Богу.
Во время Литургии в каплице присутствовали многие гости прихода: брат Михаил, о. Роман, его помощник о. Юстин, а также о. Александр, православный священник Киевского Патриархата о. Любомир, пастыри протестантских церквей и другие. Настоятель парафии о. Леонард Адушкевич поприветствовал их еще в начале Мессы.
С принесением вечных обетов братом Михаилом было тесно связано содержание проповеди о. Романа, прозвучавшей в каплице во время этой Святой Литургии. Гость прихода говорил о монашеской жизни и ее значении. О том, что она – просто истинный христианский путь, который не под силу человеку, но может быть пройден им с Божьей помощью. О том, что принесение и исполнение кем-либо тех самых вечных обетов – это жертвование им Господу себя. О том, что монашеская жизнь – знак Христа для мира, нужный, чтобы последний мог видеть Божью любовь и ее плоды… За незамысловатой, в общем-то, темой – великие идеи.
Как стало известно, брат Михаил сам выбрал время (этот день) и место (нашу каплицу) для принесения вечных обетов. Сам-не сам… А вот для нашей парафии это хорошее событие стало большим праздником, нет, даже торжеством.
Мария Берберфиш
Немає коментарів:
Дописати коментар