Парафія Пресвятої Діви Маріі Неустанної Допомоги, Бровари

Парафия Божьей Матери Ченстоховской. Мариуполь.

субота, 22 лютого 2014 р.

Свято Престолу св.Апостола Петра



Римо-катол.: 22 лютого

«Кафедра» це не тільки величний собор або гарний амвон для проповіді. Це ще й крісло. Англійською мовою свято Престолу Апостола Петра так і називається: «стільця» Петрового (Feast of the Chair of St. Peter). Непогано це пам’ятати, аби не впадати в надмірну пишність.
Христос бо справді дав Петру ключі від неба (Мт 16,19) і поставив «пасти овець Його» (Йн 21,15-17), а єпископи ранньої Церкви у спірних моментах запитували про думку єпископа Рима, визнаючи його першість і апостольський спадок. Усе це разом узяте, включно аж по sedia gestatoria та звичай (скасований) цілувати папський пантофель, має значення й цінність рівно настільки, наскільки вірні розуміють, що вклоняються не папі, а Наміснику Христа й, відповідно, визнають цим самого Христа і Його Церкву.
Християнство – така цікава штука, що як із будь-якої традиції чи обряду «вийняти» Христа, то залишається релігія як релігія, нічим не краща за інші.
Святий Петро, рибалка з-над Галілейського озера, був спершу єпископом Антіохійської Церкви, що позначилося в церковному календарі днем 22 лютого. Звідти він повернувся в Єрусалим, де здійнялася чергова хвиля переслідувань християн, і Петра ув’язнили одразу по смерті Апостола Якова (пор. Діян 12,3). Коли ангел звільнив Петра з-під варти (Діян 12,7-11), той пішов «в інше місце» – за свідченням традиції, подався в Рим. Там Петро проповідував близько 25 років, і свято римської кафедри Церква (спершу в Римі, потім в усьому світі) відзначала 18 січня. Після літургійної реформи 1969 року обидва свята звели в одне, визначивши дату 22 лютого.

Кафедра Апостола Петра – чи як просте дерев’яне крісло, чи як нинішня реліквія, вкрита різьбленою слоновою кісткою, в соборі св.Петра, у спеціальній апсиді – «печері Берніні», – є промовистим символом. Як того, що під будь-якою пишнотою криється щось просте, звичайне, близьке і зрозуміле людям, так і того, що речі прості і звичайні можуть бути величними символами. Церква не є туманом, аморфною групою прихильників, групою за інтересами. Церква – це Тіло, тобто – організм, який має свою структуру, логіку і закони функціонування. Як у Писанні сказано не вигадувати собі «натхненних» тлумачень (див. 2 Пт 1,20-21), бо воно тлумачиться спільно, в Божому Дусі, так і в житті Церкви немає правил життя відповідно до побажань окремо взятих теологів чи єпископів. Саме це ми й визнаємо в день свята Кафедри св.Апостола Петра.



© Copyright «CREDO»

1 коментар:

Парафія Матері Божої з Люрд в с. Зарудинці

Парафія Матері Божої з Люрд в с. Зарудинці