Тома Аквінський про гріх
Мітки: 2011, архів, духовне життя, Католицький Вісник 2011
ТРЕБА ПАМ’ЯТАТИ
"…Гріх має подвійний наслідок. Важкий гріх позбавляє нас єдності з Богом, а через те робить нас нездатними до вічного життя, позбавлення якого називається "вічною карою" за гріх. З іншого боку, будь який гріх, навіть легкий, викликає нездорове прив’язання до творіння, яке потребує очищення чи тут, на землі, чи після смерті у стані, який називається Чистилищем. Це очищення звільняє від того, що називається "дочасною карою" за гріх. Ці дві кари не повинні розглядатися як помста, накладена Богом ззовні, бо вони виникають із самої природи гріха. Навернення, яке походить від глибокої любові, може привести до цілковитого очищення грішника, отже йому не доведеться вже терпіти жодної кари.
Прощення гріха і відновлення спілкування з Богом веде за собою відпущення вічної кари за гріх. Але дочасні кари за гріх залишаються. Християнин повинен намагатися, терпляче переносячи страждання і всілякі випробування, і в кінці спокійно прийняти смерть, прийняти дочасні кари за гріх як благодать; він повинен старатися через діла милосердя і любові, а також через молитву і різні покутні практики цілком звільнитися від "старої людини" й "одягнутися у нову людину".
"Катехизм Католицької Церкви" 1472-1473
"Треба пам’ятати, що засуджені на остаточне нещастя не зможуть після смерті мати те, чого жадали як найкращого: розпусники (luxuriosi) не матимуть там можливості для задоволення, а заздрісники не зможуть там нікого ображати й шкодити, і так само з кожним пороком. Але вони знатимуть, що ті, хто жив доброчесно, володітимуть найкращим пожаданим. Тож лихі журяться через скоєні гріхи не тому, що вони гріхами бридяться, бо й тоді радше воліли би при змозі грішити, ніж мати Бога, – а тому, що не можуть посісти, чого домагалися, а можуть посісти, чого цуралися. Отак-то й воля їхня навічно залишиться затятою в злому, і, однак, прикро журитимуться через скоєну провину та втрачену славу; зветься цей біль докором сумління, а в Святому Письмі метафорично йменується хробаком: "хробак їхній не помре" (Іс 66:24).
Св. Тома Аквінський, "Компендіум теології". Розділ 175
"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання наhttp://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар